Лабораторна робота № 6 - 7. Тема: Повітряні в’яжучі матеріали. Будівельний гіпс.

Мета: вивчити методи визначення якості будівельного гіпсу.

Студент повинен знати:

1. З якої сировини і якими способами отримують будівельний гіпс.

2. Його властивості та область використання.

Матеріально-технічне обладнання робочого місця: чаша для замішування цементного тіста, прилад Віка, віскозиметр, сито, прилад Міхаеліса, гідравлічний прес, стандартні пластини, стандартні форми, гіпс, вода.

Зміст і послідовність виконання завдання.

1. Визначення тонкості помолу гіпсу.

2. Визначення нормальної густини гіпсового тіста.

3. Визначення строків тужавлення.

4. Визначення межі міцності при згині і при стисканні.

5. Визначення марки гіпсу.

Методичні рекомендації з виконання лабораторної роботи.

1. Визначення тонкості помолу.

Гіпс висушують впродовж однієї години при температурі 50-55⁰С в сушильній шафі. На технічних терезах зважують для досліду 50 г гіпсу. Цей гіпс просіюєм крізь сито з сіткою №0,2. Просіювання вважається завершеним, якщо впродовж 1 хв крізь сито пройшло не більше 0,05г гіпсу. Визначаєм масу залишку m₁.

Тонкість помолу визначаємо за формулою:

,

де m - маса для досліду, 50 г; m₁ – залишок на ситі.

По тонкості помолу гіпс поділяють натри види: тонкого помелу-індекс, максимальний залишок на ситі № 0,2 до 2%, середнього помолу, до 14%, грубого помолу до 23%.

По тонкості помолу гіпс класифікують:

Вид в’яжучого	Індекс ступеня помолу	Максимальний залишок на ситі № 02, %
Грубого помолу Середнього помолу Тонкого помолу	І ІІ ІІІ	23 14 2

2. Визначення нормальної густини гіпсового тіста.

Густина гіпсового тіста визначається за допомогою віскозиметра Суттарда, який являє собою отполірований латунний циліндр, поставлений на скло під яке підкладають листок паперу з нанесеними концентричними колами діаметром до 20 см. Від 17 до 19 см наносяться через 5мм, а інші через 10 мм.

Перед дослідом циліндр і скло протирають вологою тканиною. Скло кладуть строго горизонтально, а циліндр встановлюють в центрі концентричних кіл. Зважують 300 гр гіпсу і висипають його в середину чаші залитою водою і ручною мішанкою на протязі 30 секунд, перемішують, починаючи відлік часу від початку висипання гіпсу у воду. Тоді тісто перекладають у циліндр. Надлишок зрізають лінійкою. Через 15 секунд після перемішування циліндр підіймають і тісто розтікається. Нормальною густиною вважається така, коли середній діаметр розпливу складає 180+5мм.

3. Визначення строків тужавлення.

С троки тужавлення визначаються на гіпсовому тісті нормальної густоти за допомогою приладу Віка.

Перед дослідом перевіряють справність приладу.

В чашу для замішування тіста виливають необхідну кількість води, висипають 200 гр гіпсу, перемішують суміш на протязі 30 секунд. Закладають це тісто у кільце приладу, струшують 4-5 разів для ущільнення і зрізають залишки лінійкою та встановлюють під голку приладу Віка. Підводять голку до тіста і дають їй можливість вільно занурюватись. Так через кожні 30 секунд. Кожен раз кільце здвигають, змінюючи місце занурювання голки, а голку витирають.

За початок тужавлення приймають час з моменту замішування тіста до того моменту, коли голка приладу не дійде до дна на 0,5 мм. За кінець тужавлення приймають час від початку замішування до того моменту, коли голка приладу зануриться в тісто не більше ніж на 1 мм.

По строкам тужавлення гіпс поділяють:

Вид гіпсу				Індекс строків тужавлення			Строки тужавлення, хв
							початок не раніше		кінець не пізніше
Швидкотверднучі Нормальнотверднучі Повільнотверднучі				А Б В			2 6 20		15 30 не нормується

4. Визначення межі міцності при згині.

Д ля досліду беремо стандартний зразок розмірами 40х40х160 мм з гіпсового тіста нормальної густини.

Прилад Міхаеліса:

1-станіна; 2-нижній важіль; 3-пересувний вантаж; 4- верхній важіль; 5-пристрій для згинання балочки; 6-відерце для вантажу; 7-зразок; 8-механизм для навантаження; 9-педаль; 10- бункер для вантажу

Зразок-балочку встановлюють на опорні валики приладу. Закладають з відерце груз до моменту руйнування. Межу міцності визначають за формулою:

,

де Р - маса відерка з дріб'ю, l - відстань між опорами, b і h - ширина і висота зразка, к - коефіцієнт системи важелів 1:50=50.

Визначення межі міцності при стиску.

Половинку балочки закладають між двома пластинами площею 25 см². Розміщують на гідравлічний прес і подають навантаження до руйнування зі швидкістю 1 – 0,5 МПа (10+5кгс/см^і) в секунду. Границю міцності визначають за формулою:

,

де Р - руйнуюче навантаження; F - площа пластинок.

5. Визначення марки гіпсу.

Порівнюємо одержаний результат з даними таблиці державного стандарту. За марку гіпсу приймаємо менший ближчий показник.

Марка гипса	Межа міцності зразків-балочок, Мпа (кгс/см2)		Марка гіпсу	Межа міцності зразків-балочок, МПа (кгс/см2)
	при стиску	при згині		при стиску	при згині
Г-2 Г-3 Г-4 Г-5 Г-6 Г-7	2 (20) 3 (30) 4 (40) 5 (50) 6 (60) 7(70)	1,2(12) 1,8 (18) 2,0 (20) 2,5 (25) 3,0 (30) 3,5 (35)	Г-10 Г-13 Г-16 Г-19 Г-20 Г-25	10 (100) 13 (130) 16 (160) 19 (190) 22 (220) 25 (250)	4,5 (45) 5,5 (55) 6,0 (60) 6,5 (65) 7,0 (70) 8,0 (80)

Після виконання лабораторної роботи студент повинен уміти визначати тонкість помолу гіпсу, нормальну густоту тіста, строки тужавлення.