Лабораторна робота №1

Тема: СЕРЕДОВИЩЕ ПРОГРАМУВАННЯ TURBO С/BORLAND C++ Builder

1. Мета роботи

Мета роботи – ознайомитися з основними особливостями середовища Turbo С/Borland C++ Builder, навчитися налаштовувати параметри оточення, отримати навики роботи з файлами текстів програм.

2. Теоретичні відомості

C - універсальна мова програмування. Вона розроблялась в тісному зв’язку з системою UNIX, однак не є прив’язаною до цієї операційнї системи і може використовуватись у будь-яких операційних системах або машинах.

C - мова порівняно “низького рівня” У ній немає:

а) прямих операцій над такими об’єктами як множини, стрічки, списки і масиви;

б) операцій які маніпулюють з цілими масивами або стрічками, натомість використовуються структури;

в) засобів розподілу пам’яті окрім можливості визначення статичних змінних і стекового механізму при виділенні місця для локальних змінних функцій;

г) засобів вводу-виводу (READ, WRITE) і методів доступу до файлів.

Все це механізми високого рівня, які в мові C реалізуються за допомогою функцій.

Мова C містить засоби лише послідовного управління ходом обчислень: не містить засобів мультипрограмування і паралельних процесів.

Основна філософія мови C грунтується на тому що програміст знає, що робить і явно вказує ці наміри. Тому мова C не є “строго типізованою” мовою. Крім того, рівень пріоритетності виконання деяких операторів не є загальноприйнятим, деякі синтаксичні конструкції вимагають покращення. Не звертаючи увагу на деякі недоліки, мова C є ефективною і виразною мовою, придатною для широкого кола задач.

Програмування мовою С на сучасних ПК відбувається в середовищі MS DOS (в режимі емуляції) або безпосередньо під управлінням Windows. Інсталювати секредовище програмування C (Turbo C) або Borland C++ Builder може користувач, який володіє правами адміністратора ПК.

2.1. Робота в середовищі Turbo с під ms dos

Стандартно, програма Turbo С інсталюється на диск C в папку TurboC, але місце її знаходження можна змінити в процесі встановлення . Основні програмні модулі знаходяться в папці BIN. Типове вмістиме папки BIN наведено на рис. 1.

Рис. 1. Вмістиме папки BIN в програмі My Computer.

Запуск програми відбувається з допомогою exe-файлу tc.exe або піктограми MS DOS TC. Після запуску ми попадаємо в середовище Turbo C, аналогічне до Turbo Pascal. Вигляд робочого екрану середовища Turbo C показано на рис. 2. Верхня стрічка містить назву програми з кнопками управління.

Наступна стрічка – командна, містить основні команди для роботи в середовищі. Тут містяться найважливіші команди, розглянемо деякі з них:

FILE – для роботи з текстами програм – створення, відкриття, збереження файлу, вибору папки, зміни поточної папки, друку, виходу з середовища (Alt X) та ін.;

Рис. 2. Командна стрічка і робоче вікно середовища Turbo C з відкритою командою File.

EDIT – для редактування тексту програми, яка знаходиться у робочому вікні. З допомогою команд даної групи можна копіювати, вирізати, вставляти фрагменти програми, відміняти попередні операції, показувати вмістиме буфера обміну;

Рис. 3. Командна стрічка і робоче вікно середовища Turbo C з відкритою командою Edit.

команди Compile і Run служать для компіляції вхідного файла програми (створення файлу з розширенням obj) та виконання програми (при цьому створюється відповідний файл з розширенням exe, який можна виконуваати повторно);

команда Debug дозволяє виконувати програму в режимі відладки: слідкувати за зміною значень вказаних змінних, зупинятись у певних місцях, переключати точки переривання;

за допомогою засобів команди Options відбувається налаштування середовища Turbo C.

Тут є важлива вкладка Directories, яка дає можливість налаштувати шляхи до відповідних папок Turbo C на етапі компяляції програми і підключення додаткових бібліотечних модулів. По замовчуванню, в самому середовищі Turbo C вважається, що програма інсталюється в папку TurboC, але користувач в процесі інсталяції може вказати іншу папку. Команда Directories дає можливість вказати шляхи до службових папок BGI, LIB, INCLUDE, крім того, можна вказати папку, де знаходяться файли текстів програм з розширенням C чи CPP. Робоче вікно програми з активною владкою Directories зображено на рис. 4.

Перші дві стрічки Include Directories і Library Directories вказують шлях да папок INCLUDE та LIB відповідно, у стрічці Output Directory можна вказати шлях до папок вихідних файлів з розширенням exe та результатів виконання програми. Папка Source Directories вказує місце знаходження вхідних файлів з розширенням C, CPP (по замовчкаванню, такою папкою вважається папка BIN).

Рис. 4. Вікно команди Directories у режимі встановлення шляхів.

Команда Window дозволяє працювати з декількома програмами (кожен файл з розширенням C чи CPP має своє вікно), переходити у вікно управління (виконання програми), задавати повноекранний чи віконний режим роботи середовища Turbo C. Команда Help дає можливість проглядати довідкову інформацію по C/C++.

2.2. Робота в середовищі Borland С++ Builder під Windows

В цьому підрозділі ми познайомимось з інтегрованим середовищем C++Builder і проілюструємо, як з його допомогою виконуються найпростіші програми.

Середовище Borland C++ Builder може бути інстальоване у Windows аналогічно до звичайного Turbo C користувачем, який має права адміністратора. Оскільки це є стандартна Windows-орієнтована програма, то користувач позбавлений необхідності налаштовувати шляхи до внутрішніх службових папок, як це було в Turbo C. Вікно програми має вигляд стандартного вікна у Windows. У верхній частині знаходяться стрічка назви з кнопками управління, командна стрічка і стрічка піктограм, у якій знаходяться значки найчастіше виконуваних команд. Основна частина вікна – робоча область містить текст вихідної програми, внизу знаходиться стрічка стану.

На рис. 5 показано вікно C++Builder відразу після запуску. Зображення, яке з’являється на екрані – це інтегроване середовище розробки (IDE), яке містить в собі чотири основних елементи. У верхній частині знаходиться головне вікно. Воно містить звичайну лінійку меню, інструментальну панель (зліва) і палітру компонентів (багатосторінкова панель справа).

Рис. 5. C++Builder 5 з пустою формою.

Справа від інспектора об’єктів розміщений конструктор форм. При запуску C++Builder конструктор відображає пусту форму. Форма – це центральний елемент візуального програмування. Вона може являти собою головне вікно програми, підлегле вікно, діалогову панель. На ній розміщуються різноманітні елементи управління (типовий і найбільш поширений серед них – командна кнопка), які називають також візуальними компонентами. Існують також і невізуальні компоненти, наприклад, таймери, і компоненти зв’язку з базами даних. В інспекторі об’єктів співставляються події компонентів і написані програмістом процедури обробки. Це, по-суті, і є візуальне програмування, яке базується на компонентній моделі. Нарешті, під конструктором форм міститься вікно редактора коду (програми) – на рисунку воно майже повністю закрите формою. Розглянемо це вікно детальніше.