Інвестором або менеджментом

Також при викупі можливі два варіанти придбання підприємства – викуп компанії і викуп активів. В першому випадку об’єктом придбання є підприємство як цілісний майновий комплекс із збереження виробництва, в іншому випадку викупляються тільки найбільш цінні активи підприємства, що представляють інтерес для покупця.

Також варіантом виходу є достроковий продаж венчурним інвестором акцій інвестованого підприємства у випадку порушення умов інвестиційного договору з боку самого підприємства. Це може відбутись через наступні механізми.

Право зажадати викупу акцій (Redemption Rights). Рішення проводити первинне розміщення акцій приймається спільно керівництвом підприємства і венчурними інвесторами. Іноді обидві сторони приймають рішення не проводити IPO, а продати компанію. Однак у деяких випадках між керівництвом підприємства і венчурними інвесторами може виникнути конфлікт щодо майбутнього сценарію розвитку компанії. Подібного роду ситуації особливо часто трапляються на пізніх етапах розвитку, коли компанія досягла визначеного рівня прибутковості і не потребує додаткового фінансування. Засновник і менеджери, на відміну від інвесторів, часто одержують від керівництва компанією визначені вигоди. Якщо на керівництво компанії не виявляється тиску, то воно може бути цілком задоволено зберіганням статус-кво в якості закритої незалежної компанії. Однак для венчурного капіталіста подібне положення речей є неприйнятним варіантом. Венчурний фонд завжди має кінцеву тривалість життя (7-10 років). Венчурний капіталіст, що бажає продовжувати свою кар'єру, повинний залучати капітали, інвестувати їх у реальні компанії, діставати прибуток на інвестований капітал, ліквідувати свою частку в компаніях і повертати гроші інвесторам. У відповідь зовнішні інвестори дають капітал для наступного венчурного фонду, формованого венчурним інвестором. Таким чином, в інвестиційному контракті венчурний інвестор повинен забезпечити обов'язкову наявність можливостей «інкасації» своєї частки в компанії навіть проти бажання керівництва компанії. Одним із способів тиску на керівництво компанії на пізніх стадіях розвитку є право вимагати викупу привілейованих акцій. Під «викупом» (redemption) у венчурному фінансуванні може розумітися декілька типів угод. У загальному вигляді під «викупом» розуміється зворотне придбання заздалегідь визначеного в контракті кількості акцій. У контрактних угодах про венчурне фінансування використовуються три різновиди прав викупу:

- обов'язковий викуп акцій компанією у визначений термін;

- викуп за бажанням інвестора (опціон «put»);

- викуп за бажанням компанії (опціон «call»).

При обов'язковому викупі компанія повинна почати викуп акцій в обговорений у контракті термін за умови згоди з боку венчурних інвесторів. Подібна процедура може бути розтягнута на декілька місяців або років для того, щоб знизити рівень негативного впливу на компанію. Основна ціль даного права на викуп акцій - забезпечити венчурним інвесторам повернення їх засобів у випадку, якщо компанія затягує проведення IPO. Подібне право на викуп дає венчурному інвестору засіб впливу на керівництво компанії і служить для того, щоб запобігти потенційному фінансуванню компанії в майбутньому конкуруючими організаціями, тому що нові засоби можуть бути спрямовані не на розвиток компанії, а на виплати вже існуючим інвесторам. Право обов'язкового викупу зустрічаються усього в 8% інвестиційних контрактів.

Опціон «put» дозволяє венчурному інвестору зробити так, щоб компанія викупила його акції по його бажанню. Дане право викупу має той же ефект, що і право обов'язкового викупу, однак дає більше гнучкості венчурним інвесторам в контролі над керівництвом підприємства. По різних оцінках від 40% до 79% усіх контрактів містять подібне положення. Практично завжди право на опціон «put» дається венчурним інвесторам із відстрочкою в декілька років (у середньому 4,5 роки). Крім того, опціон «put» є ефективним засобом контролю над керівництвом підприємства у випадку розбіжностей - венчурний інвестор завжди може зажадати викупити його акції, що може привести молоде підприємство до закриття, якщо воно відмовиться підкоритися вимогам інвестора.

Опціон «call» зустрічається значно рідше - тільки в 7% контрактів. Після проведення IPO усі привілейовані акції конвертуються в звичайні акції і позбавляються всіх спеціальних прав і привілеїв, включаючи право викупу. Таким чином, при сприятливому сценарії розвитку подій права на викуп акцій залишаються нереалізованими.

Право вимагати реєстрації акцій. Венчурний інвестор може також застосувати так назване «право вимагати реєстрації» за рахунок компанії. Дане право фіксується практично у всіх інвестиційних контрактах і вважається одним із найбільше важливих контрактних угод між засновником фірми і венчурним інвестором. У контракті опис права вимагати реєстрації нерідко займає більш двадцятьох сторінок. Під «реєстрацією» розуміється реєстрація акцій компанії в центральному регулюючому органі. На «незареєстрованні» акції накладаються значні обмеження по продажу і перепродажу, вони не можуть обертатися на організованих фондових ринках (біржах). Реєстрація акцій вимагає розкриття фінансової інформації, що, відповідно, накладає значну відповідальність на компанію. А сам процес реєстрації є дуже трудомістким і вимагає витрат часу. Більш 90% контрактів венчурного фінансування містять право венчурних інвесторів вимагати проведення реєстрації одного або декількох траншей акцій за рахунок компанії. В переважній більшості контрактів дане право набуває сили тільки після зафіксованої в контракті дати - наприклад, через два роки після останнього раунду фінансування або ж після закінчення термінів проведення планованого IPO.

Завдання для самоперевірки:

1. Дайте визначення венчурного капіталу і охарактеризуйте його риси.

2. Які основні стадії венчурного фінансування?

3. Перелічіть основних учасників венчурного фінансування?

4. Хто такі «бізнес-ангели»?

5. Завершіть визначення «венчурний фонд – це…».

6. З яких етапів складається інвестиційний цикл венчурного фонду?

7. Визначить Deal-flow?

8. Які підприємства є об’єктом венчурного фінансування?

9. Венчурні фонди бувають…?

10. Відбір проектів для венчурного фінансування.

11. Вихід венчурного капіталіста.

12. Які фінансової інструменти використовуються венчурами?

13. Що таке M&A?