
- •Будівельне матеріалознавство Методичні рекомендації до вивчення практичного курсу студентами спеціальності 5.06010108 „ Будівництво, обслуговування і ремонт залізничних колій”
- •Загальні положення.
- •Зміст практичного курсу дисципліни «Дорожньо–будівельні матеріали»
- •Охорона праці в лабораторіях будівельних матеріалів
- •1. Загальні правила безпеки при роботі в лабораторії
- •2. Правила поводження з реактивами і горючими речовинами
- •3. Правила поводження з нагрівальними приладами і обладнанням
- •4. Правила пожежної безпеки
- •5.Правила надання першої долікарської допомоги при нещасних випадках
- •Рекомендації до вивчення практичного курсу. Лабораторна робота №1 Тема: Основні властивості будівельних матеріалів.
- •1. Визначення густини матеріалу правильної геометричної форми.
- •Лабораторна робота №2. Тема: Основні властивості будівельних матеріалів.
- •1. Визначення істинної густини.
- •Лабораторна робота № 3. Тема: Матеріали та вироби з деревини
- •1. Визначення зернового складу піску.
- •Визначення наявності глинястих і пилуватих домішок.
- •3. Визначення модуля крупності піску.
- •Лабораторна робота №5. Тема: Керамічні матеріали та вироби
- •1. Оцінювання цегли по зовнішньому вигляду.
- •2. Визначення середньої густини .
- •4. Визначення механічних властивостей цегли. Визначення межі міцності при стиску
- •Лабораторна робота № 6 - 7. Тема: Повітряні в’яжучі матеріали. Будівельний гіпс.
- •3. Визначення строків тужавлення.
- •Лабораторна робота № 8 - 10. Тема: Гідравлічні в’яжучі матеріали. Портландцемент.
- •Визначення густини цементу в пухкому стані.
- •4. Визначення нормальної густоти цементного тіста
- •Лабораторна робота № 11-12. Тема: Будівельні розчини
- •4. Виготовлення контрольних зразків-балочок.
- •6. Визначення межи міцності на стиск.
- •Лабораторна робота №13. Тема: Цементні бетони.
- •Лабораторна робота № 14. Тема: Добір складу бетону за методом абсолютних об`ємів.
- •6.3.2. Розрахунок витрати матеріалів на пробний заміс.
- •6.3.3. Розрахунок витрати матеріалів на польовий склад.
- •Лабораторна робота № 15 - 16. Тема: Цементні бетони.
- •4.Визначення середньої густини бетонної сумiшi.
- •4.5. Визначення мiцностi бетону.
- •Лабораторна робота №17. Тема: Металеві матеріали та вироби.
- •Лабораторна робота № 18. Тема: Бітумні та дьогтьові в’яжучі речовини та матеріали на їхній основі.
- •Основні властивості та вимоги до нафтових бітумів різного призначення
- •Лабораторна робота № 19. Тема: Лакофарбові матеріали.
- •1. Визначення тонкості помолу.
- •2. Визначення укривності.
- •3. Визначення маслоємності пігменту.
- •4. Визначення гнучкості лакофарбних плівок.
- •Рекомендована література
Лабораторна робота № 11-12. Тема: Будівельні розчини
Мета: навчитися практично визначати склад будівельних розчинів за таблицею і визначити основні показники якості розчинових сумішей і розчинів.
Студент повинен знати: Що називають будівельним розчином; основні властивості розчинової суміші та будівельних розчинів; коротку характеристику спеціальних розчинів; галузі використання будівельних розчинів.
Матеріально-технічне обладнання робочого місця: прилад для визначення рухомості суміші, чаша з лопаткою, вимірний посуд, стандартна форма для виготовленні балочок, гідравлічний прес, прилад Міхаеліса, вода, цемент, пісок, гіпс.
Зміст і послідовність виконання завдання.
1. Визначення складу будівельного розчину за таблицями.
2. Виготовлення розчинової суміші.
3. Визначення рухомості розчинової суміші.
4. Виготовлення зразків-балочок.
5. Визначення межі міцності на згін.
6. Визначення межі міцності на стиск та марки розчину.
Методичні рекомендації з виконання лабораторної роботи.
Основними властивостями розчинової суміші є рухомість, середня густина, водоутримувальна здатність, водовідділення та розшаровуваність (ДСТУ Б В.2.7-114-2002).
1. Визначення складу складного розчину.
Склад будівельного розчину визначають за масою або об’ємом вихідних сухих матеріалів на 1 м3 розчину або відносним їхнім співвідношенням. При цьому витрату в’яжучого матеріалу беруть за одиницю. Для простих розчинів склад позначають, наприклад, 1:6, тобто на 1 частину в’яжучого матеріалу додають 6 частин піску. Для складних розчинів склад позначають трьома цифрами, наприклад, 1:0,45:5 (цемент : вапно : пісок).
Марка цементу |
Склади по об’єму для розчинів марок |
|||
100 |
75 |
50 |
25 |
|
Цементно – вапнякові і цементно-глиняні розчини |
||||
500 400 300 200 |
1 : 0,5 : 5,5 1 : 0,4 : 4,5 1 : 0,2 : 3,5
|
1 : 0,8 : 7 1 : 0,5 : 5,5 1 : 0,3 : 4 1 : 0,1 : 2,5 |
- 1 : 0,9 : 8 1 : 0,6 : 6 1 : 0,3 : 4 |
- - 1 : 1,4 : 10 1 : 0,8 : 7 |
Цементні розчини |
||||
500 400 300 200 |
1 : 5,5 1 : 4,5 1 : 3 - |
1 : 6 1 : 5,5 1 : 4 1 : 2,5 |
- - 1 : 6 1 : 4 |
- - - - |
При встановлених приведених у таблиці складів розчинів прийнято, що цементи марок 200-500 мають насипну густину цементу 1100 кг/м3. Якщо насипна густина цементу, що використовується відрізняється більш ніжна 10 %, то склад розчину необхідно перерахувати.
Пісок прийнятий у пухко насипаному стані із вологістю 3-7 %. Вапно прийнято II сорту густиною 1400 кг/м3; якщо використовується вапнякове тісто І сорту кількість тіста зменшують на 10 %. Глина прийнята у вигляді тіста із глибиною занурювання стандартного конусу 13-14см.
Визначити склад складного розчину за таблицями. Розчин цементно-вапняковий марки 50 для цегляного мурування. Матеріали: портландцемент марки 400, з насипною густиною ρц=1,1 кг/л, вапнякове тісто має густину 1,4 кг/л. Пісок із насипною густиною 1,3 кг/л і вологістю 2%. Матеріали задовольняють вимогам стандартів.
2. Виготовлення розчинової суміші.
Для виготовлення розчинової суміші відважують розрахункову кількість цементу, піску, вапнякового тіста (або іншої мінеральної домішки). В розчиномішалку спочатку заливають воду, тоді пісок і вапнякове тісто. Розчинова суміш перемішується до однорідної маси (біля двох хвилин).
При ручному виготовленні розчинової суміші у металеве корито засипають пісок, тоді цемент, перемішують до однорідної маси. Додають вапнякове тісто з водою, ретельно перемішують.
3. Визначення pyxомості розчинової суміші.
Рухомість розчинової суміші – здатність розтікатись під впливом власної маси або прикладених до неї зовнішніх сил; вона характеризується глибиною занурення стандартного конуса в розчинові суміш протягом визначеного часу. За рухомість розчинові суміші поділяють на марки: П4, П8, П14.
Марки розчинової суміші за рухомістю
Марка розчинової суміші за рухомістю |
Глибина занурення конуса, см |
Призначення розчинової суміші |
П4 |
Від 1 до 4 включно |
Бутова кладка, ущільнена вібруванням |
П8 |
Від 1 до 8 включно |
Бутова кладка звичайна із порожнистої цегли і каменю, монтаж стін із крупних блоків і панелей, розшивання горизонтальних і вертикальних швів у стінах із панелей і блоків, облицювальні роботи |
П12 |
Від 8 до 12 включно |
Кладка із звичайної цегли і різного виду каміння, штукатурні та облицювальні роботи |
П14 |
Від 12 до 14 включно |
Заповнення порожнин у бутовій кладці |
Для визначення рухомості сосуд (1) заповнюють сумішшю на 1 см нижче країв, ущільнюють сталевим стержнем і стряхують 5 - 6 разів легким постукуванням.
Прилад
установлюють на горизонтальній поверхні.
Остріє конусу (2), який має висоту І45 мм,
діаметр 7,5мм і кут загострення 300
підводять до поверхні розчину, записують
показання стрілки на шкалі (4). Маса
рухомої частини приладу 300 г. Повертають
зажимний гвинт (3) і дають можливість
конусу вільно занурюватись у розчин.
По закінченню занурювання беремо другий
відлік по шкалі.
Прилад для визначення рухомості розчинової суміші: 1 – сосуд для розчину; 2 – конус; 3 – зажимний гвинт; 4 – шкала; 5 – стержень; 6 - штатив
Рухомість оцінюється у сантиметрах як різниця між початковим відліком і відліком після вільного занурення стандартного конуса в ущільнену розчинові суміш протягом 1 хв. За результат беруть середнє арифметичне значення двох випробувань на різних пробах розчинової суміші одного замішування. Марки розчинової суміші за рухомість наведені у таблиці.