Питання для самоконтролю

1. Що називається багатокутником, що утворений перетинанням призматичної поверхні двома паралельними площинами?

а) циліндр;

б) конус;

в) призма;

г) піраміда.

2. Що являє собою геометричне тіло, обмежене бічною конічною поверхнею й площиною підстави, що перетинає всі його утворююче?

а) піраміда;

б) призма;

в) сфера;

г) конус.

3. Багатогранник, дві грані (основи) якого – рівні багатокутники з відповідно паралельними сторонами, а бічні грані в загальному випадку – паралелограми це:

а) призма;

б) конус;

в) куля.

4. Тіло, обмежене циліндричною поверхнею і двома паралельними площинами (основами) називається:

а) конус;

б) призма;

в) циліндр.

5. Яку фігуру отримаємо якщо січна площина проходить через вершину конуса?

6. Як буде виглядати фронтальна проекція правильної піраміди, якщо в основі розташовано правильний шестикутник (горизонтально)?

Література: 1, с. 67 — 76.

2.3. Машинобудівельні креслення

2.3.1. Загальні правила виконання креслень

План

1. Вироби і їх складові частини.

2. Види і комплектність конструкційних документів.

3. Розташування виглядів на кресленнях.

Терміни:

Виробом називається предмет або набір предметів виробництва, які виготовляються на підприємстві.

Вирізняють такі види виробів галузей промисловості під час виконання конструкторської документації.

Залежно від наявності чи відсутності складових вироби поділяються на:

1) не специфіковані (деталі), що не мають частин;

2) специфіковані (складальні одиниці, комплекси, комплекти), що містять дві частини й більше.

Деталь — виріб, виготовлений із однорідного за найменуванням і маркою матеріалу без застосування складальних операцій. Наприклад, металевий важіль, вилитий корпус, дротяна пружина.

Складальною одиницею називають виріб, частини якого з'єднуються між собою на підприємстві-виробнику складальними операціями (згвинчуванням, зварюванням, клепанням і т. ін.). Наприклад, верстат, вентиль, кран.

Існують такі види креслень:

креслення деталі, що містить її зображення та інші дані, потрібні для її виготовлення і контролю;

складальне креслення, що містить зображення складальної одиниці, дані, потрібні для її складання (виготовлення) і контролю;

креслення загального вигляду, що визначає конструкцію виробу, взаємодію його частин і пояснює принцип роботи виробу;

теоретичне креслення, що визначає геометричну форму виробу і координати розташування складових частин;

габаритне креслення, що містить контурне (спрощене) зображення виробу з габаритними, встановлювальними і приєднувальними розмірами;

монтажне креслення, що містить контурне (спрощене) зображення виробу, а також дані, потрібні для його встановлення (монтажу) на місці застосування;

схема, на якій показані у вигляді умовних зображень або позначень частини виробу і зв'язки між ними.

Існує низька текстових документів. Нижче перелічені деякі з них:

специфікація;

відомість специфікацій — документ, що містить перелік специфікацій частин виробу, де зазначається їх кількість і куди вони входять;

відомість технічного проекту — документ, що містить перелік документів, які увійшли до технічного проекту;

пояснювальна записка — документ, що містить опис пристрою і принципу дії виробу, який розробляється, а також обґрунтування прийнятих під час його розроблення технічних і техніко-економічних рішень.

Найважнішими з шести площин є фронтальна 1, горизонтальна 2 і профільна 3. За допомогою цих площин на кресленні можна передати без спотворення розміри предмета в трьох основних напрямках, а саме — висоту, довжину і ширину.

Виглядом називають зображення повернутої до спостерігача видимої поверхні предмета. На вигляді інколи показують штриховими лініями (коли це потрібно) невидимі контури предмета.

Кожний із шести основних виглядів має назву, залежно від того, на яку площину проекцій його спроекційовано (рис. 6): фронтальна площина 1 — вид спереду (головний); горизонтальна площина 2 — вид зверху; профільна площина 3 — вид зліва; площина 4 — вигляд справа; площина 5 — вид знизу; площина 6 — вид ззаду. Основні види розташовують на полі креслення за правилами проекційного зв'язку, тобто вигляд зверху міститься під головним, вигляд зліва — праворуч від головного і т.д.

Зображення окремого, обмеженого місця поверхні предмета називається

місцевим виглядом

Якщо якусь частину предмета неможливо показати без спотворення форм і розмірів, застосовують додаткові види, що утворюються на площинах, не паралельних основним площинам проекцій. Додатковий вид має бути позначений на кресленні великою літерою, а біля пов'язаного з додатковим виглядом зображення предмета слід поставити стрілку, яка вказує напрям погляду, з відповідним літерним позначенням.