Методичні рекомендації:

Стадія 1. Розглядається взаємозв’язок прибутку на капітал (Н1) із рентабельністю активів (R_а) та з мультиплікатором капіталу (Н4) через рівняння:

Н1 = R_а * Н4.

Оскільки компоненти даної формули є коефіцієнтами, що відображають відношення, вони також аналізуються.

Стадія 2. Для більш поглибленого аналізу норми прибутку (Н1) необхідно R_а поділити на такі компоненти: маржа (Н2 = При­буток / Дохід); використання активів (Н3 = Дохід / Активи). Тоді:

R_а = Н2 * Н3 = (Чистий прибуток / Дохід) * (Дохід / Активи).

Стадія 3. Аналізують вплив на норму прибутку її чинників:

Н1 = Н2 * Н3 * Н4 (Н1 = Чистий прибуток / Капітал; Н4 = Активи / Капітал) і кількісно оцінюється вплив кожного із них на результат — норма прибутку на капітал у такій послідовності:

1. розрахунок відхилення величини норми прибутку:

Н1 – Н1₀,

де Н1 — норма прибутку на капітал у звітному періоді;

Н1₀ — норма прибутку на капітал у попередньому періоді;

2. розрахунок впливу зміни маржі на величину відхилення норми прибутку:

(Н2 – Н2₀) * Н3₀ * Н4₀,

де Н2 — рівень маржі у звітному періоді;

Н2₀ — рівень маржі у попередньому періоді;

Н3₀ — дохідність активів у попередньому періоді;

Н4₀ — мультиплікатор капіталу у попередньому періоді;

3. розрахунок впливу зміни дохідності активів на величину відхилення норми прибутку:

(Н3 – Н3₀) * Н2 * Н4₀,

де Н3₀ — дохідність активів у попередньому періоді;

4. розрахунок впливу зміни показника мультиплікатора капіталу на величину відхилення норми прибутку:

(Н4 – Н4₀) * Н2 * Н3,

де Н4₀ — мультиплікатор капіталу у попередньому періоді.

5. Проаналізуйте фінансову міцність банку за доходом і прибутком та наддайте рекомендації щодо її підвіщення або збережання достатнього рівня

Методичні рекомендації:

Аналіз фінансової міцності ґрунтується на розподіленні витрат банку за ознакою їх залежності від обсягів діяльності (умовно-змінні та умовно-постійні), що надає змогу виділити і залучити до аналізу категорію проміжного доходу:

ПД = Д – В_змін = П + В_пост

де ПД — проміжний дохід;

Д — загальні доходи банку;

В_змін — умовно-змінні витрати;

В_пост — умовно-постійні витрати;

П — прибуток банку до оподаткування.

Виходячи з того, що доходи банку спрямовуються на відшкодування витрат (умовно-змінних та умовно-постійних) і утворення прибутку, можна записати:

Д = В_змін + В_пост + П,

Виходячи з цього рівень фінансової міцності банку можна визначити за коефіцієнтом безпеки:

Отже, рівень фінансової міцності банку буде тим вищий, чим меншою буде частка проміжного доходу, необхідна банку для відшкодування своїх умовно-постійних витрат. Інакше кажучи, рівень фінансової міцності банку перебуває у зворотній залежності від рівня умовно-постійних витрат у загальному доході банку. Це означає, що нормальний розвиток комерційного банку сприяє підвищенню його фінансової міцності, адже зростання обсягів діяльності за цих умов сприятиме збільшенню доходів. Що ж до умовно-постійних витрат, то вони залишаться незмінними, оскільки не залежать від обсягів діяльності комерційного банку. Тобто рівень умовно-постійних витрат відносно доходів знизиться, спричинивши підвищення рівня фінансової стійкості банку.