Вікові та індивідуальні особливості черепа

В будові черепа досить помітні вікові різниці. Співвідношення між мозковим та лицьовим черепом у новонародженого інше, ніж у дорослої людини, а саме: мозковий череп у новонародженого відносно більше, ніж лицьовий, що пов’язано з деяким відставанням розвитку жувального апарату, порівняно з розвитком мозку та органів чуття.

Шви черепа у новонародженого відсутні. У ділянці покрівлі черепу між окремими кістками є значні прошарки сполучної тканини, які утворюють в деяких місцях розширення (тім’ячка) (рис. 48). Найбільш великими з них є переднє (лобове) і заднє (потиличне). По боках знаходяться парні тім’ячка – передньобічне (клиноподібне) і задньобічне (соскоподібне). У ділянці тім’ячок мозок покритий лише тонкою сполучнотканинною оболонкою, через яку під шкірою легко прощупується пульсація артерій мозку.

Рис. 48. Череп новонародженого:

1-переднє тім’ячко; 2-тім’яний бугор; 3-заднє тім’ячко; 4-соскоподібне тім’ячко; 5-клиноподібне тім’ячко; 6-лобовий бугор (рис. В.І.Козлова).

Відсутність сформованих швів між кістками та синостозів між деякими частинами таких кісток, як лобова, потилична, клиноподібна, скронева, робить череп новонародженого надзвичайно пластичним.

Заростання всіх тім’ячок крім лобового відбувається в перші місяця після народження. Лобове тім’ячко заростає на другому місяця життя. Після 30 років шви черепа поступово починають заростати кістковою тканиною.

В осіб старшого віку покрівля черепа представляє собою одне суцільне кісткове утворення. До вікових змін черепа людей похилого віку можна віднести зменшення висоти лицьового черепа, що пов’язано з випаданням зубів та атрофією зубних луночок, а також збільшенням крихкості кісток.

Статистичні дані показують, що абсолютні розміри ємності порожнини черепу у жінок в середньому менші, ніж у чоловіків, приблизно на 100 см³, що пов’язано з меншими абсолютними розмірами тіла жінки. Однак, відносний розмір порожнини черепу у жінок дещо більший, ніж у чоловіків. Крім того, лицьовий череп порівняно з мозковим у жінок розвинутий дещо менше, ніж у чоловіків. Зовнішня поверхня черепа у жінок більш гладенька. Різні виступи, шерехатості, які служать для прикріплення м’язів та зв’язок, менш розвинуті, ніж у чоловіків.

Рис. 49. Форми черепа:

1-довгоголова; 2-середньоголова; 3-короткоголова.

Індивідуальні особливості черепу також значно варіюють. Розрізняють дві форми черепа: довгоголову та короткоголову (рис. 49). Якщо величину найбільшого поперечного розміру черепа поділити на величину повздовжнього розміру (від надперенісся до зовнішнього потиличного підвищення), то отримується деяка відвернена велична, індекс, який для довгоголових (доліхоцефалів) не перевищує 75 (умовно, щоб не мати справи з десятковими дробами, отримане число помножують на сто), а для короткоголових (брахіцефалів) – понад 80. Індекс між 75 і 80 характеризує середній тип (мезоцефалів).

При спостереженні голови в профіль можна бачити, що в одних людей порівняно більше виступає верхня частина черепа, а ц інших – нижня. Якщо провести пряму, яка з’єднує надперенісся і найбільш виступаючий передній край верхньої щелепи, то можна визначити кут між цією прямою та горизонтальною площиною, який проходить через зовнішній слуховий прохід та нижню стінку очниці, - лицьовий кут. Він коливається від 80˚ до 90˚. Його зменшення характеризує так званий прогнатизм черепу, а його збільшення – ортогнатизм черепу. У новонароджених і дітей череп більш ортогнастичий, ніж у дорослих. У чоловіків він більш прогнастичний, ніж у жінок.