
- •Розрахункова робота
- •1 Оцінювання наслідків проявлення небезпек під час аварії на вибухонебезпечному об‘єкті
- •1.1 Вступ
- •1.2 Розрахункова частина
- •1.2.2 Розв’язання
- •1.3 Загальні висновки і пропозиції.
- •2 Оцінювання радіаційної обстановки під час аварій на радіаційно небезпечних об’єктах
- •2.1 Вступ
- •2.2 Розрахункова частина
- •2.2.2 Розв’язання
- •2.3 Загальні висновки та пропозиції
- •3 Оцінювання хімічної обстановки підчас аварії на хімічно небезпечних об’єктах і транспорті
- •3.1 Вступ
- •3.2 Розрахункова частина
- •3.2.2 Розв’язання
- •3.2.2.1 Визначення глибини зони хімічного зараження (гр).
- •3.2.2.2 Визначення ширини прогнозованої зхз (шпзхз)
- •3.2.2.3 Визначення площі прогнозованої зони хімічного зараження (sпзхз)
- •3.2.2.4 Визначення часу підходу хмари зараженого повітря до заданого об’єкта (tпідх)
- •3.2.2.6 Визначення можливих втрат робітників об’єкта в осередку хімічного ураження
- •3.3 Загальні висновки та рекомендації
- •4 Оцінювання стійкості роботи промислового об’єкта до дії повітряної ударної хвилі при вибуху
- •4.1 Вступ
- •4.2 Розрахункова частина
- •4.2.2 Розв’язання
- •4.2.2.1 Розрахунок максимального значення надлишкового тиску, що очікується в районі цеху (δРф max).
- •4.2.2.2 Розрахунок границі стійкості цеху до дії ударної хвилі (δРф гран)
- •4.2.3 Визначаємо можливі наслідки вибуху – ступінь руйнувань елементів цеху.
- •4.3 Аналіз результатів оцінювання стійкості цеху, висновки і пропозиції щодо підвищення його стійкості
2.3 Загальні висновки та пропозиції
Таблиця 2. Результати оцінки наслідків аварії
Р/год |
Доза радіації, Р |
Тдоп, год |
Початок роботи у звичайному режимі, год |
|||
Р |
Р |
Р |
Р |
|||
9,03 |
5,814 |
0,472 |
5,4 |
0,34 |
2,276 |
90 |
Оскільки на об‘єкті рівень радіації на 1 год. складав Р1 = 9,03 Р/год, то об‘єкт опинився в зоні В – небезпечного зараження.
Оскільки доза радіації, яку можуть отримати люди за повну робочу зміну Дбуд = 5,814 > Ду = 2 Р, то люди не можуть працювати повну робочу зміну, а потрібно переходити на роботу скороченими змінами.
Доцільним способом проведення евакуації є евакуація з використанням транспортних засобів, оскільки отримана доза радіації при цьому буде менше, ніж при евакуації пішим порядком (Дев.тр = 0,34 Р < Девп = 5,4 Р).
Для забезпечення роботи об’єкта в безперервним циклі виробництва допустимо продовжувати роботу, якщо тривалість роботи скороченої зміни не буде перевищувати Тдоп= 2,28 год .
Об’єкт може почати працювати повними змінами (tр=8 год) через 90 годин після аварії на АЕС
Для зменшення рівня радіації, на об’єкті потрібно провести дезактивацію будинків, територій, технологічного обладнання.
3 Оцінювання хімічної обстановки підчас аварії на хімічно небезпечних об’єктах і транспорті
3.1 Вступ
Оцінка хімічної обстановки при аваріях на хімічно небезпечних об’єктах (ХНО) здійснюється для визначення можливих наслідків аварій, порядку дій в зоні можливого зараження і здійснення заходів щодо захисту людей (аварійне прогнозування), а також для визначення ступеня хімічної небезпеки об’єктів які зберігають або використовують СДОР і адміністративно-територіальних одиниць (АТО), у межах яких живе населення, пов’язано з ризиком його ураження СДОР, завчасно складання планів здійснення заходів щодо захисту населення і ліквідації наслідків аварій (довгострокове прогнозування).
Зона можливого хімічного зараження (ЗМХЗ) - це територія, у межах якої під впливом зміни напрямку вітру може виникнути переміщення хмари СДОР з небезпечними для людини концентраціями. Зона наноситься на карту (план) місцевості у вигляді кола, півкола, чверть кола, однієї восьмої кола залежності від швидкості вітру.
При оцінці обстановки після аварії визначаються параметри прогнозованої зони хімічного зараження (ПЗХЗ) – розрахованої зони в межах зони можливого хімічного зараження (ЗМХЗ), параметри якої приблизно визначаються формою сектора (трикутника) з кутовим розміром 12˚ при інверсії, 20˚ - при ізотермії, 35˚ - при конвекції.
Методика оцінки ХО основана на тому, що при руйнуванні ємності, в якій знаходиться СДОР, утворюється первинна або вторинна хмара.
Первинна хмара СДОР – це хмара, яка виникає внаслідок миттєвого переходу (1-2хв.) в атмосферу пароподібної частини СДОР з ємності при руйнуванні.
Вторинна хмара СДОР – це хмара, що виникає внаслідок випаровування речовини з поверхні розливу СДОР (підстильної поверхні).
Параметри зони хімічного зараження (глибина, ширина, площа) залежать від кількості і типу СДОР, що перейшла в первинну або вторинну хмару, умов зберігання, метеоумов, характеру місцевості та ін.