98

МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ І ТУРИЗМУ УКРАЇНИ

ХАРЬКІВСКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ КУЛЬТУРИ

КАФЕДРА РЕЖИСУРИ

Театр на ходулях в аспекті сучасних масових форм театрального мистецтва

магістерська робота зі спеціальністі: 8.020201

«Театральне мистецтво»

Виконавец:

Прудников Андрій Анатолійович

Науковий керивник:

Гордєєв Сергій Іванович

професор, кандидат мистецтвознавства,

заслужений діяч мистецтв України,

заведуючий кафедри режисури ХДАК

Науковий рецензент:

Мусиєнко Оксана Станіславівна

кандидат мистецтвознавства, професор,

зав.кафедри кінознавства

КНУТКіТ ім. І.К. Карпенко-Карого

Допущено до захисту

Зав. кафедри ____________

________________________

«___»______________2010 р.

Харьків 2010

ЗМІСТ

ВСТУП..........................................................................................................3

РОЗДІЛ 1: ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЖАНРУ ТЕАТРУ НА ХОДУЛЯХ

1.1. Джерелознавчі основи жанру в контексті масових форм театрального мистецтва..........................................................................................7

1.2. Специфіка жанру театру на ходулях ................................................13

1.3. Висновки до РОЗДІЛУ 1......................................................................20

РОЗДІЛ 2: ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИДКУ ТЕАТРУ НА ХОДУЛЯХ

2.1. Передумови становлення та розвитку театру на ходулях ...............23

2.2. Скоморохи на Русі як, перши представники акторів на ходулях ...29

2.3. Вуличний театр, як джерело розвитку театру на ходулях ..............41

2.4. Висновки до РОЗДІЛУ 2 .....................................................................46

РОЗДІЛ 3: СУЧАСНІ УКРАІНСЬКІ ТЕАТРИ НА ХОДУЛЯХ В КОНТЕКСТІ СВІТОВИХ МАСОВИХ ФОРМ ТЕАТРАЛЬНОГО МИСТЕЦТВА

3.1. Сьогоденні етапи створення та розвітку театрів на ходулях в Україні ...................................................................................................................48

3.2. Досвід театрів на ходулях в контексті світових театрів ..................54

3.3. Практичні застосування акторскіх та режисерських навиків у Євпаторійскому театрі на ходулях .....................................................................61

3.4. Висновки до РОЗДІЛУ 3 ....................................................................79

ВИСНОВКИ ...............................................................................................81

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ..................84

Інтернет видання

ДОДАТКИ..................................................................................................89

ВСТУП

Протягом богатьох сторіч український народ вносив свою частку в скарбницю світової культури - думи й сподівання виражені в епіко-героїчній поезії, думах, містеріях, історичних піснях, казках і легендах. Творчі процеси народу знайшли своє видібраженнє у вишиванках, в багатьох інших прикрасах побуту, у майстерності різьби по дереву та ковальству, піснях та запальних танцях. У час відпочинку народ також не сидів, а розважався в різномонітних іграх, у змаганнях, у фолькльорі, а також в ходах на ходулях. Усі ці мистецьки надбання, так само як і одна з важливіших ділянок культури – народне мистецтво, стали національною гордістю українського народу [49].

Досліджуючи еволюцію різних видів культурної діяльності народу, можливо побачити, як з окремих складових частин поступово створюється і розвивається народний театр на ходулях [86].

Актуальність полягає у послідовному розгляді наукових питань, що до театрів на ходулях в аспекті сучасних масових форм театрального мистецтва. Розгляд сучасної термінології, аналіз передумов становлення та розвитку театрів на ходулях в Україні, та спроба порівняння зі світовим досвідом.

Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Магістерстерська робота здійснена за планами науково-дослідницької роботи кафедри режисури Харьковської державної академії культури в рамках державної комплексної програми Міністерства культури і туризму України «Культура. Просвітництво. Дозвілля.»

Головна складність аналізу полягає у відсутністі конкретизовання тих чи інших театральних спроб, як винекнення театру на ходулях. Тільки завдяки порівняльному аналізу типових і окремих ознак явища, можна дослідити процес виникнення і розвитку театру на ходулях. Подібний аналіз можна дослідити, ознайомившись з дослідженнями А. Арто [3], Є.Ґротовского [19,20,21], Б. Брехта [4], О.Бріка [8] та проаналізувати окремі стадії розвитку театру на ходулях, використовуючи таки дослідження як «Історія західноєвропейського театру» [9,12,39], та «Искания европейской режиссуры и традиции Востока»[67].

Для дослідження жанрової специфіки театру на ходулях необхідно провести ряд жанрових аналогій і пошук джерел у світовому реєстрі науково-дослідницких робіт. У результаті розглянувши наявний матеріал, з'ясували що наукове дослідження в цьому аспекті зачіпав американський вчений професор драми Жан Кошен-Круз у своїй роботі за радикальним вуличним уявленням в міжнародній анталогии. Він у своїй книзі [75] розглядає театр на ходулях в опозиційному розвитку, як постійного учасника вуличної демонстрації радикально налагодженого населення Америки.

Аналіз сучасних джерел в мережі Інтернет дає можливість визначити актуальність, повсеместность і історичні передумови розвитку жанру театру на ходулях [78,79,80,81,82]. Так з кожним роком росте інтерес у використанні жанру, з'являються нові колективи, що запозичують жанрову специфіку театру на ходулях, багато масових заходів світового масштабу не проходять без участі його представників.

Історичні процеси становлення жанру театру на ходулях розглядаються в аспекті світової історії театру [7,66] і своїми коренями йдуть до часів зародження традиційного театру Древньої Греції, Римської імперії і Древнього Китаю, про що свідчать древні фрески і замальовки. Процеси наступного історичного розвитку жанру, зафіксовані в літописах і народних оповідях, на древніх замальовках і фресках, знаходять своє віддзеркалення в безлічі праць зарубіжних і вітчизняних дослідників [додаток 1,2,3].

Процеси культурного розвитку у світі відбувався протягом кількох сторіч за рахунок виділення й розвитку театральних елементів з обрядових народних видовищ, ігрищ та розваг, якими супроводжувалися традіційні свята. Цей процес відбувався інтенсивно незважаючи на териториальну роздрібленість народу.

Запозиченні у балаганих і ярморочних форм, обумовленних зростаннєм внутрішьої і зовнішньої торгівлі, виразні засоби в сучасному театрі відтворились з новою силою. Яскравими прикладами цього є богато творчих колективів (Circus Du Soleil (Канада), trampoli dance “Oplas”(Італія), Stilts Dance Group (Обєднані Штати Америці) та інші). В Україні сьогодні існує три театри на ходулях «Воскресіння» м.Львів, Євпаторійський театр на ходулях і експерементальна студія Молодого театра м.Київ, але розпочато створення інших.

Якщо у 60-х роках ХІХ століття у світі з балаганних театрів почали виразно виділятися естрадні та циркові елементи, як самостійні форми, народного видовища, то на сучасному етапі спостеригаються інші тенденції. Тенденції модіфікації і модернізації театралізованих видовищ оказують вплив на акторські здібності, тобто до актора зростають вимоги володіння початковими азами циркової майстерністі та естрадно-виконавської діяльності.

Сьогдні завдяки запровадженю науково-техничних досліджень змінюються технико-експлуатаційні властивості ходулей, що поліпшило работу актора та дало можливість рухатися набогато краще. Характер діяльності театру на ходулях поступово змінюється. Вдосконалюється актьорська майстерність. Нові творчі сили сприяють піднесенню мистецтва театрів на ходулях на нову, вищу сходинку.

Проблемою є сучасні тенденції світового театрального мистецтва до скорочення частки нарротивного вплива на глядача та збогачення візуальних форм у виставі. Цей процес веде до пошука нових виразних засобів, запозиченню науково-техничного досвіду та деяки театральні колективи намогаються спровадити у життя архаічні (давно забуті) та еклектичні форми сценічного висловлювання.

Об’єкт дослідження – театр на ходулях, як одна із форм театралізованних видовищ.

Предмет дослідження є особливості створення акторського та режисерського мистецтва театрів на ходулях в аспекті масових форм театралізованних вистав.

Мета дослідження – вивчити специфіку театрів на ходулях в аспекті масових форм театрального мистецтва. Поставлена мета зумовлює необхідність виришення таких завдань:

• дослідити теоретико-методичні засади дослідження поняття театру на ходулях у контексті світового театрального мистецтва;

• розглянути історію становлення та розвитку театра на ходулях у світовому просторі;

• розглянути досвід сучасних українських театрів на ходулях в аспекті світових масових форм мистецтва та порівняльний аналіз світового та українського досвіду.

Існує ще декілька завдань, які, дякуючи особистому досвіду(керівник Євпаторійского театра на ходулях), буду вирішувати:

• Сьогоденні етапи створення та розвітку театрів на ходулях в Україні та перспективи розвитку цого жанру театрального мистецтва;

• Порівняння досвіду українських театрів на ходулях зі світовим;

• Євпаторійскій театр на ходулях в аспекті сучасних масових форм театрального мистецтва та його дружня співпраця з театром «Воскресіння» місто Львів.

Для досягнення мети ми повинни вирішити цілу низку завдань, що до утворення понять необхідно ізучити джерелознавчі материали та розглянути специфічні аспекти жанру театра на ходулях. Завдяки історико-культурному підхіду дослідження розглянимо умови становлення та розвидку театра на ходулях, як представника масової форми вистав. Та історичні предумови виховання синтетичного актора, володіючого особливими навиками еквілібристики та естрадної майстерністі. Треба зазначити простір театра та можливість поєднання вуличного мистецтва та залучення його до сцени.

Методи дослідження. Дослідження театра на ходулях вимогає запровадити наступні наукові методи: історичної ретроспекції для визначення історичних передумов винекнення жанру, аналіз джерел даних інтернет видань дає можливість дослідити сьогоденний стан світових театрів на ходулях та проведемо метод порівняльного аналізу для огляду українского і світового досвіда, метод узогальнення і систематізації для заключних висновкив.

Наукова новизна полягає у тому, що в цій науковой галузі жанра театра на ходулях на Україні дослідницкі роботи ще непроводились, у світовій науковій практиці цю тему, що до американьских вуличних театрів на ходулях, застасовував Професор Драми місто Нью-Йорк Жан Кошен-Круз в аспекті радікального вуличного перформансу. Та визначення нових приоритетних жанрів розвитку сучасних театрів масових форм театрального мистецтва.

Практичне застасування наукової роботи може сприяти подальшому розвитку теоретичного обґрунтування аспекта видовищних засобів сучасних масових форм театрального мистецтва, використовуватися як теоретично-прикладацкій материал у ВУЗі. Та її основні висновки, положення, фактичний матеріал можуть бути використані в постановочій роботі фахівців.

Апробація результатів дослідження. Тема обговорювалась на засіданнях кафедри режисури Харьковскої державної академії культури, опубіковані тези «Історичні передумови виникнення театралізованої вистави на ходулях» у науковому виданні «Культура та інформаційне суспільство ХХІ століття» до всеукраїнської науково-теоретичної конференції молодих учених, яка відбулась 22-23 квітня 2010 року.

Структура роботи обумовлена її метою й завданням і складається із вступу, трьох розділів, висновків і списку використаних джерел. Загальний обсяг 96 сторінок, основного тексту 83 сторінки, список використаних джерел (88 найменувань).

РОЗДІЛ 1: ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЖАНРУ ТЕАТРУ НА ХОДУЛЯХ