2. Пневмоенцефалографiя

3. радiоiзотопне дослiдження

*4. електроенцефалографiя

5. ехоенцефалоскопiя

8. Вкажiть, про яке захворювання свiдчать змiнi на ЕЕГ у виглядi

"пiк-хвиля":

1. енцефалiт

2. церебральний арахноiдит

3. розсiяний склероз

*4. епiлепсiя

5. сирiнгомiелiя

9. Яким вiддiлам головного мозку належить особливо важлива роль в

епiлептогенезi:

1. лобовим часткам

2. тiм'яним часткам

*3. скроневим часткам

4. потиличним часткам

5. мозочку

10. Вкажiть форми дитячоi епiлепсii, що вiдносяться до вiдносно

сприятливих:

1. синдром Уеста

2. великi генералiзованi припадки

*3. простi абсанси

4. прогресуюче загальноорганiчне слабоумство

5. мiоклонiя

11. Формами парцiальних припадкiв ї нижчеперерахованi, крiм:

1. моторних

2. сенсорних

3. вегетативних

*4. синкопальних

5. психiчних

12. Основними принципами лiкування епiлепсii ї усi нижчеперерахованi,

крiм:

1. 4комплекснiсть

2. непереривчастiсть

*3. переривчастiсть

4. послiдовнiсть

5. тривалiсть

13. При лiкуваннi симптоматичного епiлептичного статусу основну увагу

придiляють:

1. протисудорожнiй терапii

2. дегiдратацii

*3. етiотропнiй i патогенетичнiй терапii основного захворювання

4. корекцii поза - i внутрiшньочерепного гомеостазу

5. симптоматичнiй терапii

14. Вкажiть основний патогенетичний механiзм пошкодження при

епiлептичному статусi:

1. набряк головного мозку

2. серцева недостатнiсть

*3. судинно-гiпоксичнi порушення

4. порушення електролiтного i водно-соляного обмiну

5. синдром дисемiнованного внутрiшньосудинноого згуртування

15. Роль генетичного фактору у формуваннi епiлептичного процесу

пiдкрiпляїться наступними положеннями, за винятком:

1. наявнiстю у родовiднiй епiлептичноi хвороби

2. наявнiстю епiлептичних рис особистостi

3. методом дослiдження близнюкiв

*4. наявнiстю у родовiднiй дегенеративних захворювань нервовоi системи

5. розвитком епiлептичних припадкiв у ранньому дитячому вiцi

16. Хвора скаржиться на перiодично виникаючi посiпування в лiвiй нозi

тривалiстю кiлька хвилин, якi переходять у судороги лiвоi половини тiла

без порушення свiдомостi. Як називаються такi судороги:

1. великий судорожний припадок

2. малий судорожний припадок (абсанс)

3. епiлептичний статус

*4. джексонiвськi припадки

5. мiоклонiчнi припадки

17. Хворий без видимих причин раптово на кiлька секунд втрачаї мову,

застигаї, зводячи погляд угору, блiднiї, не реагуї на звертання до нього.

Пiсля приступу нiчого не пам'ятаї про нього. Як називають такий стан:

1. великий судорожний припадок

*2. малий судорожний припадок (абсанс)

3. епiлептичний статус

4. джексонiвськi припадки

5. мiоклонiчнi припадки

18. Хвора раптово вiдчуваї неприїмнi запахи протягом кiлькох секунд,

пiсля чого виникають судороги. При цьому прикушуї язик, випускаї сечу,

падаючи, забиваї собi тiло, голову. Як називаїться такi судороги:

*1. комплекснi, перiхiднi генералiзованi

2. малий судорожний припадок (абсанс)

3. епiлептичний статус

4. джексонiвськi припадки

5. мiоклонiчнi припадки

19. У хворого 42 рокiв приступ, який супроводжуїться почуттям

поколювання, онiмiння правоi руки, потiм нiмiї права нога. Через декiлька

хвилин пiсля таких приступiв виникають судороги у правих кiнцiвках.

Як називаються цi приступи:

*1. джексонiвськi

2. абсанси

3. синкопальнi

4. мiгренознi

5. сенсорнi

20. До лiкаря звернулася мати 8-рiчноi дiвчинки. Останнi 3 мiсяцi

дiвчинка стала гiрше вчитися. Вчитель вiдмiчаї, що на уроках у неi

перiодично вiдмiчаїться застиглий погляд, пiд час чого вона не вiдповiдаї

на запитання, не реагуї на свої iм'я. Мати вiдмiчаї подiбнi явища i

вдома. Падiнь та судорог нiколи не вiдмiчалось. При неврологiчному оглядi

змiн не виявлено. Який найбiльш вiрогiдний дiагноз у хвороi:

*1. абсанси

2. синкопальнi явища

3. дефект виховання

4. зомлiння

5. джексонiвськi приступи

21. У 7 рiчного хлопчика на протязi дня вiдмiчаються "вiдключення"

на 10-15 секунд, пiд час яких вiн застигаї в однiй позi, не реагуї на

запитання, не вiдзиваїться на свої iм'я. Про приступи нiчого не пам'ятаї.

Неврологiчне дослiдження не виявило змiн. Який метод дослiдження

найдоцiльнiше використати для уточнення дiагнозу:

1. рентгенограму черепа

2. комп'ютерну томограму голови

*3. електроенцефалографiю