- •Будівельне матеріалознавство Методичні рекомендації до вивчення практичного курсу студентами спеціальності 5.06010108 „ Будівництво, обслуговування і ремонт залізничних колій”
- •Загальні положення.
- •Зміст практичного курсу дисципліни «Дорожньо–будівельні матеріали»
- •Охорона праці в лабораторіях будівельних матеріалів
- •1. Загальні правила безпеки при роботі в лабораторії
- •2. Правила поводження з реактивами і горючими речовинами
- •3. Правила поводження з нагрівальними приладами і обладнанням
- •4. Правила пожежної безпеки
- •5.Правила надання першої долікарської допомоги при нещасних випадках
- •Рекомендації до вивчення практичного курсу. Лабораторна робота №1 Тема: Основні властивості будівельних матеріалів.
- •1. Визначення густини матеріалу правильної геометричної форми.
- •Лабораторна робота №2. Тема: Основні властивості будівельних матеріалів.
- •1. Визначення істинної густини.
- •Лабораторна робота № 3. Тема: Матеріали та вироби з деревини
- •1. Визначення зернового складу піску.
- •Визначення наявності глинястих і пилуватих домішок.
- •3. Визначення модуля крупності піску.
- •Лабораторна робота №5. Тема: Керамічні матеріали та вироби
- •1. Оцінювання цегли по зовнішньому вигляду.
- •2. Визначення середньої густини .
- •4. Визначення механічних властивостей цегли. Визначення межі міцності при стиску
- •Лабораторна робота № 6 - 7. Тема: Повітряні в’яжучі матеріали. Будівельний гіпс.
- •3. Визначення строків тужавлення.
- •Лабораторна робота № 8 - 10. Тема: Гідравлічні в’яжучі матеріали. Портландцемент.
- •Визначення густини цементу в пухкому стані.
- •4. Визначення нормальної густоти цементного тіста
- •Лабораторна робота № 11-12. Тема: Будівельні розчини
- •4. Виготовлення контрольних зразків-балочок.
- •6. Визначення межи міцності на стиск.
- •Лабораторна робота №13. Тема: Цементні бетони.
- •Лабораторна робота № 14. Тема: Добір складу бетону за методом абсолютних об`ємів.
- •6.3.2. Розрахунок витрати матеріалів на пробний заміс.
- •6.3.3. Розрахунок витрати матеріалів на польовий склад.
- •Лабораторна робота № 15 - 16. Тема: Цементні бетони.
- •4.Визначення середньої густини бетонної сумiшi.
- •4.5. Визначення мiцностi бетону.
- •Лабораторна робота №17. Тема: Металеві матеріали та вироби.
- •Лабораторна робота № 18. Тема: Бітумні та дьогтьові в’яжучі речовини та матеріали на їхній основі.
- •Основні властивості та вимоги до нафтових бітумів різного призначення
- •Лабораторна робота № 19. Тема: Лакофарбові матеріали.
- •1. Визначення тонкості помолу.
- •2. Визначення укривності.
- •3. Визначення маслоємності пігменту.
- •4. Визначення гнучкості лакофарбних плівок.
- •Рекомендована література
Лабораторна робота № 18. Тема: Бітумні та дьогтьові в’яжучі речовини та матеріали на їхній основі.
Мета. Вивчити методи визначення властивостей будівельних бітумів.
Основні властивості та вимоги до нафтових бітумів різного призначення
Марки бітуму |
Температура розм’якшення, за “КіК”, 0С, не менше |
Глибина проникнення голки, 0,1 мм, при температурі 250С, не менше (при 00С) |
Розтяжність, см, при температурі 250С (при 00С) |
Температура крихкості, 0С, не нижче |
Температура спалаху, 0С, не нижче |
Бітуми нафтові будівельні (ГОСТ 6671) |
|||||
БН 50/50 БН 70-30 БН 90/10 |
50 70 90 |
41...60 21...40 5...20 |
40 3,0 1,0 |
не нормується -“- -“- |
230 240 240 |
Бітуми нафтові покрівельні (ГОСТ 9548) |
|||||
БНК-40/180 БНК-45/190 БНК-90/30 |
37...44 40...50 85...95 |
160...210 160...220 25...35 |
не нормується -“- -“- |
не нормується -“- -10 |
60 60 70 |
Бітуми нафтові дорожні в’язкі (ГОСТ 22245) |
|||||
БНД 200/300 БНД 130/200 БНД 90/130 БНД 60/90 БНД 40/60 БН 200/300 БН 130/200 БН 90/130 БН 60/90 |
35 40 43 47 51 33 38 41 45 |
201...300(45) 131...200(35) 91...130(28) 61...90(20) 40...60(13) 201...300(24) 131...200(18) 91...130(15) 60...90(10) |
- 70(6,0) 65(4,0) 55(3,5) 45(-) -(-) 80(-) 80(-) 70(-) |
-20 -18 -17 -15 -12 -14 -12 -10 -6 |
220 220 230 230 230 220 230 240 240 |
Бітуми нафтові ізоляційні (ГОСТ 9812) |
|||||
БНИ-ІV-3 БНИ-ІV БНИ-V |
65...75 75...85 90...100 |
30...50(15) 24...40(12) 20...40(9) |
4 3 2 |
не нормується -“- -“- |
250 250 240 |
Студент повинен знати:
Що таке бітум, його властивості і область використання.
Як отримують і де застосовують асфальтові розчини і бетони.
Що являє собою руберойд, склоруберойд; галузі використання.
Види мастик, призначення.
Для чого призначені герметизуючи матеріали. Їх різновиди.
Матеріально - технічне забезпечення робочого місця: прилад пенетрометр, сито з металевою сіткою № 07, скляна паличка, термометр, бензин, ніж, джерело нагріву, металева чаша, прилад "Кільце та куля", дуктилометр, будівельний бітум, роз'ємні форми - вісімки, дистильована вода, гліцерин, сіль, тальк.
Зміст і послідовність виконання завдання.
Визначення в’язкості.
Визначення температури розм'якшення.
Визначення розтяжності бітуму.
Методичні вказівки з виконання та оформлення лабораторної роботи.
1. Визначення в’язкості.
В
’язкість
бітуму визначається за допомогою приладу
- пенетрометра. По
глибині
проникнення в бітум голки приладу під
навантаженням 1Н (0,1 кгс) на протязі 5 сек
при температурі
25°С судять про його в'язкість. Вона
виражається в градусах відхилення
стрілки приладу, при тому 1°С відповідає
глибині проникнення голки на 0.1 мм.
Пенетрометр
складається з металевого штатива, нижня
частина якого являєсобою
опорну площадку
з трьома
встановлювальними гвинтами для приведення
її у горизонтальне положення. До опорної
площадки; прикріплений
обертаючийся предметний
столик для встановлення кристалізатора
з металевою нашою, в яку поміщують
випробуємий бітум. На верхньому кронштейні
штатива закріплений циферблат розділений
на 360°, та контактна рейка рух якої
передається стрілці циферблату. На
нижньому кронштейні закріплений вільно
падаючий стержень з голкою і вантажем
масою 100 ±0,01 гр., якій утримується
стопорною кнопкою. Збоку до стійки
шарнірно прикріплене дзеркало. Стальна
голка повинна бути закріплена та
відполірована. Кінчик голки повинен
бути затуплений. Попередньо обезболений
та проціджений бітум розплавлюють в
піщаній або масляній бані або в сушильній
шафі до рухомого стану. Наливають в
металеву чашу так, щоб поверхня його
була більш ніж на 5 мм нижче верхнього
краю чашки та швидким рухом гарячого
сірника вилучають бульбашки повітря.
Потім бітум поміщують в баню з водою
нагрітою до 25°С і залишають на 1 годину
до випробування. Висота шару води над
бітумом повинна бути не меньше
ніж 10 мм.
Температуру в бані підтримують постійною,
коливання температури води не повинно
перевищували ±
5°С. По
закінченню 1 год.
кристалізатор
разом з водою і чашою установлюють на
столик пенетрометра,
підводять
кінчик голки
до поверхні бітуму, при цьому голка
повинна злегка торкатися бітуму, але
не входити в нього. Для полегшення цієї
операції служить дзеркало. Кремал'єру
доводять до верхньої площадки стрежня,
несучого голку і встановлюють стрілку
на нуль або відмічають ії положення.
Одночасно вмикають секундомір та
натискають стопорну кнопку, даючі голці
вільно входити в бітум на протязі 5
секунд. Визначення повторюють 3 рази в
різних точках на поверхні бітуму,
відстаючих не менше ніж 10 мм від країв
чаші і одна від іншої. Середнє арифметичне
цих визначень дає значення проникання
голки в градусах і відповідає глибині
проникання голки в десятих долях мм.
Розходження між результатами визначення
глибини проникання голки(град) в кожному
досліді не повинне перевищувати слідуючи
даних:
Глибина протикання голки, град. |
Допустимі розходження, град. |
До 50 Вище 50 до 150 Вище 150 до 250 Вище 250
|
2 4 6 3 % від середнього результат |
Після кожного занурювання голку виймають обмивають бензином та насухо витирають чистого сухою тканиною.
2. Визначення температури розм'якшення.
Температуру розм'якшення визначають на приладі "Кільце і куля". Він складається з трьох металевих дисків, з'єднаних між собою металевими стрежнями. В середньому диску є два отвори, в кожне з яких вставляють латунні кільця. Всередині верхнього диску є отвір для термометра.
П
ідготовлений
бітум наливають в латунні кільця,
розміщені на пластині, що покриття
сумішшю талька з гліцерином (1:3). Після
охолодження на протязі 20 хв. при
температурі 25±10°С, залишок бітуму
зрізають нагрітим ножем врівень з краями
кілець. Потім кільця з бітумом кладуть
в отвори середнього диску і прилад
розміщують в хімічному стакані,
наповненому свіжекип'яченою водою з
температурою 5±1°С та витримують на
протязі 10 хв. Рівень води в склянці
повинен бути вище поверхні бітуму в
кільцях не менше чим на 5 см. По закінченню
10 хв. кільця з склянки виймають і в центр
кожного кільця на поверхню бітуму
кладуть стальну кульку вагою 3,5 г та
діаметром 9,53 мм. Потім кільця знову
ставлять в стакан з водою і нагрівають
на плитці або горілці. Швидкість нагріву
склянки з водою повинна бути 5±0,5°С в
хв. Нагрівають до тих пір, кулька з
розм'якшим бітумом не торкнеться нижнього
диску.
В момент дотику кульки відраховують температуру розм'якшення бітуму. Якщо температура розм'якшення від 80 до 110 °С, то замість води в склянку наливають гліцерин і кільце з бітумом перед дослідом витримують в воді з гліцерином 10 хв при температурі 32±1°С. Розходження між двома паралельними визначеннями не повинно перевищувати 1-2°С. Дослід проводять два рази.
3. Визначення розтяжності бітуму.
Розтяжність визначають на прикладі дуктилометр.
Дуктилометр.
Розтягнення характеризується довжиною нитки бітуму в момент її розриву при температурі 25°С та швидкості витягування 5 см/хв і виражається в сантиметрах. Дуктилометр являє собою пластмасовий або дерев'яний ящик, вкритий в середині оцинкованою сталлю.
По довжині ящика проходить черв'ячний гвинт з насадженими на ньому двома салазками, які пересуваються по гвинту вручну, ящик має шкалу, по якій беруть відлік.
На скляну пластинку, змазану гліцерином, поміщають форми, внутрішні поверхні яких змазують сумішшю талька з гліцерином. Потім в ці форми наливають тонкою цівкою бітум. Його залишають охолоджуватись на повітрі на протязі 30-40 хв при температурі 20±2°С. Після цього залишок бітуму в формі зрізають гарячим ножем від середини так, щоб бітум заповнив форми врівень з їх краями. Зразок занурюють в воду при 25°С на 1 год, слідкуючи за тим, щоб температура була постійною. Якщо щільність бітуму більше 1, то щільність води збільшують, домішуючи сіль, щоб бітум не тонув. Швидкість руху салазок повинна бути 5 см/хв. Бітумну нитку розтягують до тих пір, поки вона не обірветься. В момент розриву роблять підрахунок по лінійці (в см) і цю довжину приймають за показник розтяжності. Дослід проводять 3 рази.
Після лабораторних випробувань, порівнюють отримані результати з вимогами ГОСТа, приведеними в таблиці про фізико-механічні властивості нафтових бітумів і роблять висновок про марку бітуму.
Після виконання лабораторної роботи студент повинен вміти: визначати в’язкість бітуму, температуру його розм'якшення та розтяжність, марку бітуму за таблицями.
