МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ I НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКИЙ КАТОЛИЦЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФІЛОСОФСЬКО-БОГОСЛОВСЬКИЙ ФАКУЛЬТЕТ

КАФЕДРА ФІЛОСОФІЇ

Методичні рекомендації та завдання з курсу «Філософія релігії і Теодіцея» для студентів філософсько-богословського факультету зі спеціальності «Богослов’я»

ЛЬВІВ 2012

Методичні рекомендації та завдання для самостійної роботи з вивчення курсу «Філософія релігії і Теодіцея» для студентів філософсько-богословського факультету / укл. Кандидат філософських наук Гусак П. Р. Львів: Філософсько-богословський факультет Українського Католицького Університету, 2012. 28 с.

Рецензенти:

...

...

Рекомендовано до друку на засіданні Кафедри філософії Філософсько-богословського факультету Українського Католицького Університету (протокол № ... від ... ... 2012 р.)

© Гусак П. Р., 2012

© Український Католицький Університет, 2012

ЗМІСТ

 

I. Вступ...............................4

ІІ. Структура навчальної дисципліни………………6

IIІ. Зміст дисципліни.......................8

     3.1. Тематика і зміст лекційного курсу..............8

     3.2. Тематика і методичні рекомендації до семінарських занять....12

IV. Питання для самостійної роботи........................16

V. Перелік питань до іспиту .....................21

VІ. Методи навчання та контролю…………23

VII. Розподіл балів, що присвоюються студентам …24

VIII. Критерії оцінювання знань ………………25

IX. Навчально-методичне забезпечення дисципліни……….26

X. Інформаційні ресурси…………..28

I. Вступ

Питання про буття, що його ставить метафізика, та метафізичний розгляд конкретних сущих приводить нас до питання про про найвищий принцип єдності для множинних сущих та про остаточну підставу всього підвладного чутєвому досвідові буття, тобто до Абсолютного Буття, яке є “буттям по своїй суті”, і якого через те не може не бути. До Буття, яке безумовно “відштовхує” від себе всяке небуття і таким чином є остаточним та необумовленим здійсненням принципу протиріччя. Тільки так необхідно існуюче Буття може бути найвищою підставою та поясненням як самого себе так і “всього, що є”. Всі контингентні сущі, також і ті, які метафізика зве “буттям у найбільш властивому значенні” (субстанції, особи) Ним “зумовлені” і тільки у Ньому знаходять пояснення свого існування. Матеріалізм теж ставить питання про таке необхідне буття – підставу всієї світобудови і вбачає цю підставу в матерії та в геґеліанському “законі заперечення заперечення”. Однак матерія не відповідає критеріям Абсолютного Буття і підпадає під принцип протиріччя лише умовно (якщо вона є ...), іншими словами – її могло й не бути, а “закон заперечення заперечення” є зовсім неочевидним постулатом, конструктом, що походить з певної філософської системи і не має свого підтвердження в дійсності. Таким чином філософське питання та філософське вчення про Бога як про Абсолютне Буття залишається в силі та набуває нової актуальності. І предмет “Філософія релігії і Теодіцея” є нічим іншим, як розділом, чи вершиною метафізики, яка займається філософськими (розумовими) доказами існування Абсолютного Буття, тобто філософською теолоґією у властивому значенні цього слова, чи – “Філософією Бога”. Отже, у курсі “Філософія релігії і Теодіцея” розглядається арґумент про існування Бога “від часового до Вічного Буття”, арґументи від існування світу – космологічні аргументи (“п'ять шляхів” св. Томи Аквінського), антропологічні аргументи, дається їх сучасне обґрунтування з врахуванням уточнень, зумовлених розвитком сучасної науки, подаються критерії, за якими можна визначити, що ідея Бога не є людським витвором чи вигадкою, та слідує докладніший розгляд Онтологічного аргументу у його двох основних версіях – св. Ансельма Кентерберійського та Рене Декарта, при чому наводяться основні філософські закиди проти цього аргументу та обґрунтовано подається їхнє спростування. При кінці курсу вказуються шляхи виходу за межі філософії у напрямку до містичного досвіду як здійснення найвищої пізнавальної здатності людини. Вивчення цього курсу можливе лише при попередньому вивченні загального курсу «Метафізика і онтологія».

Мета курсу: опанування студентами-богословами філософського мислення і сприйняття дійсності та допомога у формуванні їхнього світобачення. Окрім цього, навчальна дисципліна допомагає сформувати їм поняттєву базу, необхідну для подальшого вивчення богословських предметів, зокрема – фундаментального богослов’я та догматики. Даючи відповіді на питання про існування Абсолютного Буття та про деякі Його властивості, які можуть бути пізнані раціональним шляхом, «Філософія релігії і Теодіцея» вказує на межі філософського пізнання і водночас – на пізнавальний шлях, який виходить далеко за рамки філософії – до безпосереднього пережиття та живого міжособового спілкування з цим Буттям.

Завдання курсу:

а) Поглиблення у студентів-богословів розуміння необхідності раціонального підкріплення змістів віри та вироблення у них вміння логічно доводити існування Абсолютного Буття, розуміння значення та ролі філософських знань та переконань про існування Абсолютного Буття для життя та моральної поведінки людини.

б) Ознайомлення їх з основними методами філософського доведення, специфікою філософського дослідження атрибутів та прикмет Абсолютного Буття, спростування атеїстичних закидів проти об’єктивності Суті Абсолютного Буття та з основними аргументами.

в) Унаочнення інтелігібельності Суті Абсолютного Буття, представлення принципової можливості та різних шляхів раціонального доведення існування Абсолютного Буття.

г) Раціональне обґрунтування змістів віри та вміння вести дискусії на ці теми в суто розумовій площині. Особлива увага приділяється спростуванню закидів проти філософських аргументів про існування Абсолютного Буття, зокрема проти Онтологічного аргументу св. Ансельма Кентерберійського та Рене Декарта. Метою такого спростування є доказ актуальності аргументів у сучасній епосі, а також об’єктивне висвітлення думок та філософських зусиль попередників та сучасних філософів-реалістів.

У результаті вивчення курсу «Філософія релігії і Теодіцея» магістри повинні:

1. знати місце «Філософії релігії і Теодіцеї» в системі філософського знання взагалі та у метафізиці зокрема;

2. знати специфіку філософського доведення існування Абсолютного Буття та дослідження (наскільки це можливо для скінченного людського ratio) Його атрибутів; методологію логічного доведення змістів, що не підлягають чуттєвому досвіду;

3. знати важливість раціонального доведення існування Абсолютного Буття як для віри і богослов’я, так і для розуміння метафізичної ситуації людини, сповнення нею стосунку належності та її морального життя;

4. знати філософські відповіді на питання про достатню підставу для існування світу та контингентних сущих;

5. вміти застосовувати здобуті знання для раціонального обґрунтування об’явлених правд та для діалогу з невіруючими; унаочнювати взаємозв’язок філософського доведення існування Абсолютного Буття з результатами природничих і гуманітарних наук та богослов’ям.