3.3 Загальні висновки та рекомендації

Таблиця 3. Результати оцінки наслідків аварії

Джерело забруднення	Тип СДОР кількість, т	Глибина ПЗХЗ, км	Ширина ПЗХЗ, км	Площа ПЗХЗ, км2	Ч ас підходу хмари СДОР до об’єкта, хв.	Час вражаючої дії СДОР, год	Втрати людей, структура втрат, %
							на відкритій місцевості	в укриттях
Зруйнована ємність СДОР на ХНО	Хлор 100	16,15	5,65	45,63	14	0,896	18	9
							з них: легк. ступінь – 25; сер. та важк. – 40; смертельні – 35

1. Оскільки глибина прогнозованої зони хімічного зараження Г_Р=16,15 км > R₀=10 км, то об’єкт опиниться в зоні хімічного зараження.

Сповістити працівників про загрозу зараження заводу СДОР – хлором

2. За час підходу хмари зараженого повітря до об’єкту необхідно прийняти наступні міри захисту:

• зупинити виробництво;

• укрити працівників в сховище.

3. Протягом часу вражаючої дії СДОР на об’єкті мають бути прийняті наступні міри захисту: виробництво має бути зупинено, працівники залишатися в сховищі.

4. Оскільки на машзаводі очікуються втрати людей від вражаючої дії СДОР в кількості 9 – 18 %, то для їх зменшення необхідно довести забезпеченість людей протигазами до 100%.

Пропозиції щодо захисту людей та зменшення збитків від СДОР:

• перевірити систему оповіщення та зв’язку;

• перевірити готовність сховищ для укриття виробничого персоналу;

• перевірити готовність системи постачання повітря при роботі в режимі фільтровентиляції.

Пропозиції, щодо захисту виробничого персоналу:

• Спланувати ( і, за необхідності, провести) евакуацію працівників із зони хімічного зараження;

• Довести забезпеченість виробничого персоналу протигазами до 100%

• Завчасно провести перевірку розміру лицьової частини протигазу кожним працівником;

• Перевірити ступінь герметизації виробничих приміщень;

• Перевірити готовність системи вентиляції виробничих приміщень до миттєвої зупинки при зараженні об’єкту СДОР.

Можливі шляхи зменшення збитків на об’єкті при хімічному зараженні:

• Своєчасна розробка плану попередження та локалізації причин аварійного виливу СДОР;

• Своєчасне використання засобів індивідуального захисту;

• Створення спеціальних органів планування і проведення евакуації виробничого персоналу;

• Створення та своєчасне використання всіх видів резервів;

• Проведення досліджень для підвищення стійкості роботи об’єкту в умовах хімічного зараження.

4 Оцінювання стійкості роботи промислового об’єкта до дії повітряної ударної хвилі при вибуху

4.1 Вступ

Вибухонебезпечними об’єктами є виробництва вибухових речовин (ВР), млини та елеватори, деревообробні та інші підприємства, що використовують або виробляють речовини.

Аварії на таких об’єктах, як правило, супроводжуються вибухами. Під вибухом розуміється процес звільнення великої кількості енергії за короткий проміжок часу. В результаті вибуху речовина перетворюється в сильно нагрітий газ з дуже високим тиском, що впливає на навколишнє середовище, повітря, викликаючи його рух, і утворення чинників, що поражають – вражаючих факторів.

Основний уражаючий фактор вибуху – це повітряна ударна хвиля (УХ) – зона сильно стислого повітря, що розповсюджується в усі боки від центру вибуху з надзвуковою швидкістю.

Під дією УХ відбувається руйнування чи пошкодження будівель, обладнання і техніки; завдаються травми різного ступеню тяжкості (аж до несумісних ж життям) людям.

Будинки, споруди, обладнання внаслідок дії УХ в залежності від надмірного тиску ∆Р_ф, типу, розмірів та інших чинників можуть отримати слабкі, середні, сильні пошкодження, або бути повністю зруйновані.

Внаслідок вибуху на місцевості утворюється осередок ураження. Межа осередку пролягає через точки на місцевості, де надмірний тиск УХ становить 10 кПа.

В залежності від ступеня руйнування виробничих будинків і обсягу необхідних рятувальних і аварійно-відновлюваних робіт осередок ураження поділяється на 4 зони: повних, сильних, середніх та слабких руйнувань.