1.Зубков м. Сучасна українська ділова мова. 2-ге вид., доповнене. – х.: Торсінг, 2002.

2. Ботвина Н.В. Офіційно-діловий та науковий стилі української мови: Навчальний посібник. – К.: „АртЕк”, 1998.

Методичні рекомендації

Оволодіння навичками складання ділових паперів вимагає уміння знаходити й правильно вживати словосполучення та слова. Це дає змогу точніше і дохідливіше висловити думку, описати ситуацію, подію тощо. Слід уникати копіювання російських зворотів: найкраще в таких випадках звернутися до словника.

З А В Д А Н Н Я :

1. Перекладіть текст українською мовою.

2. Перекладіть українською мовою мовні звороти та словосполучення.

Должностные инструкции; оказывать услуги; веское основание; влиятельные круги; совместное предприятие; во что бы то ни стало; в порядке, принятом общим собранием; в строгом смысле слова; внимательное отношение к людям; дисциплинарное взыскание; злоупотребление служебных лиц.

Самостійна робота №9

Тема: Укладання довідково-інформаційних документів

П л а н

1. Особливості оформлення виробничих звітів.

2. Виробничий протокол.

3. Витяг з протоколу.

Л і т е р а т у р а :

1. Шевчук с.В. Українське ділове мовлення: Навч. Посібник. – к.: Літера лтд, 2001

2. Глущик с.В. Та ін. Сучасні ділові папери: Навч. Посібник. – к.: Видавництво а.С.К., 2002

3. Зубков м. Сучасна українська ділова мова. 2-ге вид., доповнене. – х.: Торсінг, 2002.

Методичні рекомендації

Звіт – документ, який містить відомості (інформацію) про результати діяльності за певний період часу, виконання заходів, доручень, завдань і подається керівникові структурного підрозділу, організації або до керівного органу. Державна статистична й відомча цифрова звітність укладається на підставі уніфікованих форм (бланків) й у відповідності до затверджених нормативних документів, які вказують порядок їх укладання та оформлення. Внутрішньоорганізаційна звітність менш регламентована щодо форми.

Протокол – це документ колегіальних органів, у якому фіксують місце, час, мету й результати проведення зборів, конференцій, засідань та ін. У протоколі занотовують склад присутніх і відсутніх, зміст доповідей, що заслухані, та винесені ухвали з обговорених питань. Відповідно до обсягу фіксованих даних усі протоколи поділяють на три групи:

- стислі, текст яких містить лише назви обговорених питань (під рубрикою „СЛУХАЛИ:”) та ухвалу або поширену резолюцію щодо цих питань (під рубрикою „УХВАЛИЛИ:”);

- повні, у тексті яких окрім ухвал стисло записують виступи доповідачів та інших учасників зібрання. До повного протоколу заносять також запитання доповідачам та конспективний запис виступів під час обговорення;

- стенографічні, у яких дослівно зафіксовано виступи, репліки, запитання, обговорення та весь хід засідання, зборів.

Текст протоколу, записаний на підставі виступів учасників зібрання, повинен бути стислим і лаконічним, але має містити інформацію, яка всебічно та зрозуміло характеризує обговорення конкретних питань. Вислів „протокольна точність” відображає суть даного документа з обов’язковим додержанням змісту, форми та стилю викладу, позицій сторін у всіх розділах і пунктах протоколу.

Витяг із протоколу – один із найпоширеніших видів документації. Він є короткою (усіченою) формою повного протоколу й відображає конкретне окреме питання.

Витяг надається окремим особам чи надсилається організаціям, установам на їх письмовий запит. У протоколі, із якого зроблено витяг, зазначають, на якій підставі, кому й коли подано чи надіслано документ.

З а в д а н н я :

1. Ознайомтеся із зразками оформлення документів.

2. Оформіть виробничий звіт, протокол, витяг із протоколу.