- •Курсовий проект з лісових культур
- •Розділ 1. Місце розташування, природні та економічні умови району діяльності підприємства
- •1.1. Географічне розташування та лісокультурний район
- •Розподіл лісів дп „Сарненське лісове господарство" по лісництвам
- •1.2. Природно-кліматичні умови
- •Кліматичні показники
- •Середня температура повітря і кількість опадів
- •1.3. Рельєф та ґрунти
- •1.4. Гідрологічні умови та характеристика земель лісового фонду
- •2.1. Технічне завдання
- •2.2. Характеристика ділянки відведеної під розсадник
- •Розрахунок площ виробничих і допоміжних частин,
- •Розрахунок площі шкільного відділення
- •2.4. Організація території розсадника
- •2.5 Споруди обладнання та оснащення.
- •Перелік і вартість обладнання, інструментів та інших матеріалів
- •Розділ 3. Основи агротехніки
- •3.1 Проект сівозмін
- •3.1.1. Господарські вимоги до сівозмін
- •3.1.2 Схеми прийняти сівозмін та їх обґрунтування
- •Ротаційна таблиця нормальної сівозміни посівного відділення розсадника
- •Перехідна таблиця приведення полів деревної шкілки до нормальної сівозміни
- •Ротаційна таблиця нормальної сівозміни деревної шкілки розсадника
- •Перехідна таблиця приведення полів шкільного відділення до нормальної сівозміни
- •Ротаційна таблиця нормальної сівозміни шкільного відділення розсадника
- •3.2. Обробіток грунту.
- •3.2.1. Первинне освоєння площі.
- •3.2.1. Первинне освоєння площі
- •3.2.2. Системи основного обробітку грунту в полях сівозмін та їх обґрунтування.
- •3.3. Система застосування добрив
- •3.3.1. Запроектована система добрив та її обґрунтування
- •3.3.2. Види, дози, терміни та технологія внесення добрив
- •Розрахунок дози та вид добрив
- •Розділ 4. Технологія та виробнича собівартість вирощування садивного матеріалу
- •4.1 Особливості вирощування сіянців
- •4.1.1. Зберігання та підготовка насіння до висіву. Розрахунок вартості насіннєвого матеріалу.
- •4.1.2 Агротехніка і виробничі витрати вирощування сіянців
- •4.2. Особливості вирощування саджанців деревних і плодових порід.
- •4.2.1. Види, потреба та вартість садивного матеріалу для шкілок розсадника.
- •4.2.2. Агротехніка і виробничі витрати вирощування деревних саджанців.
- •4.2.3. Агротехніка і виробничі витрати вирощування плодових саджанців.
- •4.3. Виробнича собівартість і план реалізації продукції розсадника.
- •4.3.1. Технологічна собівартість вирощування садивного матеріалу.
- •Калькуляція виробничої собівартості продукції розсадника
- •4.3.3 Економічна доцільність вирощування сіянців і саджанців.
- •Частина ііі – Лісові культури Розділ 5. Характеристика об`єктів, які підлягають залісненню
- •5.1. Опис лісокультурної площі №1.
- •5.2. Лісокультурна площа №2
- •5.3. Опис лісокультурної площі №3
- •Розділ 6. Обгрунтвання типів лісових насаджень та агротехніки їх вирощування
- •6.1. Обґрунтування лісокультурних заходів на ділянці №1
- •6.2. Обґрунтування лісокультурних заходів на ділянці №2
- •6.3. Обґрунтування лісокультурних заходів на ділянці №3
- •Розрахунок потреби і вартості робочої сили і механічної тяги для створення лісових культур
- •Розділ 7. Кошторис витрат на створення лісових насаджень та їх економічне обгрунтування
- •Розділ 8. Організація та охорона праці
- •8.1. Організація праці розсаднику та при створенні лісових культур
- •8.2. Охорона праці та техніка безпеки
- •Охорона праці в розсаднику.
- •Список використаної літератури
3.2.2. Системи основного обробітку грунту в полях сівозмін та їх обґрунтування.
Сидеральний пар застосовується для обробітку ґрунту в зонах надмірного і достатнього зволоження на ґрунтах, бідних на азот. Сидеральним називається такий пар, коли зелену масу вирощуваних культур заорюють з метою збагачення ґрунту органічними речовинами.
На зелене добриво я вирощую однорічний жовтий кормовий люпин. Восени проводжу лущення ґрунту, вношу фосфорно калійні добрива і культурна оранка на глибину 20-22 см. Рано весною планую ранньовесняне закриття вологи, культивацію перед посівом на глибину його загортання (3-4 см.). Насіння люпину для ураження бульбочковими бактеріями перед висівом обробляю нітрагіном з розрахунку 0,5 кг на 200 кг насіння. Норма висіву становить 200 кг на га.
Заорюю зелену масу люпину в період утворення на головній стеблині перших блискучих бобів. У рослинах в цей період накопичується максимальна кількість азоту і зеленої маси (30-40 т/га). Спочатку люпин коткую, подрібнюю дисковими боронами і заорюю плугами з дисковими ножами, наступний – догляд за паром, дворазова культивація для утримання ґрунту в чистому та пухкому стані
3.3. Система застосування добрив
3.3.1. Запроектована система добрив та її обґрунтування
Підбираючи добрива ми звертаємо увагу на особливості розвитку і живлення вирощуваного садивного матеріалу та наявність елементів живлення у грунті. Раціональна система застосування добрив у розсадниках, як правило, має три складові: основне (допосівне) добриво, доза якого вноситься під основну оранку; припосівне (передсадивне) добриво, що вноситься безпосередньо у зону висіву або садіння; післяпосівне добриво – підживлення рослин у період вегетації. При внесенні тих чи інших видів добрив потрібно враховувати агрохімічні аналізи грунтів до посіву (посадки) і в період росту сіянців і саджанців.
3.3.2. Види, дози, терміни та технологія внесення добрив
У деревних розсадниках застосовують органічні та мінеральні добрива:
Органічні добрива: до них належать гній, гноївка, пташиний послід, торф, різні компости, сапропель та зелене добриво.
Гній – це суміш підстилки з твердими та рідкими виділеннями тварин. Залежно від ступеня розкладання вирізняють чотири види гною: свіжий, напівперепрілий, перепрілий та перегній. Після вивезення на поля гній потрібно одразу розкидати та заорати.
На важких грунтах його заорюють на глибину 10-15 см., а на легких піщаних – на 15-20 см. Навесні гній вносять на легких грунтах, а на важких – восени, перед основною оранкою. Норма внесення відповідно становить 15-20 т/га. один раз у 2-3 роки та 30-40 т/га – один раз у 3-4 роки.
Азотні добрива – мають азот у різному стані: аміачному, амонійному, нітратному та амідному. Аміачні азотні добрива придатні для внесення на нейтральних і лугових грунтах, а нітратні на кислих. Одним з універсальних та високоефективних азотних добрив є аміачна селітра (азотнокислий амоній, нітрат амонію). Висококонцентрованим добривом, в якому міститься 46% азоту, є карбамід (сечовина). З твердих азотних добрив у розсадниках застосовують також сірчанокислий амоній, натрієву (чилійську) та кальцієву селітру, а з рідких (безводний) аміак.
Фосфорні добрива – за ступенем розчинності ділять на три групи: розчинні у воді (суперфосфат простий, суперфосфат гранульований, суперфосфат подвійний); важкорозчинні (томасшлак, преципітат); нерозчинні (фосфоритне борошно та ін.).
Як основне добриво використовують усі форми фосфорних добрив (розчинні, важкорозчинні та нерозчинні). Для припосівного добрива та підживлення садивного матеріалу придатні лише розчинні фосфорні добрива.
Калійні добрива – можна розділити також на три групи: концентровані (хлористий калій, сульфат калію, каліймагнезія ); змішані, які одержують шляхом розмелювання сирих солей та концентрованих добрив; сирі солі (сильвініт, каїніт та ін.). Калійні добрива краще вносити восени під зяблеву оранку ( разом з іншими добривами) у вологий шар грунту.
При підборі добрив слід враховувати ряд показників. Одним із яких є місце розташування лісорозсадника. В моєму випадку ми вносимо органічні , азотні, фосфатні та калійні. Азотні добрива вносимо в посівне відділення так як посівам необхідна значний вміст азоту. У інших полях ці добрива не вносяться. Також немало важливо і кількість діючої речовини в добривах. Наприклад суперфосфат 35%, хлористий калій 50%, аміачна селітра 20%. З цього і слідують розрахунки доз внесення.
Таблиця 3.7