Iiі. Зміст дисципліни

3.1. Тематика і зміст лекційного курсу Вступ

Предмет ‘Теодіцеї і філософії релігії’ як вершини метафізики. Метафізика ставить питання про буття у різних значеннях:

• в найбільш загальному (трансцендентальному) значенні – το ον η ον

• буття у найбільш властивому значенні – το οντως ον, тобто субстанція, а точніше – особа;

• буття в найвищому, Абсолютному значенні – το ον κατ’ εξοχην

У цьому останньому значенні метафізика стає філософською теологією (базованою не на Божому Об’явленні, а на силах людського розуму), або філософією Бога – т.зв. теодіцеєю. Термін “теодіцея”: з грецької ο Θεος + η δικη : “усправедливлення Бога” (не зовсім точний, бо це мало би означати обґрунтування існування доброго Бога при наявності зла в світі). Отже предметом теодіцеї є, перш за все, докази існування Абсолютного Буття, а також – наскільки це можливо для скінченного людського розуму – прикмети цього Абсолютного Буття, дослідження необхідно особової і трансцендентної суті “Того, вище від Чого ніщо не може бути подумане”. Апостеріорні та апріорний докази реального існування Абсолютного Буття.

Змістовий модуль 1. Апостеріорні аргументи про існування Абсолютного Буття

Тема 1. Від часового до Вічного Буття

План заняття

1. "Буття в часі" не може себе пояснити:

• Часовий рух від потенції до акту як такий не може бути пояснений сам з себе.

• Непояснюваність даного точного "місця" в часі зі самого часового буття є ознакою метафізичної непояснюваності існування часових сущих.

• Все часове буття виникає з небуття. Скінченність минулого і "буття-в-часі-з-нічого" як підстава контингентності часового буття.

2. Вічне Буття є єдиним буттям, яке пояснює само себе і єдиним поясненням часових сущих.

• понадчасові "ейдоси" не можуть бути достатньою підставою для часового світу.

• три відкриття непояснюваності часового буття самого з себе.

3. Суть Вічності у дзеркалі часу.

4. Часове буття може існувати тільки завдяки Вічному Буттю.

Тема 2 . Від контингентних сущих до свобідного і особового Необхідного Буття

План заняття

1. Короткий огляд "п'яти шляхів" св. Томи Аквінського.

2. "Третій шлях" св. Томи Аквінського – існування особової Підстави.

- Контингентність всієї реальної екзистенції в світі. Три докази інтеліґібельної контингентності реального існування в світі:

а) можливість існування інших індивідуумів і світів та контингентність реального існування в світі.

б) пізнання контингентності існування з множинності індивідуумів того самого виду.

в) емпіричне спостереження поставання і проминання як очевидних доказів емпіричної контингентності існування.

3. Принцип достатньої підстави – стартовий пункт для всіх космологічних аргументів і доказів про існування Бога з контингентності.

• Принцип достатньої підстави як перший принцип і його відмінність від принципу причиновості.

• Перше значення онтологічного принципу достатньої підстави як стартовий пункт аргументу з контингентності.

4. Від контингентного до необхідного існування.

• В пошуках достатньої підстави для контингентного існування.

• Достатня підстава для контингентного існування може полягати тільки в Необхідному Існуванні, яке єдине має свою достатню підставу в собі.

• Лише свобідне Особове Буття може бути початком для справді контингентного світу.

5. Необхідне Буття як Першопричина: Причина поставання і Причина існування: "другий шлях" св. Томи Аквінського як частина "третього шляху". Трансцендентність вічного Необхідного Буття як Першопричини.