
- •Ретроспективний епідеміологічний аналіз захворюваності на дизентерію
- •Аналіз багаторічної динаміки захворюваності на дизентерію
- •Визначення багаторічної тенденції
- •Аналіз річної динаміки захворюваності на дизентерію
- •Розподіл захворюваності по місяцях року
- •Коефіцієнт сезонності та індекс сезонності
- •Лінійна діаграма захворюваності по місяцях року
- •Гіпотези щодо причин сезонності
- •Розподіл захворюваності на дизентерію по вікових групах
- •Стовпчикова діаграма розподілу захворюваності на дизентерію по вікових групах
- •Групи ризику
- •Гіпотези щодо чинників ризику
- •Розподіл захворюваності на дизентерію по санітарно-побутових групах
- •Стовпчикова діаграма розподілу захворюваності на дизентерію по соціально-побутових групах
- •Групи ризику
- •Гіпотези щодо чинників ризику
- •Розподіл захворюваності на дизентерію по територіям
- •Стовпчикова діаграма розподілу захворюваності на дизентерію по соціально-побутових групах
- •Групи ризику
- •Гіпотези щодо чинників ризику
- •Розподіл захворювань на дизентерію по колективах
- •Колективи ризику
- •Гіпотези щодо чинників ризику
- •Загальний висновок
- •Рекомендації
Гіпотези щодо чинників ризику
Можливою причиною високої ураженості цих колективів є нехтування загальносанітарними заходами і санітарно-освітньою роботою серед їх членів та недотриманням санітарно-гігієнічного режиму. Вищу захворюваність серед дітей дошкільного віку пояснює відсутність у дітей знань про елементарні правила гігієни та не остаточно сформована захисна система організму.
Загальний висновок
Дизентерія – одна з найпоширеніших кишкових інфекцій, питома вага якої коливається від 30 до 75% серед загального числа захворювань, що викликають пронос. Найбільше її поширення відмічається в державах, що розвивається, де санітарно-гігієнічне забезпечення ще не відповідає загально прийнятим вимогам
Аналізуючи данні даного дослідження можна зробити висновок, що захворюваність на дизентерію в нашій країні має тенденцію до зростання з роками.
Можливою причиною зростання захворюваності є нехтування загальносанітарними заходами і санітарно-освітньою роботою серед населення, зниження контролю за дотриманням санітарно-гігієнічного режиму на харчових підприємствах, у магазинах і на ринках, епіднагляду за водопостачанням населення та очисткою населених пунктів від сміття.
Багаторічна динаміка захворюваності вказує на наявність циклічності з піками захворюваності що 4-5 років. Також необхідно зазначити, що аналіз річної динаміки виявив літньо-осінню сезонність даного захворювання, що вірогідніше за все зумовлена зміною характеру харчування, виникненням оптимальних умов для розмноження шигел (температура, вологість та ін.), порушенням правил зберігання, приготування та реалізації продуктів харчування.
Однією із характерних епідеміологічних особливостей шигельозу є висока захворюваність дітей віком від 1 до 6 років, особливо тих, що відвідують дошкільні дитячі заклади.
Вищу захворюваність серед дітей дошкільного віку пояснює відсутність у дітей знань про елементарні правила гігієни та не остаточно сформована захисна система організму. До того ж в перебування в дитячих дошкільних закладах створюює сприятливі умови для передачі збудників дизентерії.
Також необхідно відмітити наявність так званих колективів ризику, до яких належать діти, що відвідують дошкільні дитячі заклади та школи, а також співробітники промислових підприємств, де спостерігає п’ятидесяти- та шестидесятивідсоткове ураження колективів.
Можливою причиною високої ураженості цих колективів є нехтування загальносанітарними заходами і санітарно-освітньою роботою серед їх членів та недотриманням санітарно-гігієнічного режиму.
Рекомендації
Ефективна профілактика дизентерії забезпечується загальносанітарними засобами щодо благоустрою населених місць, забезпечення населення доброякісною водою та харчовими продуктами, а також підвищення санітарної культури.
Для запобігання передачі збудника з молочними та іншими продуктами необхідна забезпечити суворий контроль за виконанням правил їх зберігання, переробки, транспортування та реалізації.
Важливо також проводити санітарно-освітню роботу серед населення.
Зважаючи на велику захворюваність серед дошкільнят, необхідно підсилити контроль за виконанням санітарно-гігієнічного режиму у дошкільних дитячих установах або рекомендувати матерям в перші роки життя дитини виховувати її вдома. Адже, якщо порівняти захворюваність організованих і неорганізованих дітей віком до 6 років, виявляється, що неорганізовані хворіють на дизентерію майже в чотири рази менше.