1.1.2. Визначення площі складу

Після того, як штабелі розмістили на складі, визначають ширину складу. Для цього слід проаналізувати, де розташовуватимуться фронти навантажувально-розвантажувальних робіт і під'їзні шляхи до них, як розташувати склад по відношенню до основного виробництва, як розташування штабелів у складі впливатиме на продуктивність машин, які виконують внутрішньоскладську механізацію.

Ширина складу повинна бути кратна 6 м (12 м, 18 м, 24 м, 30 м, і так далі).

Для проїзду електронавантажувачів вантажопідйомністю 1 т з розворотом на 90 необхідно: ширина проходу 3,0…3,5 м ( для пересування і повороту вантажопідйомника з вантажем; 1,5 м  для кранів-штабелерів при підлоговому управлінні та 3 м  при управлінні з кабіни; для роботи стелажних кранів ширина проїзду 1 м. Якщо внутрішньоскладські вантажопідйомні роботи виконують мостові крани проїзди не потрібні. В цьому випадку передбачають головні проходи шириною 1,2 м і допоміжні  0,6..0,8 м.

Ширина проходу ₁ встановлюється рівною 0,6.1,2 м. Поперечні проїзди слід встановлювати на відстані 3…4 м.

Коротка характеристика підлогових вантажопідйомних машин наведена в табл. 4.

Таблиця 4  Коротка характеристика підлогових вантажопідйомних машин з зазначенням ширини, рекомендованої для проїзду

Найменування підйомно-транспортного устаткування	Коротка характеристика ПТУ				Ширина проїздів і розворотів
	Вантажопідйомність, т	Найбільша ширина, м	Найменший радіус повороту, м	на 180		на 90
Електро- і автонавантажувачі фронтальні	0,5...5	1...1,5	1,3...2,5	3,5...2,5		3...4,5
Електроштабелери підлогові з фронтальним висуненням вантажу	1	1	1,5	3		2,5
Електронавантажувачі з бічним висуненням вантажопідйомника	3,2	1,9	3,1	7,5		–
Крани-штабелери підвісні і опорні, що керуються з підлоги	0,125...1	0,8...1,1	–	2...2,5		1,5
Крани-штабелери підвісні і опорні, що керуються з кабіни	1	1,9	–	3,5		3
Електрокари	2...5	0,8...0,9	2,3...2,5	5...5,5		–
Електровізки вилові	0,5	0,65	1,15	2		2

Розглянемо два можливі варіанти розташування складу по відношенню до основного виробництва і зв'язку з цим компонуванням площ складу (рис. 5).

Рис. 5 – Два можливі варіанти розташування складу по відношенню до основного виробництва і компонування площ складу.

1 – площа експедиції приймання; 2 – маневрова площа; 3 – площа експедиції відправлення; 4 – рампа; 5 – залізничні шляхи; 6 – пандус; 7 – галерея, що пов'язує основне виробництво зі складом; 8 – автомобіль; 9 – допоміжна площа

Визначення розмірів складу штучних вантажів починають з визначення загальної площі складу, яка включає корисну площу; площу, зайняту проходами і проїздами, устаткуванням; площа для зберігання поточних запасів оборотної тари, піддонів і др.; площа, необхідна для підсортовування та комплектації; площа для розміщення побутових приміщень, якщо склад розташований в окремій будівлі.

Існує три способи визначення площі:

1. нормативних навантажень на одиницю площі;

2. теоретичних укладань;

3. заповнення складського об'єму.

На стадії технологічного проектування для визначення загальної площі складу використовують в основному другий метод.

Відомо, що загальна площа складу – є сумою наступних доданків:

, м² (11)

де – корисна площа, яку використовують безпосередньо для зберігання вантажу;

,  площа експедиції приймання та відвантаження вантажу відповідно;

– маневрова площа, яка призначена для проходів, проїздів, зазорів між штабелями та ін.;

– допоміжна площа, що призначена для розташування конторських, побутових і службових приміщень.

Корисну площу визначають залежно від розрахункової кількості вантажів, які накопичуються на складі, ємності складу і маси вантажу, розташованого на 1 м² площі.

Для зберігання штучних вантажів в складі стелажного типу корисну площу визначають за формулою

, (12)

де  кількість вантажу з однаковими умовами зберігання;

 маса вантажу, що розміщується на 1 м² площі;

 кількість ярусів по висоті установки вантажних одиниць i-го вантажу;

 маса транспортної одиниці, розрахована за ф. (5), (6) або (7);

 площа, зайнята однією транспортною одиницею, м²;

,  розміри транспортної одиниці в плані, м.

Для зберігання штучних вантажів в складі штабельного типу корисну площу визначають за формулою

, м². (13)

Маневрова площа

, (14)

де – робоча довжина складу, м;

 кількість поперечних проїздів по довжині складу;

 кількість штабелів, які встановлені по довжині складу.

Площі експедицій прийому і відвантаження визначають залежно від устаткування, що розташоване на них. На стадії навчального проектування складу площі експедицій приймання і відвантаження можна визначити як добуток

, м². (15)

Допоміжну площу враховують тільки при її наявності на складі

= 3,25  кількість працівників. (16)

Якщо склад вміщує тільки вантаж, то допоміжну площу можна не враховувати, вважаючи, що вона входить в маневрову площу складу, або всі побутові приміщення розташовані в будівлі основного виробництва.

Загальна довжина складу

, м. (17)

При цьому повинна виконуватись умова .

Спроектувавши склад і розрахувавши площі визначають:

 коефіцієнт використання технологічної площі

, (18)