
- •Розрахункова робота
- •1 Оцінювання наслідків проявлення небезпек під час аварії на вибухонебезпечному об‘єкті
- •1.1 Вступ
- •1.2 Розрахункова частина
- •1.2.2 Розв’язання
- •1.3 Загальні висновки і пропозиції.
- •2 Оцінювання радіаційної обстановки під час аварій на радіаційно небезпечних об’єктах
- •2.1 Вступ
- •2.2 Розрахункова частина
- •2.2.2 Розв’язання
- •2.3 Загальні висновки та пропозиції
- •3 Оцінювання хімічної обстановки підчас аварії на хімічно небезпечних об’єктах і транспорті
- •3.1 Вступ
- •3.2 Розрахункова частина
- •3.2.2 Розв’язання
- •3.2.2.1 Визначення глибини зони хімічного зараження (гр).
- •3.2.2.2 Визначення ширини прогнозованої зхз (шпзхз)
- •3.2.2.3 Визначення площі прогнозованої зони хімічного зараження (sпзхз)
- •3.2.2.4 Визначення часу підходу хмари зараженого повітря до заданого об’єкта (tпідх)
- •3.2.2.6 Визначення можливих втрат робітників об’єкта в осередку хімічного ураження
- •3.3 Загальні висновки та рекомендації
- •4 Оцінювання стійкості роботи промислового об’єкта до дії повітряної ударної хвилі при вибуху
- •4.1 Вступ
- •4.2 Розрахункова частина
- •4.2.2 Розв’язання
- •4.2.2.1 Розрахунок максимального значення надлишкового тиску, що очікується в районі цеху (δРф max).
- •4.2.2.2 Розрахунок границі стійкості цеху до дії ударної хвилі (δРф гран)
- •4.2.3 Визначаємо можливі наслідки вибуху – ступінь руйнувань елементів цеху.
- •4.3 Аналіз результатів оцінювання стійкості цеху, висновки і пропозиції щодо підвищення його стійкості
3.2 Розрахункова частина
3.2.1 Вихідні дані
Тип СДОР |
хлор |
Кількість СДОР, т |
100 |
Вид сховища |
не обваловані |
Характер місцевості |
відкрита |
Розташування відносно ХНО (R0), км |
10 |
Забезпеченість людей протигазами, % |
90 |
Метеоумови, t °С, СВПС |
-20, ізотермія |
Швидкість вітру, м/с |
3 |
Завдання: Провести оцінювання хімічної обстановки, що може скластися в наслідок викиду (розливу) СДОР на хімічно небезпечному об’єкті, оцінити можливі наслідки і визначити заходи щодо захисту виробничого персоналу об’єкта, що може опинитися в зоні хімічного зараження.
Визначити:
Глибину прогнозованої зони хімічного зараження ГПЗХЗ, км.
Ширину прогнозованої зони хімічного зараження ШПЗХЗ, км.
Площу прогнозованої зони хімічного зараження SПЗХЗ, км.
Час підходу хмари зараженого повітря до заданого об’єкта tпідх, хв.
Час вражаючої дії СДОР tур, год.
Можливі втрати людей внаслідок дії СДОР, %:
а) серед тих, хто знаходиться на відкритій місцевості;
б) серед тих, хто знаходиться в будівлях і найпростіших укриттях.
3.2.2 Розв’язання
3.2.2.1 Визначення глибини зони хімічного зараження (гр).
Глибина ЗХЗ для відкритої місцевості визначається за формулою:
де:
– табличне значення глибини зони,
для умов: місцевість відкрита, ємності
СДОР не обваловані, швидкість вітру V=1
м/с, температура
повітря -20 °С;
– поправочний коефіцієнт на вітер,
для швидкості вітру 3 м/с та ізотермії;
– коефіцієнт, що враховує тип сховища
і характеризує зменшення глибини
розповсюдження хмари СДОР при умові
зберігання СДОР в обвалованих ємностях,
для не обвалованих ємностей.
3.2.2.2 Визначення ширини прогнозованої зхз (шпзхз)
Ширина ПЗХЗ при ізотермії визначається за формулою:
Ширина ПЗХЗ у місці знаходження об’єкту визначається за формулою:
3.2.2.3 Визначення площі прогнозованої зони хімічного зараження (sпзхз)
Площа прогнозованої зони хімічного зараження (ПЗХЗ) визначається за формулою:
3.2.2.4 Визначення часу підходу хмари зараженого повітря до заданого об’єкта (tпідх)
Час підходу хмари до заданого об’єкта визначається за формулою:
де:
– відстань від місця аварії до заданого
об’єкту,
;
– швидкість переносу переднього фронту
забрудненого повітря,
3.2.2.5 Визначення часу уражаючої дії хімічного зараження (tур)
Час уражаючої дії СДОР визначається терміном випаровування СДОР з поверхні її розливу (tур=tвип), що залежить від характеру, швидкості вітру, типу СДОР й може бути визначено за формулою:
де:
– товщина шару розлитої СДОР,
для «вільного» розливу (ємність не
обвалована);
– щільність СДОР,
для хлору;
– коефіцієнт, що враховує
тип СДОР,
для хлору;
– коефіцієнт, що враховує
температуру повітря,
для хлору при -20 °С;
– коефіцієнт, що враховує
швидкість вітру,
3.2.2.6 Визначення можливих втрат робітників об’єкта в осередку хімічного ураження
При 90 % забезпеченні робітників об’єкту протигазами втрати можливі втрати складатимуть:
а) при знаходженні на відкритій місцевості 18%;
б) при знаходженні у найпростіших укриттях та будівлях 9%
Серед них легкого ступеню – 25%, середнього та важкого ступеню ( з виходом з ладу не менш ніж на 2-3 тижні і необхідністю госпіталізації) – 40%, зі смертельними наслідками – 35%.