3.2. Визначення погонних навантажень (лінійних сил тяжіння)

Для виконання тягового розрахунку по-перше визначають загальну лінійну силу тяжіння вантажу, що транспортується у ковшах, які прикріплені до стрічки, Н/м

, кг/м (53)

де , кг/м  лінійна сила тяжіння вантажу на 1 м тягового органу;

, кг/м лінійна сила тяжіння стрічки, або уточнена, з урахуванням кількості прокладок по товщині стрічки

Z , кг/м (54)

 товщина обкладки на робочій і холостої сторонах стрічки відповідно. Приймають мм, а мм.

Орієнтовне число прокладень стрічки Z визначають за формулою (31) з урахуванням розрахованого за ф. (55) значення максимального натягнення стрічки, прийнявши коефіцієнт запасу міцності стрічки m = 10.

 лінійна сила тяжіння ковшів, кг/м;

кг  маса одного ковша, кг.

Таким чином, погонне навантаження ходової частини ковшового елеватора може бути визначено як , чи приблизно з урахуванням продуктивності , де  коефіцієнт, значення якого приведені в табл. 28.

Таблиця 28  Значення для вертикальних ковшових елеваторів

Продуктивність, т/год	Значення
	стрічкових	одноланцюгових	двохланцюгових
до 10	0,6	1,1	2
10…25	0,5	0,8…1,1	1,2
25…50	0,45…0,6	0,6…0,85	1,0
50…100	0,4…0,55	0,5…0,7	0,8…1,1
більше 100	0,35…0,50		0,6…0,9

3.3. Тяговий розрахунок

Тяговий розрахунок ковшового елеватора виконується методом обходу за контуром.

На трасі показуємо: висоту підйому вантажу (Н), місце розташування приводного і натяжного барабанів та нумерацію характерних точок 1, 2, 3 і 4 (рис. 18).

Відмінною рисою розрахунку ковшових елеваторів (норій) є необхідність визначення опору зачерпування вантажу з черевика норії. Він враховує силу удару ковша о нерухомий вантаж; силу, яка необхідна для прискорення взятого і «викинутого» ковшем вантажу; силу тертя при русі ковша через шар вантажу. На величину опору зачерпуванню впливає швидкість тягового органу, вид вантажу, форма і розміри ковша, їх крок та інші показники.

Опір зачерпуванню визначають за формулою

, (55)

де і  коефіцієнти, що залежать від розміру вантажу: = 1,5…3 і = 2…3  для середньої і малої величини; = 1…1,2 і = 1…2  для зернистого вантажу.

При обертанні приводного барабану за часовою стрілкою (рис. 18) мінімальне натяжіння буде в точці 2, тобто = .

Натягнення стрічки в точці 3 визначають за формулою

=  + W_ЗАЧ , Н, (56)

де  коефіцієнт збільшення натягнення в стрічці з ковшами при обгинанні барабана.

Натягнення стрічки в точці 4 за формулою

. (57)

Натягненні в точці 1: (58)

За відсутності пробуксовки стрічки на верхньому (приводному) барабані з умови Ейлера виходить

, (59)

з урахуванням  ( )∙ ,

 + W_ЗАЧ +  ( )∙ ,

Вирішивши нерівність відносно S₂ і підставляючи знайдене значення S₂ у формули (56…58), визначають натягнення в характерних точках траси конвеєра.

При цьому мінімальне натягнення в стрічці з умови нормального зачерпування вантажу повинно задовольняти умові .

За отриманими даними будують діаграму натягнень (рис. 19).

Тягове зусилля (Н) визначають за формулою

, (60)

де = 0,05  коефіцієнт опору при обгинанні приводного барабана.

Далі уточнюють число прокладок тягового органу з урахуванням максимального натягнення, отриманого при виконанні тягового розрахунку.

, (61)

де m  коефіцієнт запасу міцності стрічки;

К_Р – межа міцності 1 мм ширини прокладки:

Марка прокладок	Межа міцності 1 мм ширини (КР)
з бельтингу марки Б – 280	61 Н/мм
марки ОПБ  2 і ОПБ 5	155 Н/мм

 коефіцієнт, що враховує послаблення стрічки отворами під кріплення.

Розрахункове значення приймають за ГОСТ 2062 з урахуванням: .