2. Гігієнічні принципи видалення і знешкодження твердих залишків.

Скупчення твердих залишків на підприємстві може послужити джерелом забруднення його погано пахнучими отруйними газами (наприклад, сірководнем). Крім того, це сприяє розмноженню мікроорганізмів і появі мух, комах, гризунів, що різко погіршує санітарний стан підприємства. Харчові відходи збирають у виробничих приміщеннях і мийних в змінну тару невеликої місткості (12-15 л), зберігають в камерах для відходів при температурі 200 С і щодня вивозять. Відстань між камерою для відходів і мийної повинно бути мінімальним.

Для збору сміття звичайно рекомендують стандартні металеві сміттєзбірники місткістю 80-100 л з кришкою, що щільно закривається. В деяких випадках використовують сміттєзбірники бетоновані або оббиті залізом, а також з просмоленого дерева. Між приміщеннями підприємств і сміттєзбірниками повинні бути передбачені санітарні розриви до 20-25 м, а між надвірними пристроями і колодязями питної води – до 50 м.

Вигрібні ями, як і сміттєзбірники, повинні очищатися при заповненні не більше двох третин їх об'єму і щодня хлоруватися.

Вивозять рідкі і тверді залишки на спеціальному промаркірованому транспорті, який використовують лише для цієї мети (пневматичні асенізаційні автоцистерни або черпакові бочки – для вивозу рідких залишків, що щільно закривається авто- або гужовий транспорт – для твердих залишків).

3. Гігієнічні вимоги до освітлення на підприємствах харчування.

У житлових, суспільних і виробничих будівлях звичайно використовують два види освітлення: природне – освітлення сонячним світлом і штучне – освітлення лампами розжарювання, газорозрядними і ін. У приміщеннях, де постійно перебувають люди, передбачається природне освітлення, оскільки сонячне світло необхідне для нормальної життєдіяльності людини. Видимі промені сонячного спектру (760-390 нм) забезпечують функцію зору, позитивно впливають на емоції, визначають природний біоритм організму, впливають на інтенсивність обмінних процесів. Не менш важливий для людини ультрафіолетовий спектр (300-290 нм), який стимулює обмін речовин, кровотворення, процеси регенерації тканин, антирахітичною (синтез вітаміну С) і бактерицидною дією.

На підприємствах харчування як природне, так і штучне освітлення повинне проектуватися відповідно до вимог СНіП ІІ А8 – 72 «Природне освітлення», СНіП ІІ АЛ9 – 71 «Штучне освітлення» і СНіП ІІ Л8 – 71 «Підприємства харчування». Виходячи з санітарних норм і правил освітлення торгових залів, виробничих і адміністративних приміщень, як правило, повинне бути природним. Без природного освітлення повинні бути спроектовані лише вбиральні, туалети, вмивальні, душові, білизняні, комори, приміщення для нарізки хліба, буфети, мийні, приміщення завідувачок виробництвом, роздаточні, сервізні, експедиції, розташовані в технічних приміщеннях, коридорах, а також в приміщеннях, що знаходяться в підвалах.

На підприємствах харчування може бути використано бокове природне освітлення, коли пряме або відбите сонячне світло проникає в приміщення через світлові отвори в зовнішніх стінах, або верхнє освітлення – при устаткуванні світлових отворів або зенітних ліхтарів в стелі. Найгігієнічніше бокове освітлення через вікна, оскільки верхнє світло при одній і тій же площі скління створює меншу освітленість приміщення і, крім того, прибирання світлових отворів і ліхтарів, розташованих в стелі, менш зручна. Можливо також використання комбінованого освітлення (одночасно верхнього і бокового).

Вторинне освітлення, тобто освітлення через засклені перегородки з сусіднього приміщення, обладнаного вікнами, не відповідає високим гігієнічним вимогам і допускається лише в приміщеннях, де виконуються роботи, що не вимагають великого напруження зору (наприклад, в мийних).

При недостатньому природному освітленні допускається суміщене освітлення: одночасне використання природного і штучного світла. Згідно гігієнічним вимогам допускається суміщене освітлення при виконанні виробничих процесів, що вимагають не більше 50 % часу протягом робочого дня – у вестибюлях, вбиральнях, буфетах.