1 Етап. Розрахунок со вртс робіт складу сировини

1.1. Розрахунок і проектування складу.

1.2. Розрахунок і проектування системи механізації. Складання транспортно-технологічної карти (ТТК).

1.3. Визначення техніко-економічних показників.

1.4. Визначення кількості машин в складі.

1.5. Визначення чисельності робочих за професіями.

При виконанні І етапу необхідно чітко уявляти послідовність надходження вантажу на склад. Для цього за транспортно-технологічною схемою (ТТС) складають опис системи механізації ВРТС робіт складу, указуючи тип ПТМ для виконання тої чи іншої операції.

Так, наприклад, для ТТС завдання № 1 опис системи механізації буде наступним: із залізничного вагона 1 сіль вагонорозвантажувачем 2 розвантажується в приймальну ємність 3 і стрічковим конвеєром 4 подається на норію 5 та в склад, де розвантажується в контейнери 6 і підйомним краном 7 встановлюються в штабель 8. Після зберігання контейнери з штабеля підйомним краном транспортуються на розвантажувальний столик, де розвантажуються і конвеєром суцільного волочіння 10, ковшовим елеватором (норією) 11 і стрічковим конвеєром 12 подаються на виробництво.

1.1. Розрахунок і проектування складу

1.1.1. Визначення ємності складу. Формування транспортних одиниць і розміщення їх на складі

Склад  це складний комплекс будівельних споруд і пристроїв, який оснащений високопродуктивним устаткуванням, призначений для приймання, переробки, складування, відвантаження вантажів, а також для виконання операцій, передбачених технологією внутрішньоскладського зберігання вантажу.

До основних параметрів складу відносять: ємність складу; площа складу; довжина; ширина; висота; об'єм; довжина навантажувально-розвантажуваль-ного фронту і ін.

Розрахунок складу слід починати з визначення місткості складу з урахуванням норм запасу і зберігання.

Корисну ємність складу (Е) можна визначити за формулою:

= , (1)

, (2)

де – добовий вантажопотік надходження і-го вантажу, т/добу;

– річний вантажопотік надходження і-го вантажу, т/рік;

– число днів роботи підприємства протягом року;

K_H – коефіцієнт нерівномірності прибуття вантажу;

– прийнята норма запасу (зберігання) для і-го вантажу, діб;

_і – коефіцієнт транзитності для і-го вантажу.

Добовий вантажопотік при зберіганні мішків з готовою продукцією (наприклад, мука) при формуванні жорстких пакетів (для схем № 3, 4 денної форми навчання) визначається за формулою

, т/добу (3)

де  продуктивність заводу по сировині (зерно), т/добу;

 загальний вихід готової продукції (муки), %.

Норму запасу ( ) для складів сировини встановлюють залежно від умов постачань того або іншого вантажу, що визначають договорами постачання, правилами перевезень і іншими чинниками. Визначають цю норму залежно від числа постачань вантажу за квартал з табл. 1.

Таблиця 1 – Прийнята норма запасу

Число постачань за квартал	Норма запасу ( )
	загального	зокрема
		поточного	страхового
30	5	2,5	2,5
16 – 30	10	5	5
8 – 15	15	10	5
5 – 7	20	15	5
4	30	20	10
3	45	30	15
2	60	40	20

Норма зберігання ( ) для складу готової продукції встановлюється залежно від властивостей вантажу, що зберігається, умов зберігання, вимог постачання вантажу відповідної якості.

Норма зберігання готової продукції (доба), що рекомендується, наведена в табл. 2.

Таблиця 2 – Норма зберігання готової продукції

Консервні заводи	–	45
Заводи мінеральних вод і макаронні фабрики	–	10
Пиво-безалкогольні підприємства	–	2...3
Цукрові заводи і кондитерські фабрики	–	5...6
Борошномельні заводи (млини)	–	5...10
Комбікормові заводи	–	5...8
Хлібозаводи	–	4...8 години

Визначивши ємність складу за формулою (1) для зберігання вантажу, наприклад, в контейнерах або транспортних пакетах, слід визначити число одиниць штучного вантажу, які зберігаються одночасно на складі (контейнерів, транспортних пакетів та ін.)

Якщо за технологією вантаж на складі зберігається в контейнерах, то слід вибрати тип контейнера і встановити його параметри.

Контейнери розділяються на універсальні  що призначені для вантажу широкої номенклатури і спеціалізовані (відомі під іншою назвою "тара-упаковка")  що застосовують тільки для обмеженої номенклатури або окремих вантажів. На такі контейнери розроблений ГОСТ 24831-81 і прийняті єдині розміри в плані, наведені в табл. 3.

Визначаємо масу вантажу в контейнері за формулою

т (4)

де – корисний об'єм контейнера, м3;

– об'ємна маса вантажу, кг/м³;

= 0,85...0,9 – коефіцієнт заповнення контейнера.

Таблиця 3  Характеристика транспортних одиниць

Параметри	Тип контейнера		Транспортний пакет
	СК1	СК2
Довжина, l, мм	1300	1300	1200
Ширина, b, мм	1050	1050	800
Висота, h, мм	1275	1550	1400
Маса mK ( ), кг	mK = 220 кг		= 50...70 кг
Корисний об'єм, VП, м3	1,3	1,75	

Маса вантажу з контейнером

т. (5)

Транспортним пакетом – називають укрупнену вантажну одиницю, сформовану з штучних вантажів у тарі або без неї із застосуванням різних способів і засобів пакетування, зберігає форму в процесі обороту.

Якщо за технологією вантаж на складі зберігається в транспортних пакетах, то слід установити параметри пакета, визначити масу пакета, а при установці пакета на піддон  визначити масу останнього з піддоном.

За умови формування пакета з мішків з готовою продукцією, масу пакета визначають за формулою

, (6)

де  маса мішка з продукцією, кг;

Кількість мішків з продукцією у транспортному пакеті залежить від способу укладання. Найбільш поширені варіанти укладання мішків показані на рис. 1.

Маса транспортного пакета з піддоном при формуванні жорсткого пакета

т (7)

де = 15.25 кг  маса піддона, залежно від типу (рис. 2).

При формуванні м'якого пакета при строппакетній переробці вантажу маса піддона не враховується.

Трійником = 21

Четвериком = 28

П’ятериком = 35

Рис. 1  Варіанти укладання мішків у пакети

Кількість одиниць вантажу з однаковими умовами зберігання, що одночасно зберігаються на складі

. (8)

Кількість одиниць вантажу при формуванні одного штабеля, який утворюється з контейнерів або пакетів визначається по формулі

. (9)

Кількість штабелів у складі

. (10)

При проектуванні складу слід визначити геометричні розміри штабеля і розмістити штабелі на складі. За технологією зберігання вантажу при розміщенні штабелів на складі рекомендують останні встановлювати в 2 ряди по висоті. Тоді в одному ряду буде .

Наприклад, розрахункова кількість одиниць вантажу при формуванні одного штабеля, що складається з контейнерів за формулою (9) = 42, тоді кількість контейнерів в одному ряду буде 21 (за умовами формування штабеля в 2 ряди по висоті). Контейнери можна встановити таким чином: 3 контейнери уздовж однієї сторони і 7 контейнерів з іншої (рис. 3).

Рис. 3  Приклад формування штабеля з контейнерів

Розрахункова кількість штабелів за формулою (10) . Тоді по ширині складу встановлюємо 2 штабелі, а по довжині 9 (рис. 4).

Рис. 4  Приклад розміщення штабелів в складі

На схемі позначені: ₁  відстань від стіни до штабелів в подовжньому перетині; ₂  відстань між штабелями для подовжнього проїзду (або проходу) вантажопідйомних машин; ₃  поперечні проїзди (або проходи); В_СК  ширина складу.