4. Зміст та обсяги магістерської роботи

4.1. Магістерська робота спеціаліста повинна мати обсяг 5,5 – 6,0 умовних друкованих аркушів, або 110 – 120 сторінок рукописного тексту.

4.2. Зміст магістерської роботи визначається її темою i відображається у плані, розробленому за допомогою наукового керівника. Відповідно до передбачуваної теми студент самостійно або за рекомендацією керівника добирає літературні джерела (книги, брошури, статті та ін.), вiдповiднi нормативні документи i складає проект плану, який обговорює з керівником.

4.3. План магістерської роботи має бути складним і містити:

вступну частину;

чотири розділи, кожен з яких має містити не менш як три параграфи (за винятком четвертого);

висновки до кожного розділу;

загальні висновки;

список використаної літератури;

додатки.

Орієнтовний варіант плану магістерської роботи наведено у додатку З.

4.4. Головним завданням вступної частини (вступу) є обґрунтування актуальності i практичної значущості обраної теми магістерської роботи, особливостей постановки i вирішення питань щодо конкретних умов дослідження. Крім того, в цій частині роботи слід чітко визначити її мету та завдання (спираючись на план), предмет та базу практики.

Обсяг вступу не має перевищувати 3 сторінки.

Вступ розкриває сутність і стан наукової проблеми (задачі) та її значущість, підстави і вихідні дані для розробки теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження.

Далі подають загальну характеристику роботи в рекомендованій нижче послідовності.

Актуальність теми

Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв’язаннями проблеми обґрунтовують актуальність та доцільність роботи для розвитку відповідного підприємства.

Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Досить кількома реченнями висловити головне – сутність проблеми.

Мета і задачі дослідження

Формулюють мету роботи і задачі, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети. Не слід формулювати мету як „Дослідження...”, „Вивчення...”, тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету.

Об’єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення.

Предмет дослідження міститься в межах об’єкта.

Об’єкт і предмет дослідження співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага студента, оскільки предмет дослідження визначає тему роботи, яка визначається на титульному аркуші як її назва.

Методи дослідження. Подають перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої в роботі мети. Перераховувати їх потрібно не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалось тим чи іншим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів.

4.5. Перший розділ теоретичний може містити декілька параграфів. Теоретичне обґрунтування має визначати роль i місце досліджуваних явищ та процесів у діяльності підприємства. У цьому розділі обґрунтовується теоретична база обраної проблеми, дається огляд літературних джерел, нових розробок, опублікованих статистичних даних із посиланням на джерела, іншої інформації, пов’язаної з темою. На основі вивчення наукової, навчально-методичної літератури розкриваються підходи різних авторів до розв’язання проблеми, показується, у чому полягає подібність, а у чому – відмінність їх поглядів, а також обґрунтовуються власні погляди на проблему.

У цьому розділі подається оцінка діючих законів, постанов, указів та інших офіційно-розпорядчих документів, нормативної та довідкової бази за досліджуваною проблемою. Розкривається власне розуміння цієї бази, обґрунтовуються необхідність, доцільність окремих документів.

Теоретичне обґрунтування, суть, значення, класифікаційні характеристики, історія та сучасні тенденції предмету дослідження, методичні підходи повинні мати певні елементи наукової новизни, ствердженої власної позиції щодо обраних методів дослідження, тобто чітко визначене теоретичне поле роботи дає змогу перейти в наступних главах до конкретного аналітичного дослідження.

Текст потрібно ілюструвати графічними матеріалами – схемами, графіками, діаграмами тощо.

Обсяг першого розділу не повинен перевищувати 30 стор.

4.6. Другий аналітико-дослідницький розділ (3-4 параграфи), забезпечуючи логічну послідовність дослідження, має стати перехідним до наступного третього розділу i поєднати набуті теоретичні знання та вміння використовувати обрані методи i певний методичний інструментарій.

Характеристика .... (предмет дослідження) на ....(база практики).

Сучасний стан .... (предмет дослідження) на ....(база практики).

Дослідження ....(предмету) на ....(база практики).

Опис, характеристика сучасного стану досліджуваної проблеми на базі практики, діагностування діяльності підприємства під кутом зору обраного напрямку дослідження, ґрунтовний аналіз із використанням накопиченого фактичного матеріалу та із залученням усіх теоретичних знань, певного методичного інструментарію.

Кожен абзац починається з того, як повинно бути (теоретично), але всі приклади наводяться лише з досліджуваного підприємства (як є зараз, сучасний стан). Результатом дослідження буде критичний аналіз.

Усі аналітичні розрахунки, таблиці, графіки, діаграми мають супроводжуватися тлумаченням та висновками, які дозволяють визначити сутність управлінських процесів, що спостерігаються в організації, їх особливості, тенденції, створити базу для виявлення невикористаних резервів.

Аналіз проблеми повинен здійснюватись з урахуванням чинників позитивної та негативної дії.

Якщо можливо, текст слід ілюструвати реальними документами (що наводяться в додатках), які необхідно обов’язково супроводжувати стислим коментарем.

Для виконання другого розділу студент має зібрати фактичні дані під час стажування.

Письмове клопотання до керівника організації з проханням надати потрібні для виконання магістерської роботи матеріали студент отримує на кафедрі.

Джерелом інформації є планові i фактичні показники господарської діяльності, статистична та бухгалтерська звітність, накази, розпорядження, результати спостережень, опитувань i обстежень та інших методів збирання первинної інформації, які використовує студент під час стажування.

Особливе значення має правильне узагальнення накопиченого фактичного матеріалу, групування та обробка даних, на основі яких проводиться кваліфікований аналіз, обґрунтовуються пропозиції.

3 метою підтримки набутих навичок роботи на ЕОМ i умінь з алгоритмізації та складання програм кожен студент у магістерській роботі повинен використати комп’ютер.

Не можна обмежитись використанням стандартної програми для аналізу динаміки основних економічних та фінансових показників під час стислої характеристики бази практики або використати тільки програму-редактор для друку та оформлення тексту та ілюстрацій. Потрібно використовувати адаптовані автором стандартні програми або розробку власної програми для спрощення трудомістких розрахунків у аналогічному чи рекомендаційному розділі.

Під час опису цього етапу роботи слід зазначити:

поставлену задачу;

програму, за якою вона буде вирішуватися;

базу даних (бажано у додатку навести реальні документи, які є джерелами первинної інформації - баланс, iншi форми звітності);

формули розрахунку;

блок-схему алгоритму розв’язання задачі;

результат - у вигляді підсумкової таблиці, діаграм, графіків тощо;

аналітичний опис результату.

Використання ЕОМ слід обов’язково зазначити у назві відповідного пункту плану: „.....із застосуванням ЕОМ”.

Обсяг другого розділу - у межах 45-50 сторінок.

4.7. Завданням третього інноваційно-рекомендаційного розділу є розробка конкретних рекомендацій, пропозицій, моделей управління параметрами розвитку, діяльності організації на базі основних теоретичних положень, методичних підходів, методичного інструментарію, що викладені у першому розділі, а також висновків за результатами проведеного у другому розділі дослідження. Назва розділу формулюється таким чином:

Удосконалення ....(предмет дослідження) на ....(база практики).

Шляхи удосконалення ....(предмет дослідження) на ....(база практики) функції або функцій управління.

У цій частині наводиться обґрунтування заходів щодо поліпшення діяльності бази практики. Система заходів логічно випливає з теоретичної та аналітико-дослідницької частин і спрямована на подолання суперечностей між реальним і бажаним станом підприємства з урахуванням індивідуальних завдань. Зокрема, студентом може бути запропоновано і створення альтернативного підприємства.

Детальні пропозиції щодо вдосконалення діяльності організації мають відповідати напряму дослідження: кожна з розгорнутим обґрунтуванням, на основі аналізу, який проведено у розділі 2, виходячи з визначених проблем та недоліків. Запропоновані рекомендації та інновації мають містити обґрунтування у вигляді бізнес-плану.

Пропозиції студента щодо науково-практичного вирішення досліджуваної теми повинні відповідати критеріям оптимальності, цільової ефективності, креативності та практичної втіленості.

„Як свідчить аналіз, проведений у п. 2.1., у... існує такий істотний недолік, як.... Для успішного подальшого розвитку... можна запропонувати...”. „3 метою ... можна запровадити...”

Пропозиції можуть бути найсміливіші, з найсучаснішого досвіду відомих фірм світу (студент демонструє свою освіченість та менеджерський світогляд), але якщо ця пропозиція зараз нездійсненна для бази практики, необхідно обов’язково це пояснити (відсутність коштів, недосконалість законодавства, непідготовленість кадрів, інфляція, політична та економічна нестабільність тощо), тобто студент повинен демонструвати реалізм мислення та знання проблем реального об’єкта. У розрахунках для обґрунтування пропозицій необхідно використовувати ЕОМ.

Обсяг третього розділу може становити 30-35 стор.

4.8. У четвертому розділі магістерської роботи необхідно представити аналіз заходів щодо забезпечення охорони праці на підприємстві: ступінь обізнаності щодо основних прав та обов’язків посадових осіб з охорони праці, наявність оцінки служби охорони праці на підприємстві, її функцій, основні завдання та планування роботи. Аналіз створення, обладнання та оформлення кабінетів з охорони праці, пропаганда безпечної роботи на підприємстві.

Цей розділ повинен мати назву «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях».

Загальна структура розділу складається з наступних параграфів:

1. Характеристика управління охороною праці на підприємстві (організації, установі). Аналіз системи управління охороною праці включає:

1.1. Характеристику законодавчих та нормативно правових актів з охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях, що регламентують діяльність підприємства.

1.2. Діяльність служби охорони праці на підприємстві.

2. Аналіз особливостей охорони праці на робочому місці

2. 1. Вибір робочого місця

2. 2. Аналіз виробничих факторів та їх вплив на стан працівника

2.3. Заходи щодо забезпечення режиму праці та відпочинку.

3. Заходи щодо дійв надзвичайних ситуаціях

3.1. Наявність плану евакуації

3.2. Заходи, які забезпечують електробезпеку та пожежну безпеку

В першому параграфі (4.1) викладаються основні завдання в галузі охорони праці, принципи державної політики в області охорони праці, що випливають з статті 43 Конституції України і статті 4 Закону України «Про охорону праці».Виходячи із загальних завдань охорони праці, обґрунтовують доцільність розробки питань охорони праці як з економічної, так і соціальної ефективності.

Змістом другого параграфу (4.2.) є аналіз умов праці на обраному робочому місці - виявлення шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища і порівняння їх з діючими нормативами, а також кількісна оцінка умов праці.

Обсяг четвертого розділу може становити 8-10 стор.

4.9.Після кожного розділу необхідно зробити висновки (Висновки до розділу ...), в яких має бути відображено найбільш важливі наукові та практичні результати.

4.10. Висновки магістерської роботи, є стислим викладанням підсумків проведеного дослідження. Саме тут коротко наводяться найбільш важливі теоретичні положення, які містять формулювання розв’язаної проблеми, оцінка результатів дослідження з точки зору вiдповiдностi меті магістерської роботи та поставлених у вступі завдань, а також пропозиції щодо удосконалення досліджуваного напряму діяльності організації, які було детально обґрунтовано у роздiлi 3. У загальних висновках не можуть з’явитися пропозиції, які не було розглянуто у розділах магістерської роботи.

Обсяг загальних висновків не повинен перевищувати 2 сторінки.

4.11. Список використаної літератури вимагає розміщення усіх використаних джерел інформації в алфавітному порядку.

Відомості про джерела, включені до списку, необхідно давати відповідно до вимог державного стандарту з обов’язковим наведенням назв праць.

Список літератури повинен містити 60-80 найменувань з терміном видання за останні 3-5 років. Посилання на них мають наводитись у вигляді порядкового номеру за списком джерел у квадратних дужках (наприклад, [19]).

4.12. Додатки до магістерської роботи мають містити iнформацiйнi матеріали, що становлять базу аналітичних досліджень згідно з обраною темою, їх оформлюють на наступних сторінках, розміщуються у порядку появи посилань у тексті магістерської роботи.

Крім того, у додатки доцільно включати допоміжний матеріал, потрібний для повноти сприйняття магістерської роботи:

реальні документи підприємства;

анкети маркетингових досліджень;

рекламні матеріали;

проміжні математичні доведення, формули, розрахунки;

таблиці допоміжних цифрових даних;

інструкції, методики, опис алгоритмів i програм вирішення задач на ЕОМ, що розроблені в процесі виконання магістерської роботи;

звітність, яка необхідна для реєстрації юридичної особи (статут, реєстраційні форми)

ілюстрації допоміжного характеру.