Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
І Франко Цикл уроків (Катеринич С.А., Олімп).doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
140.29 Кб
Скачать

2. Твір-мініатюра.

- Які почуття охоплювали вас під час читання повісті?

- Чи змінювались ваші почуття і як саме?

VII. Підсумок уроку.

«Мікрофон».

- Чи справдилися ваші надії на уроці?

VIII. Домашнє завдання.

Група винахідливих: Підготувати повідомлення «Перехресні стежки» в оцінці тодішньої критики.

Група кмітливих: Написати листа І. Франку про свої враження від повісті.

Група допитливих: Зробити власний портрет-опис Євгенія або Регіни.

Урок № 5

Тема уроку: Контрольне аудіювання за віршем І. Франка

«Розвивайся ти, високий дубе...».

Очікувані Учні повинні:

педагогічні - вміти слухати і розуміти почуте;

результати: - розвивати логічне мислення, слухову пам’ять, вдосконалювати

навички самостійної роботи.

Тип уроку: урок перевірки комунікативних умінь і навичок.

Методи уроку: слово вчителя, бесіда, пошукова робота, учнівські повідомлення,

аудіювання.

Обладнання: текст для аудіювання, портрет І.Франка.

Хід уроку:

І. Організаційний момент.

ІІ. Повідомлення теми, мети перевірки і способів її проведення.

ІІІ. Вступне слово вчителя.

Наш урок стосується аудіювання. Ми ознайомимось з......

Але спочатку поринемо в атмосферу творчості митця. Давайте перевіримо, як ви впоралися з пошуковою роботою з приводу життєвого і творчого шляху письменника.

IV. Виступи учнів.

1-й у ч е н ь

Різноманітне, цікаве, бурхливе життя було в Івана Франка. Зазнав він немало горя, утисків, кайданів і тюрем. Досить згадати, що чотири рази судили його і замикали за грати. Та зазнав наш Каменяр і щастя-радості; втіхи від свідомості, що в поті чола працював для свого народу, який гідно оцінив свого велетня.

2-й у ч е н ь

В Нагуєвичах родився він,

На присілочку Гора,

Де цвіте калина пишно,

В сім’ї Яця-коваля.

Часто бігав хлопчик в кузню,

Що стояла край шляху,

Там кував підкови батько,

Йшов аж дзенькіт по селу.

Тут завжди збирались люди,

Що своїх шукали прав,

Їх Івась слова журливі

В юне серце карбував.

В кузні батька, як скарб щедрий,

Взяв хлопчина в майбуття

Той міцний маленький вогник,

Що грів душу все життя.

3-й у ч е н ь

Любов Івана Франка до рідного краю не була пасивною, споглядальною. Думаючи про спільноту людей, захоплюючись соціалістичними теоріями, він і на мить не забував, що його матір’ю є Україна. Тому він звертається до матінки-землі із синівським проханням:

Земле моя, всеплодющая мати,

Сили, що в твоїй живе глибині,

Краплю, щоб в бою сильніше стояти,

Дай і мені!

4-й у ч е н ь

Ще в дитинстві запала в душу малого Івася пісня народна. Любов до неї проніс він через усе своє життя. Вся поезія І. Франка озвучена внутрішньою пісенністю, і тому стільки пісень на його слова.

Пісне, моя ти сердечна дружино,

Серця відрадо в дні горя і сліз.

З хати вітця, як єдинеє віно,

К тобі любов у життя я приніс.

5-й у ч е н ь

Прозірливим був Каменяр, коли писав:

Пісня і праця – великі дві сили!

Їм я до скону бажаю служить;

Череп розбитий – як ляжу в могилі,

Ними лиш зможу й для правнуків жить.

6-й у ч е н ь

За життя Івана Франка протягом майже сорока років вийшло десять збірок його поезій. Та перш за все великий Каменяр визначився як поет-громадянин. Його політична лірика – оригінальне надбання української культури. У поемі «Мойсей», написаній в розпал революційних подій 1905 року, Франко віщує рідному народові славне майбутнє.

Та прийде час, і ти вогнистим видом

Засяєш у народів вольних колі,

Труснеш Кавказ, впережешся Бескидом,

Покотиш Чорним морем гомін волі,

І глянеш, як хазяїн домовитий,

По своїй хаті і по своїм полі.

7-й у ч е н ь

Наприкінці життя Франко був уже загальновизнаним корифеєм науково-літературного життя Західної України. На смертному ложі, знеможений і приречений, він скаже: «Скрізь і завжди у мене була провідна думка – служити інтересам мого народу і загальнолюдським поступовим ідеям. Тим двом провідним я, здається, не споневірився досі і не споневірюся, доки мого життя».

«Уклін тобі, наш славний Каменяре!» - шепочуть уста. Хочу, як найкращу пісню юності, пронести через усе своє життя твої полум’яні слова:

Люди, люди! Я ваш брат,

Я для вас рад жити.