Методичні вказівки складені на основі навчальної програми дисципліни “Історія архітектури та містобудування”, затвердженої НМК.

Методичні вказівки склав старший викладач Пархуць Л.В.

Рецензенти:

доцент кафедри реставрації та реконструкції архітектурних комплексів Інституту архітектури Національного університету Львівська політехніка канд. архітектури Диба Ю.Р.

Розглянуто на засіданні кафедри ландшафтної архітектури, садово-паркового господарства та урбоекології НЛТУ України

Протокол № від 23 жовтня 2013 р.

Затверджено Методичною Радою лісогосподарського факультету Національного лісотехнічного університету України.

Протокол № від 2013 р.

Вступ

Методичні вказівки укладені для студентів, котрі навчаються на третьому курсі (5-6 семестрів) за напрямом 6.060102 Архітектура і вивчають «Історію містобудування» - другу частину загальної дисципліни «Історія архітектури та містобудування».

Містобудування - дисципліна, яка направлена на обґрунтування проектних рішень в області розвитку міського планування, систем розселення та їх структурних одиниць: міст, селищ міського типу, сільських населених пунктів. Розвиток і ускладнення завдань містобудівельного проектування, які пов'язані із організацією життєвого середовища в містах і районах розселення, ставлять високі вимоги до наукової бази містобудівельного проектування. Початковим етапом формування наукової бази в теорії містобудування та містобудівельному проектуванні стає вивчення історії розвитку міст і їх складових частин.

Теорія містобудування опирається на попередні знання, здобуті в процесі розвитку міських структур та систем розселення. Глибоке вивчення попереднього досвіду архітектурного і містобудівельного проектування дає змогу побачити весь набір прийомів, напрямків, стилів, які виробило людство в процесі свого розвитку. Знання з історії архітектури та містобудування стають своєрідним інструментарієм для сучасних архітекторів і допомагають у практиці ландшафтного проектування.

В «історії містобудування» поряд із широкою історичною панорамою загальних тенденцій розвитку міст висвітлюється історія теоретичного вчення, розвиток архітектурної думки. Вивчення даної дисципліни допомагає розкрити суть містобудування як синтезу соціально-економічних, інженерно-технічних, екологічних, гігієнічних та естетичних завдань в плануванні та забудові міста.

Із всіх навчальних дисциплін історичного циклу, що вивчаються в архітектурних вузах, історія містобудування є найбільш складною. Якщо історія мистецтва вводить студентів у загальну культурологічну і творчу сферу, то історія архітектури та містобудування висвітлює професійні проблеми в їх історичному розвитку. На відміну від історії архітектури, в основі якої покладено історико-типологічний принцип, історія містобудування базується на історико-топографічному принципі. Цей принцип включає у сферу досліджень не тільки споруди різного призначення, але й природно-ландшафтне і місцеве історико-культурне середовище.

Історія містобудування охоплює проблеми композиції міста, його естетичної виразності, функціонального укладу та передумов формування. Важлива роль відводиться вивченню окремих ансамблів та комплексів, а також їх взаємозв’язку із міським ландшафтом.

Основне завдання, яке ставиться перед студентами в ході вивчення другої частини даної дисципліни, є творче осмислення світового містобудівного досвіду, розширення кругозору майбутніх архітекторів, застосування ними принципів і логічних схем побудови містобудівних структур на практиці архітектурного проектування, уміння аналізувати складні соціально-філософські контексти розвитку суспільства, а також уміння застосувати в своїх наукових роботах дослідницький матеріал минулих поколінь.

Мета семінарських занять

- закріпити знання студентів, які одержані при вивченні лекційних занять з даної дисципліни;

- навчити студентів користуватися літературою із вказаного напрямку при написанні анотацій та рефератів;

- ознайомити студентів із спеціальними термінами, які використовуються в архітектурі та містобудуванні;

- навчити студентів аналізу сформованих планувально-просторових структур.

Завдання, які вирішуються на семінарських заняттях

- проаналізувати природні та історико-соціальні умови виникнення, формування і реконструкції (трансформації) міст;

- проаналізувати основні етапи розвитку містобудування відповідно до заданої тематики;

- вивчити основні планувально-композиційні засоби, які використовуються при формуванні міст та окремих архітектурних комплексів;

- проаналізувати стиль (стильовий напрямок, течію) в містобудуванні та архітектурі у відповідності до вибраної теми.

Для семінарських занять відводиться 34 години аудиторних занять на два семестри. Студенти готують чотири доповіді (дві доповіді за семестр) і представляють графічно-текстові роботи (або презентацію у програмі Power Point) і реферати. Одна графічно-текстова робота (презентація) і реферат оцінюється максимально 20 балів.

Порядок виконання і оформлення графічно-текстових робіт і рефератів

1. Вивчення літератури за визначеною темою.

2. Аналіз схем, планів, гравюр окремих міст, архітектурних комплексів, споруд і будівель.

3. Вибір графічного плану (схеми) міста чи архітектурного комплексу, споруди, будівлі. Ручне ескізне копіювання або креслення вибраного рисунку на аркуші формату А2 або підготовка презентації у програмі Power Point

4. Написання реферату на задану тему.

Для того, щоб швидко і ефективно виконати поставлене завдання з історії містобудування, слід увесь пошуково-творчий процес поділити на три етапи і послідовно їх виконати. Перший етап починається після вибору та затвердження теми роботи і базується на аналізі літератури. Найоптимальніший відбір та вивчення літератури проводиться за схемою, яка представлена на рис.1.

В

Відбір окремих тем, статей, частин за змістом

Відбір цитат за змістом

Відбір літератури за назвами

першому блоці відбирається література за назвами, які в певній мірі

Рис. 1. Схема послідовності вивчення літератури за вибраною темою.

відображають вибрану тему роботи. В другому блоці відбір необхідних частин чи статей проводиться за змістом чи розділом або оглядово. У третьому блоці проводиться виписка цитат, які на думку студента найбільш широко розкривають вибрану тему. Цитати слід вибирати лаконічними і по можливості стислими, але одночасно вони повинні найбільш повно розкривати окремі сторони досліджуваної теми. Саме цитати стануть підсумковою частиною літературного огляду.

Другий етап роботи зводиться до аналізу прочитаної літератури, викладу своїх думок щодо заданої теми та формування структури (плану) реферату. При написанні реферату студент повинен своїми словами викласти розуміння теми, а також погляди інших авторів, використовуючи при цьому цитати та ілюстрований матеріал. Формування структури реферату можна виконувати двома шляхами. Перший шлях передбачає формування структури за допомогою вибраних цитат. Зміст цитат може підказати план роботи. В цьому випадку цитати за своїм змістом послідовно розміщують у вигляді плану (каркасу) за тематичним спрямуванням. Далі розвивають (доповнюють) думки, які викладені у цитатах. Останнім кроком у формуванні текстової частини є підбір ілюстрацій. Другий шлях передбачає написання плану роботи та викладу основних положень, а наступним кроком стає підбір цитат, які вставляють у текст реферату і доповнюють основні положення. На завершення підбирається ілюстративний матеріал.

Третій етап роботи зводиться до виконання графічної частини, яка допомагає краще зрозуміти викладені думки у рефераті. Графічна частина може подаватися як у кольоровому , так і у чорно-білому (графіка) варіанті.