6. Технології виходу з венчурних проектів.

Однією із особливостей венчурного фінансування є те, що венчурний інвестор іще до завершення періоду інвестування планує свої дії по завершенню інвестування і поверненню вкладених коштів. Дана процедура у венчурному інвестуванні називається – вихід і є останнім етапом венчурного інвестування. Вихід означає вилучення або повернення раніше інвестованого венчурного капіталу. Існують наступні способи виходу з венчурних вкладень:

• Достроковий продаж при порушенні підприємством умов інвестиційних договорів;

• Прямий продаж частки стратегічному інвестору або іншому венчурному інвестору:

• Продаж через проведення IPO;

• Вихід через списання;

• Викуп по привігілейованим акціям і старшим боргам;

• Продаж менеджменту та засновникам підприємства.

Охарактеризуємо дані методи.

Відкритий продаж. Ціль у виді успішного IPO часто представляється найкращим варіантом виходу. Вихід на фондову біржу має цілий ряд переваг:

• підвищенню інтересу до компанії і її реклама.

• надання інвесторам можливості ліквідного виходу (після закінчення терміна "періоду заморожування", коли вони зможуть продавати свої акції).

• доступ компанії до відкритого ринку для майбутнього збільшення капіталу і придбань.

• заохочення співробітників через опціони на покупку акцій.

Успішно проведене IPO залучає велику увагу засобів масової інформації, але в реальності дуже мало інвестицій закінчуються цим методом виходу. Для того щоб мати шанси виходу на фондову біржу, компанія повинна мати визначені показники:

• щоб викликати довіру в потенційних інвесторів, її товарообіг уже повинний бути досить великим.

• в той же час, щоб переконати відкритий ринок, вона повинна представити опис свого майбутнього унікального росту.

В даний час у Європі існують спеціалізовані біржі для котування на них компаній із високим потенціалом росту, створені на зразок американської NASDAQ. Технологія виходу через ІРО була вже описана у попередній темах.

Прямий продаж. При прямому продажу портфельна компанія продається іншій промисловій компанії або компанії, що хоче розширитися в межах того ж сектору, або компанії з іншого промислового сектора, що бажає диверсифікуватись. Хоча за останні роки найбільша увага залучали до себе саме IPO, кількість виходів шляхом прямих продажів постійно перевищувало число виходів через IPO. Прямі продажі сильно відрізняються від IPO і вимагають інших тимчасових витрат, умінь і рішення інших задач. Прямі продажі (також відомі як злиття і поглинання - mergers and acquisitions, або M&A) вимагають у цілому менше регулювання й уважної перевірки, чим вивід акцій компанії на публічні торги. У той час як ціллю IPO є притягнення як можна більшої суспільної уваги, прямі продажі звичайно проходять в атмосфері таємності. Одна з головних причин цього - можливість утрати довіри до бізнесу, що звичайно супроводжує звістці про те, що компанія продається. У всіх акціонерів, включаючи покупців, постачальників і співробітників, може виникнути на це негативна реакція. До того ж, якщо угода не відбулася, бажання продати компанію може розглядатися як індикатор відсутності віри її власників у майбутнього свого бізнесу. Раціональна основа багатьох прямих продажів полягає в тому, що і великі корпорації, починаючі компанії грають взаємодоповнюючу роль у розвитку технології в цілому. Досліджень показали, що більшість радикальних інновацій народилися в малих компаній, включаючи і ті, що підтримувалися венчурним капіталом. Таким чином, великі промислові корпорації визнають той факт, що покупка інноваційних, заснованих на венчурному капіталі технологічних компаній – це дуже ефективний спосіб придбання технологій "переднього краю".

Списання. Найменш бажаний для венчурного капіталіста шлях припинення інвестицій - списання інвестиції. Відбувається це звичайно в результаті того, що портфельна компанія збирається оголосити себе банкрутом. Прибуток від фінансування в такому випадку буде мати негативне значення. Більш прийнятним для венчурного капіталіста виходом (хоча його часто розглядають як менше задовільний у порівнянні з прямим продажем або IPO) є перепродаж інвестиції іншому фінансовому покупцю (називаному інвестором вторинного ринку). Мотиви венчурного інвестора можуть бути наступними:

• Співвідношення параметрів ризику і прибутку портфельної компанії більше не задовольняє тому ідеалу, що визначає для себе фонд.

• Ближче до кінця часу роботи фонду, що само ліквідовується, з обмеженим терміном існування виникає необхідність позбутися від останньої інвестиції, що залишається.

Викупи керуючими (management buyouts, MBO) у цих угодах цільова компанія викуповується своїми власними керуючими, що стають власниками акцій і керують угодою, контролюючи весь процес і одержуючи солідний акціонерний капітал. Викупи зовнішніми керуючими (management buyins, MBI) у цих угодах керуюча команда приходить із боку (може бути, тому, що діюче керівництво цільової компанії виявилося недостатньо ефективним, або тому, що власник-керуючий хоче її продати). Викупи з використанням позикових засобів (leveraged buyouts, LBO) у цих угодах структура капіталу NewCo містить у собі винятково високий рівень позикових засобів, і керуюча команда грає меншу роль у ході процедури продажі (зауважте, однак, що майже усі викупи містять у собі.

Для першого варіанту характерною є наступна схема проведення викупу:

Моніторинг ринку М&A

Переговори із засновниками і менеджерами

Пошук потенційних покупців

Проведення попередніх переговорів

Направлення листів-пропозицій

Оцінка компанії і активів

Проведення аудиту, юридичної і технічної експертизи

Визначення фінансової структури угоди і умов оплати акцій

Підписання протоколу про наміри

Внесення коштів і її пасиви для викупу

Створення і реєстрація нової компанії

Підписання договорів купівлі - продажу

Оплата і переоформлення прав власності

Рис. Вихід через придбання підприємства стратегічним