3. Менiнгеальний

4. атактичний

5. судорожний

74. Сонливiсть, окоруховi, вестибулярнi розлади, гiперсалiвацiя, гикавка

характернi для:

1. клiщового енцефалiту

*2. гостроi стадii епiдемiчного енцефалiту

3. хронiчноi стадii епiдемiчного енцефалiту

4. грипозного енцефалiту

5. арахноiдиту

75. Серознi менiнгiти частiше реїструються:

1. весняно-лiтнiй перiод

2. зимово-лiтнiй перiод

3. осiнньо-зимовий перiод

4. лiтньо-осiннiй перiод

*5. спорадично круглий рiк

76. Вкажiть основний патогенетичний механiзм ураження нервовоi системи

при серозному менiнгiтi:

1. iнфекцiйно-токсичний

2. iнфекцiйно-алергiчний

3. iнфекцiйно-токсично-алергiчний

4. алергiчний

*5. гiпертензивно-гiдроцефальний

77. Якi методи вiрусологiчного дослiдження мають першочергове значення

в етiологiчнiй дiагностицi вiрусного менiнгiту:

1. видiлення вiрусу iз носоглоткового змиву

*2. видiлення вiрусу iз фекалiй

3. видiлення вiрусу iз спинномозковоi рiдини

4. видiлення вiрусу iз кровi

5. всi вiдповiдi вiрнi

78. Основна патогенетична направленiсть лiкування серозного менiнгiту

включаї:

1. дезiнтоксикацiйну терапiю

2. дегiдратацiйну терапiю

3. противовiрусну терапiю

4. вазоактивну лiпостабiлiзуючу терапiю

*5. симптоматичну терапiю

79. Вкажiть основний патогенетичний механiзм ураження нервовоi системи

при гнiйних менiнгiтах:

1. бактерiально-токсичний

2. гiпертензивно-гiдроцефальний

3. гiпоксично-iшемiчний

*4. iнфекцiйно-токсично-алергiчний

5. алергiчний

80. Основними клiнiчними синдромами в дiагностицi менiнгококового

менiнгiту ї усi нижчевказанi, крiм:

1. iнфекцiйного

2. загальномозкового з переважанням токсикозу

3. менiнгеального

*4. дифузного ураження корiнцiв черепних нервiв

5. геморагiчного висипу

81. На чому грунтуїться етiологiчна дiагностика гнiйних менiнгiтiв:

1. на особливостях перебiгу хвороби

2. тiльки на особливостях клiнiчноi симптоматики

3. на основi клiнiчного дослiдження лiквору

*4. на основi бактерiологiчного дослiдження лiквору

5. на основi клiнiчного дослiдження кровi

82. Патогенетичне лiкування гнiйних менiнгiтiв включаї:

1. тiльки антибактерiальнi препарати

2. тiльки дезiнтоксикацiйнi препарати

3. тiльки дегiдратацiйну терапiю

*4. антибiотики й дезiнтоксикацiйну терапiю

5. тiльки вазоактивну терапiю

83. Дезiнтоксикацiйна терапiя при лiкуваннi гнiйних менiнгiтiв включаї:

1. переливання невеликоi кiлькостi кровi, плазми

2. розвантажувальнi спинномозковi пункцii

3. осмодiуретики

4. гiпертонiчнi розчини глюкози

*5. крапельне введення низькомолекулярних декстранiв, сольових

розчинникiв

84. Вкажiть основний патогенетичний механiзм ураження ЦНС при первинно-

вiрусних енцефалiтах:

1. набряк головного мозку

2. первинне ураження вiрусом нейронiв й клiтин глii

3. васкулiти з дрiбноклiтинним крововиливом

4. гiпоксiя з вторинною дегенерацiїю нейронiв

*5. гiпертензивно-гiдроцефальний

85. При яких дитячих iнфекцiйних захворюваннях частiше за iнших виникають

iнфекцiйно-алергiчнi (вториннi) енцефалiти:

1. кишкових iнфекцiях

*2. екзантемних iнфекцiях

3. респiраторних вiрусних iнфекцiях

4. грипi

5. дифтерii

86. Вкажiть найбiльш частi сроки виникнення iнфекцiйно-алергiчних

(вторинних) енцефалiтiв при екзантемних iнфекцiях:

1. у продромальному перiодi основного захворювання

2. в перший день висипу на шкiрi

*3. через 3-7 днiв вiд початку появи висипу на шкiрi

4. через 2 недiлi вiд початку основного захворювання

5. пiсля зникнення висипу на шкiрi

87. Чим переважно визначаїться характер неврологiчноi клiнiки при

мiїлiтi:

1. збудником

*2. локалiзацiїю i розмiрами розповсюдженням мiелiтичного вогнища

3. преморбiдним станом хворого

4. провокуючими чинниками (iнтоксикацii, стрес, переохолодження)

5. iмунобiологiчним станом органiзму

88. Де найбiльш часта локалiзацiя мiелiтичних вогнищ:

1. вище шийного потовщення

*2. в грудних сегментах

3. в шийно-грудних сегментах

4. в поперекових сегментах

5. в стовбурi мозку

89. Руховi порушення в гострому перiодi поперекового мiїлiту

проявляються:

1. периферичними парезами

*2. спастичними парезами

3. комбiнованими парезами

4. гiперкiнезами

5. акiнетико-ригiдним синдромом

90. Який тип чутливих порушень в гострому перiодi поперекового мiелiту

превалюї:

1. корiнцевий

2. сегментарний

3. мононевритичний

4. полiневритичний

*5. провiдниковий

91. Для дисемiновоного мiїлiту характерно наявнiсть:

1. одного вогнища тiльки по довжинi спинного мозку

2. одного вогнища тiльки по поперечнику спинного мозку

*3. бiльше одного вогнища по довжинi i поперечнику спинного мозку

4. половинне поперечне ураження спинного мозку

5. повне поперечне ураження спинного мозку

92. При настаннi покращання при мiїлiтi спочатку вiдновлюїться:

1. руховi функцii

*2. чутливiсть

3. трофiка тканин

4. функцiя тазових органiв

5. функцiя тазових органiв й трофiка тканин

93. При полiомiїлiтi переважно уражаїться:

1. кора головного мозку

2. корiнцi, нерви

3. пiдкiрковi ганглii

*4. переднi роги спинного мозку

5. бiла речовина спинного мозку

94. Вкажiть основнi синдроми характернi для гострого паралiтичного

полiомiїлiту:

1. чутливi порушення за провiдниковим типом

2. спастичнi паралiчi

*3. в'ялi проксимальнi парези

4. гiперкiнези

5. порушення функцii тазових органiв

95. Вкажiть характер паралiчiв кiнцiвок при полiомiїлiтi:

1. в'ялi симетричнi

*2. в'ялi асиметричнi

3. в'ялi дистальнi

4. центральнi симетричнi

5. центральнi асиметричнi

96. Гострий полiомiїлiт протiкаї в рiзних формах, що зумовлено:

1. типом збудника

2. вiком хворого

*3. етапнiстю розвитку iнфекцiйного процесу

4. шляхом проникнення збудника в органiзм

5. преморбiтного стану хворого

97. При ураженнi яких сегментiв спинного мозку розвиваїться найбiльш

тяжка спинальна форма гострого полiомiїлiту:

*1. шийно-грудних

2. нижньо-грудних

3. поперекових

4. крижових

5. грудних i поперекових

98. В чому заключаїться основнi клiнiчнi вiдмiнностi паралiча Ландрi:

1. розвитком бульбарного синдрому

2. дихальними порушеннями центрального генезу

*3. висхiдним типом розвитку паралiчiв

4. порушенням функцii тазових органiв

5. трофiчними порушеннями

99. Якi засоби i методи терапii не застосовуються в гострому перiодi

полiрадикулоневропатii Гiйїна-Барре:

1. кортикостероiди

2. плазмаферез

*3. бiостимулятори

4. дезiнтоксикацiйна терапiя

5. антигiстамiнi препарати

100. Вкажiть переважну локалiзацiю ураження оболонок мозку при

туберкульозному менiнгiтi:

1. конвекситальна

*2. базальна

3. спинальна

4. дифузна

5. задньоi черепноi ямки

101. Якi iз черепних нервiв частiше уражаються в початковiй стадii

туберкульозного менiнгiту:

1. нюховий, зоровий

*2. окоруховi

3. мостомозочкового трикутника

4. трiйчастий

5. каудальна група

102. Вкажiть абсолютну дiагностичну ознаку дозволяючу пiдтвердити

дiагноз туберкульозного менiнгiту:

1. характернi змiни в лiкворi

2. виявлення соматичного туберкульозу

3. позитивна проба Манту

*4. бактерiологiчне пiдтвердження етiологii захворювання при

дослiдженнi лiквора

5. вогнищевi змiни в неврологiчному статусi

103. У хворого гiпертензiвний синдром, центральний гемiпарез,

гiпертермiя, пiдвищена ШОЕ, змiщення середнього їха на ЕХО-ЕГ на 7 мм.

Вкажiть попереднiй дiагноз:

1. гнiйний менiнгiт

2. субдуральна гематома

3. арахноiдит

4. церебральний атеросклероз

*5. абсцес головного мозку

104. У хворого субфебрильна температура, сонливiсть, гiпергiдроз,

гiперсалiвацiя, диплопiя, птоз, пiдвищення тонусу м'язiв за пластичним

типом. В лiкворi - лiмфоцитарний плеоцитоз, у кровi - лейкоцитоз.

Вкажiть найбiльш вiрогiдний дiагноз:

1. арахноiдит

2. менiнгiт

*3. епiдемiчний енцефалiт

4. клiщовий енцефалiт

5. гостре порушення мозкового кровообiгу

105. У хвороi через рiк пiсля тяжкого ГРЗ поступово розвинулися скутiсть,

тремтiння пальцiв рук, утруднення ходи. Об'їктивно: Маскоподiбнiсть,

сальнiсть обличчя, згасаюча мова, гiперсалiвацiя, човгаюча хода,

брадикiнезiя. Вкажiть найбiльш вiрогiдний

дiагноз:

1. арахноiдит

2. iнтоксикацiйний паркiнсонiзм

3. атеросклеротичний паркiнсонiзм

*4. постенцефалiтичний паркiнсонiзм

5. клiщовий енцефалiт

106. У хворого невдовзi пiсля ГРЗ з'явилися болi в потилицi i шиi, а

потiм всiїi голови. Скарги на приступи головних болiв, нерiдко з

запамороченням i нудотою, переважно вранцi, затуманювання зору, змiнився

голос. Об'їктивно: Легкий бульбарний синдром, пiрамiдна й координацiйна

недостатнiсть. На очному днi розширенi вени. Лiквор нормальний.

Змiщення М-ехо не спостерiгаїться. Вкажiть найбiльш вiрогiдний дiагноз:

1. менiнгiт

2. енцефалiт

3. арахноiдит мосто-мозочкового кута

*4. арахноiдит задньоi черепноi ямки

5. арахноiдит оптико-хiазмальний

107. У хворого головний бiль, нудота, блювання, судороги, температура

тiла 40°С. Об'їктивно: Стан сомнолентностi, менiнгеальнi симптоми.

Лiквор - мутний, жовтуватий, при мiкроскопii: 10 тисяч лейкоцитiв

в 1 мм3. Вкажiть найбiльш вiрогiдний дiагноз:

*1. гнiйний менiнгiт

2. серозний менiнгiт

3. арахноiдит

4. енцефалiт

5. туберкульозний менiнгiт

108. У хворого гостро на фонi високоi температури розвинулися слабкiсть

у нижнiх кiнцiвках, порушення больовоi чутливостi з рiвня правого i

лiвого пiдребер'я, затримка сечовипускання.

Вкажiть найбiльш вiрогiдний дiагноз:

1. полiомiїлiт

*2. гострий поперечний мiїлiт

3. розсiяний склероз

4. гострий розсiяний енцефаломiїлiт

5. енцефалiт

109. У хворого гостро розвинувся двобiчний парез лицьовоi мускулатури

при вiдсутностi провiдникових порушень. Про яке захворювання можна думати:

*1. полiомiїлiт

2. стовбуровий енцефалiт

3. пухлина стовбура мозку

4. полiневропатiя

5. мозковий iнсульт в вертебро-базилярному басейнi

110. Чоловiк 32 рокiв на протязi чотирьох днiв вiдмiчаї зростаючу

слабкiсть та бiль у ногах. 10 днiв тому перенiс гостру респiраторну

iнфекцiю. В неврологiчному статусi: Рiзкий бiль по ходу нервових

стовбурiв. Нижнiй периферичний парапарез, порушення чутливостi в

дистальних вiддiлах нижнiх кiнцiвок. У спинномозковiй рiдинi невелике

збiльшення кiлькостi бiлка. Вкажiть основнi етiологiчнi фактори розвитку

хвороби:

*1. iнфекцiйнi

2. вертеброгеннi

3. травматичнi

4. iнтоксикацiйнi

5. спадковi

111. У чоловiка 37 рокiв пiсля гостроi респiраторноi iнфекцii поступово

на протязi тижня розвинулася слабкiсть нiг, потiм м'язiв тулуба, рук,

шиi, обличчя, утруднення мови, ковтання, В неврологiчному статусi:

Бульбарний синдром: дисфагiя, дизартрiя, дисфонiя, порушення дихання,

дiяльностi серця, комбiнований тетрапарез. Що з перелiченого ї

першочерговою дiїю у вiдношеннi хворого:

*1. госпiталiзацiя у реанiмацiйне вiддiлення

2. госпiталiзацiя у терапевтичне вiддiлення

3. госпiталiзацiя у iнфекцiйне вiддiлення

4. госпiталiзацiя у неврологiчне вiддiлення

5. амбулаторне лiкування

112. Дитину 12 рокiв турбуї рiзкий головний бiль, нудота, висока

температура. Об'їктивно: дитина сонлива, плаче. Часте блювання.

Температура 40 С. рiзко вираженi симтоми Кернiга, Брудзинського,

ригiднiсть потиличних м'язiв. На шкiрi тулуба та рук - геморагiчний

висип. При дослiдженнi лiквору: колiр мутний, жовтуватий, 9

тисяч лейкоцитiв в 1 мм3, 0,9 г(л бiлка. Вкажiть якого збудника

найбiльш вiрогiдно можна виявити у лiкворi:

*1. менiнгокок

2. стафiлокок

3. пневмокок

4. гемолiтичний стрептокок

5. кишкову паличку

113. Жiнка 33 рокiв скаржиться на головний бiль, нудоту, блювання,

судороги. Захворiла вчора пiсля переохолодження. Об'їктивно: Температура 40С.

Стан сомнолентностi. Виявляїться ригiднiсть м'язiв потилицi,

симптом Кернiга з двох бокiв, загальна гiперестезiя. В кровi: лейкоцитоз,

прискорення ШОЕ. Лiквор мутний, жовтуватий.

Якi характернi змiни спинномозковоi рiдини найбiльш вiрогiднi:

*1. нейтрофiльний плеоцитоз

2. лiмфоцитарний плеоцитоз