6. Податкова знижка – це?

(Ст. 166 ПК) Податкова знижка є різновидом пільг, якими може скористатись платник податку на доходи фізичних осіб.

Податкова знижка - це право платника зменшити загальний річний оподатковуваний доход на суму витрат, понесених протягом календарного року в зв'язку із здійсненням платником податку діяльності за чітко окресленими в ст. 166 ПК напрямками.

2. Право скористатись податковою знижкою виникає у платника по закінченні звітного податкового року. Тобто витрати, понесені в 2013 році, зможуть бути заявлені платником до податкової знижки лише в 2014 році.

Платник податку, який бажає скористатись податковою знижкою, заявляє про своє бажання шляхом подання податкової декларації за минулий календарний рік (до 1 травня року, наступного за звітним, в якому понесені витрати - відповідно до підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 ПК).

До податкової знижки дозволяється включати фактично понесені витрати. Платник повинен надати документальні докази здійснених витрат. Зокрема, законодавець вказує на обов'язок надання відповідних платіжних та розрахункових документів, в яких обов'язково мають бути відображені:

а) вартість таких послуг (товарів, робіт);

б) строк їх надання (продажу, виконання).

Оригінали зазначених документів повинні зберігатись платником протягом 1095 днів.

3. В коментованій статті міститься вичерпний перелік витрат, які дозволяється віднести на податкову знижку:

1) частину сплачених платником процентів за іпотечним кредитом. При включенні до податкової знижки сплачених за іпотечним кредитом процентів, платник податків має право віднести до податкової знижки і проценти, сплачені за кредити, видані та повернуті в іноземній валюті. Порядок отримання знижки за вказаною підставою деталізовано в ст. 175 ПК;

2) суми пожертвувань, благодійних внесків неприбутковим організаціям (в сумі, що не перевищує 4 відсотків загального оподаткованого доходу платника за звітний рік). Враховуються лише суми, надані неприбутковим організаціям включеним до Реєстру неприбуткових організацій та установ;

3) оплата навчання в закладах середньої професійної освіти або вищої освіти;

4) вартість послуг з лікування, сплачених на користь закладів охорони здоров'я. Податкова знижка за вказаною підставою буде надаватись з часу набуття чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне медичне соціальне страхування" (з 1 січня року, наступного за роком, в якому такий закон набере чинності). Таке обмеження закріплено в п. 1 розділу XIX "Прикінцеві положення"¹;

5) суми страхових (пенсійних) внесків сплачених страхувальнику - резиденту, до недержавного пенсійного фонду, до банку за договором довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом; внески на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління;

6) витрати щодо оплати допоміжних репродуктивних технологій;

7) витрати з оплати державних послуг, пов'язаних з усиновленням дитини (включаючи суми сплаченого державного мита);

8) витрати по переобладнанню транспортного засобу, що є власністю платника податку, з використанням біопалива;

9) витрати по сплаті видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом

Та інші витрати визначені у ст. 166 ПК

Найбільш поширеним серед платників податків є звернення до податкових органів про включення до податкової знижки витрат по оплаті навчання. Податкова знижка надається за умови, що:

1) послуги з навчання надавались закладом освіти, незалежно від форми його власності;

2) форма навчання повинна бути середня професійна чи вища (не може бути включено витрати по оплаті батьками навчання дітей у школі).

3) платник включає витрати на особисте навчання або витрати по оплаті навчання члена своєї сім'ї першого ступеня споріднення.

Ступінь споріднення визначається за правилами підпункту 14.1.263 пункту 14.1 статті 14 ПК. Членом сім'ї першого ступеня споріднення є батьки, чоловік (дружина), діти, в тому числі і усиновлені діти;

4) податкова знижка зараховується платнику податку, лише у випадку, коли член сім'ї, на користь якого здійснювалась оплата, не одержує заробітної плати;

5) до податкової знижки включається не вся сума понесених платником податку витрат по оплаті навчання, а сума, обмежена розміром місячного прожиткового мінімуму визначена для працездатної особи (станом на 1 січня звітного року та скоригованому на коефіцієнт 1,4 за правилами, визначеними для осіб, що мають право на податкову соціальну пільгу) на один повний чи неповний місяць навчання. Наприклад, платнику податків, який подасть в 2014 році до податкового органу податкову декларацію та заявить про своє бажання отримати податкову знижку по витратам з оплати навчання за 2013 рік, до податкової знижки буде включено витрати з розрахунку на кожен повний (чи неповний) місяць навчання в сумі 1610 грн. (1147 грн. х 1,4 = 1605 грн. 80 коп. округлюємо до 10 грн. і отримуємо суму - 1610 грн.).