4. Гігієнічні вимоги до природного освітлення.

Основним джерелом природного світла в приміщенні є світлові отвори або ліхтарі в зовнішніх огорожах, тому їх кількість, а також площа заскленої поверхні мають велике гігієнічне значення. Як гігієнічний показник освітленості приміщень прийнята величина, що характеризує відношення площі заскленої поверхні вікон до площі підлоги. Для виробничих приміщень підприємств харчування рекомендується співвідношення площі вікон і площі підлоги 1:6, для торгових – 1:10, для адміністративно-господарських – 1:6, 1:8.

Інтенсивність освітлення залежить також від кліматичних умов, архітектурних особливостей будівлі і інших чинників, які цей показник не враховують. Крім того, на освітленість приміщення впливає колір стін: білий відображає до 80 % сонячних променів, сірий і жовтий – 40, а синій і зелений – 10-17 %.

Для кращого використання поступаючого в приміщення світлового потоку стіни, стелі і обладнання повинно бути пофарбовані в світлі тони. Особливо важливе забарвлення віконних палітурок, стель, верхніх частин стін, які відображають максимум світлових променів. На освітленість усередині приміщення впливають також чистота і якість стекол. Забруднені стекла і подвійне скління знижують природну освітленість до 50 -70 %, гладке скло затримує 6-10 % світла, матове – 60, замерзле – 80 %.

Різко знижує природну освітленість приміщень загородження отворів. Тому на підприємствах забороняється заставляти вікна обладнанням, тарою як всередині так і зовні будівлею, а також замінювати стекла фанерою, картоном і ін.

Правильніше уявлення про ступінь освітленості дає інший показник – коефіцієнт природної освітленості (КЕО). Коефіцієнт природної освітленості – це відношення природної освітленості усередині приміщення до освітленості горизонтальної площини просто неба.

Наприклад, відповідно до СНіП ІІ А8 – 72 «Природне освітлення» для підприємств харчування при проектуванні бокового природного освітлення величина КЕО для обідніх залів, буфетів рівна 0,5, для виробничих приміщень, окрім гарячих цехів – 1,0, для гарячих цехів – 1,5, для вестибюлів і вбиралень – 0,3.

На підприємствах харчування штучне освітлення повинне бути спільним. Комбіноване освітлення (спільне і місцеве освітлення робочих місць) може бути використано тільки в конторських приміщеннях, кабінетах і майстернях. Крім загального освітлення, на підприємствах харчування передбачається аварійне освітлення на драбинах і в основних проходах для евакуації людей. Освітленість при аварійному режимі повинна складати 5 % нормованої загальної освітленості.

5. Гігієнічні вимоги до штучного освітлення.

При штучному освітленні гігієнічна оцінка джерела світла залежить від його спектрального складу і ступеня теплового випромінювання. Найменше гігієнічні лампи розжарювання: яскравість нитки лампи у багато разів перевищує яскравість, допустиму для очей (тому необхідна спеціальна арматура); у спектрі ламп переважають довгохвильові промені, тому він різко відрізняється від спектру денного світла, що утрудняє кольоросприяття; тепловий ефект ламп достатньо високий, внаслідок чого при використанні їх як джерело місцевого освітлення потрібна різноманітна захисна арматура.

До гігієнічних достоїнств люмінесцентних ламп відносяться: більша відповідність спектру випромінювання лампи спектру денного світла; невелика яскравість поверхонь, що світяться; незначне теплове випромінювання. Недоліком люмінесцентних ламп є коливання світлового потоку, що створює мерехтливе світло і незвичне забарвлення предметів. Люмінесцентні лампи не рекомендується встановлювати у виробничих приміщеннях, оскільки при збігу частоти мерехтіння світла і швидкості руху деталей обладнання (наприклад, ножів) виникає так званий стробоскопічний ефект (рухомий предмет сприймається оком як нерухомий), що може послужити причиною травми.

Арматура. Гігієнічне значення арматури – захист очей від надмірної яскравості джерела світла, зміна і напрям характеру світлового потоку, захист від осколків при розриві лампи.

Гігієнічні норми передбачають використання на підприємствах харчування закритої арматури відбитого світлорозподілення, випромінюючої потік у верхню півсферу. В деяких випадках допускається використання світильників рівномірно розсіяного світла, випромінюючих світловий потік у верхню і нижню півсфери. Перерахованим вище гігієнічним вимогам відповідають універсальні світильники із затемненням, а також фарфорові напівгерметичні типу «Люцета», «Кулі», «Плафона».

Слід пам'ятати, що забруднена арматура знижує освітленість робочих місць на 25-30 %.

При розрахунку норм штучного освітлення важливо враховувати точність виконуваних зорових робіт, контрастність з фоном робочого місця, тривалість перебування персоналу на робочому місці. Відповідно до вимог СНіП ІІ АЛ9 – 71 «Штучне освітлення» освітленість повинна складати (у лк): у кухнях, буфетах, заготовочних цехах і мийних при використанні ламп розжарювання – 100, люмінесцентних ламп – 200; у вестибюлях, вбиральнях, вмивальних, туалетах, на драбинах при використанні ламп розжарювання – 50, люмінесцентних ламп – 75; у охолоджуваних камерах з лампами розжарювання – 20; у душових за наявності ламп розжарювання – 30, люмінесцентних ламп – 50.

Контрольні питання

1. Які грунти придатні для підприємств харчування?

2. Яка епідемічна роль грунту?

3. Які основні принципи видалення і знешкодження рідких залишків повинні дотримуватися на підприємствах харчування?

4. Які основні гігієнічні вимоги твердих покидьків повинні дотримуватися на підприємствах харчування?

5. Яким чином підприємства харчування очищають від рідких і твердих залишків?

6. Які гігієнічні вимоги пред'являються до освітлення підприємств харчування?

7. Яким вимогам повинне відповідати природне освітлення?

8. Які достоїнства і недоліки мають різні джерела штучного освітлення?