
- •Розділ 1
- •1.1. Напівпровідники. Загальні відомості
- •1.2. Фізичні основи роботи електронно-діркового переходу (p-n переходу)
- •Розділ 2
- •2.1. Класифікація напівпровідниковихприладів
- •2.2. Напівпровідникові резистори
- •2.3. Напівпровідниковідіоди
- •2.4. Біполярні транзистори
- •2.4.1. Побудова та принцип дГГтранзистора
- •2.4.4. Основні режими роботи біполярноготранзистора
- •2.4.5. Одноперехідний транзистор
- •2.5. Уніполярні (польові) транзистори
- •2.5.1. Загальні відомості
- •2.5.5. Біполярнітранзисторизізольованимзатвором (бтіз)
- •2.6.2.Триністор(керованийдіод)
- •2. Напівпровідниковіприлади та їх стисла характеристика
- •2 .6.3. Спеціальні типи тиристорів (симістор, фототиристор, двоопераційний тиристор, оптронний тиристор)
- •2. Напівпровідниковіприлади та їхстисла характеристика
- •2.6.4. Електростатичні тиристори
- •2.6.5. Запірний тиристор з мон-керуванням
- •Розділ 3
- •3.1. Загальні відомості про підсилювачі таїхкласифікація
- •3. Підсилювачі електричних сигналів
- •3.2. Основні параметри і характеристики підсилювачів
- •3.3. Принципи побудови підсилювачів
- •3.4. Основні режими (класи) роботи підсилювачів
- •3.5. Кола зміщення підсилюючих каскадів
- •3.6. Температурна стабілізація підсилювачів
- •3.7. Каскади попереднього підсилення
- •3.7.1. Каскад попереднього підсилення на біполярному транзисторі з се
- •3. Підсилювачі електричних сигналів
- •3.7.2. Підсилюючий каскад з ск (емітерний повторювач)
- •3.7.3. Підсилюючий каскад з сб
- •3.8. Каскади попереднього підсилення на польовихтранзисторах
- •3.8.1. Підсилюючий каскад з cb
- •3.8.2. Підсилюючий каскадзСс
- •3. Підсилювачі електричних сигналів
- •3.8.3. Зворотні зв'язки в підсилювачах
- •3. ПідСилювачі електричних сигналів
- •3.9. Багатокаскадні підсилювачі
- •3.9.1. Багатокаскадні підсилювачі з резистивно-ємнісними міжкаскадними зв'язками
- •3.9.2. Багатокаскадні підсилювачі зтрансформаторним зв'язком
- •3.9.3. Безтрансформаторні вихідні каскади підсилення
- •Розділ 4
- •4.1. Загальні відомості
- •4. Підсилюва 41 постійного струму
- •4.2. Підсилювач прямого підсилення
- •4. ПідСилювАчі постійного струму
- •4.3. Балансні ппс
- •4. ПідсилюваЧі пОстійного струму
- •4.4. Диференційний ппс
- •4.5. Підсилювачі з подвійним перетворенням
- •4. ПідсилюваЧі постійного струму
- •4.6.2. Інвертуючий підсилювач
- •4.6.3. Неінвертуючий підсилювач
- •4.6.4. Перетворювач струму в напругу
- •4.6.5. Інвертуючийсуматор
- •4.6.6. Неінвертуючийсуматор
- •4. Підсилювачі постійного струму
- •4.6.7. Інтегруючий підсилювач (інтегратор)
- •4.6.8. Диференціюючий підсилювач (диференціатор)
- •4.6.9. Компаратори (схеми порівняння)
- •4.6.11. Збільшення потужності вихідного сигналу оп
- •4.6.12. Прецизійний випрямляч
- •4. ПідСилювачі постійного струму
- •Розділ 5
- •5. Імпульсні пристрої
- •5.2. Електронні ключі та найпростіші схеми формування імпульсів
- •5. Імпульсні пристрої
- •5. Імпульсні пристрої
- •5.3. Мультивібратори
- •5.3.1. Загальні відомості
- •5.3.2. Мультивібратор з колекторно-базовими зв'язками в автоколивальному режимі
- •5. Імпульсні пристрої
- •5.3.3. Мультивібратор на оп
- •5.3.4. Одновібратор з колекторно-базовими зв'язками (чекаючий мультивібратор)
2.4.5. Одноперехідний транзистор
Одноперехідний транзистор або двобазовий діод - це НП прилад з Однимр-и переходом. Його схематична конструкція і BAX наведені на рис. 2.22.
зона
негативного опору
/
£
а) б)
Рис. 2.22 - Одноперехідний транзистор: а) конструкція; б) вхідна BAX Шарр-типу має назву емітера, а області монокристала по обидва боки емітера, що мають електронну провідність, звуться базами. 3a-*йчай, довжина нижньої бази Б2 набагато менша, ніж довжина верх-вьбї бази Бг Якщо до контактів базових областей підімкнуги зовніш-*fo напругу із зазначеною на рис. 2.22 полярністю, то через обидві бази ЧРотікатиме невеликий струм - так званий струм зміщення.
Оскільки ділянка між базовими електродами має лінійний опір, то спад напруги на базових областях пропорційний їх довжині. Напруга на емітерному переході зумовлюється різницею потенціалів емітера та базової області Б2. Якщо потенціал емітера не перевищує потенціалу бази Бр то емітерний перехід зміщений у зворотному напрямку і через нього протікає невеликий зворотний струм. При зміщенні емі-терного переходу у прямому напрямку емітерний струм зростає і, при певному його значенні ІЕІ) починається лавиноподібне зменшення опору бази £2за рахунок проникнення носіїв заряду черезр-и перехід. Наслідком цього є зниження напруги емітера за одночасного зростання емітерного струму - ділянка негативного опору на вхідній BAX (тут негативним змінам напруги відповідають позитивні зміни струму). При змінах зовнішньої напруги ІІББ BAX зсувається, не змінюючи форми, як показано на рис. 2.22,6.
Наявність ділянки з негативним опором дозволяє використовувати одноперехідний транзистор у електронних ключах, генераторах, релейних схемах і т. ін. Донедавна вони якнайширше використовувались в пристроях генерування імпульсів керування тиристорами, які ми розглянемо нижче.
2.5. Уніполярні (польові) транзистори
2.5.1. Загальні відомості
До класу уніполярних відносять транзистори, прийцип дії яких грунтується на використанні носіїв заряду лише одного знаку (електронів або дірок). Керування струмом в силовому колі уніполярних транзисторів здійснюється зміною провідності каналу, через який протікає струм під впливом електричного поля. Тому уніполярні транзистори ще називаються польовими (ПТ).
Розрізняють ПТ з керуючим p-n переходом (з затвором у вигляді p-n переходу) та з ізольованим затвбром. Останні, в свою чергу, поділяються на ПТ із вбудованим каналом та індукованим каналом. ПТ з ізольованим затвором належать до різновиду МДН-транзисторів:
ПІВПРОВІДНИКОВІ ПРИЛАДИ ТА IX СТИСЛА ХАРАКТЕРИСТИКА
конструкція «метал - діелектрик - НП». Коли в якості діелектрика використовують оксид кремнію: конструкція «метал - оксид - НП», ПТ називають відповідно МОН-транзистором.
Характерною рисою ПТ є великий вхідний опір (108 - 1014 Ом).
Широкого розповсюдження ПТ набули завдяки високій технологічності у виробництві, стабільності характеристик і невеликій вартості за масового виробництва.
2.5.2. Польові транзистори з керуючим ^-япереходом
Конструкція та принцип дії ПТ з керуючим^-и переходом пояснюється на моделі, наведеній на рис. 2.23.
канап
У
такого ПТ канал протікання струму
являє собою шар НП, наприклад,
л-типу, вміщений між двома^-и
переходами. Канал має контакти
із зовнішніми електродами.
Електрод, від якого починають рух
носії заряду (у даному разі -електрони),
називається витоком
Рис. 2.23 - ПТ з керуючим p-n переходом
В, а електрод, до якого вони рухаються - стоком C.
НП шарир-типу, що створюють із n-шаром двар-и переходи, виконані з більш високою концентрацією основних носіїв, ніж п-шар. Обидва^-шари електрично з'єднані і мають зовнішній електрод, що називається затвором 3.
Вихідна напруга підмикається між стоком і витоком (UCB), a вхідна напруга (керуюча) - між витоком та затвором (U), причому на затвор подається зворотна щодо витоку напруга.
Принцип дії такого ПТ полягає у тому, що зі змінами вхідної напруги Цв змінюється ширина^-л переходів, які являють собою ділянки НП, збіднені носіями зарядів (запірний шар). Оскільки ^-шар має більшу концентрацію домішки, зміна ширини p-n переходів відбувається головним чином за рахунок більш високоомного п-шару. При цьому змінюється переріз струмопровідного каналу, а отже і його провідність 1 відповідно вихідний струм /с приладу.
Особливість цього транзистора полягає у тому, що на провідність каналу впливає як керуюча напруга U3B, так і напруга UCB. Вплив напруг на провідність каналу ілюструє рис. 2.24, де заради спрощення не показані ділянки л-шару, що розміщені позар-п переходами.
Н
а
рис. 2.24,a
зовнішню напругу
прикладено лише у вхідному колі
транзистора.
Зміна напруги призводить до зміни
провідності каналу за рахунок
зміни на однакову величину його перерізу
вздовж усього каналу.
Та оскільки UCB=Q,
вихідний струм
/с=0.
а) б)
Рис. 2.24 - Вплив напруг на провщність каналу ПТ з керуючим р-лпереходом:
а) при UCB=0\ б) при U3B=0
Рис. 2.24,6 ілюструє зміну перерізу каналу під впливом лише напруги UCB (U3B=ff). Коли UCB>Q, через канал протікає струм. Внаслідок цього виникає спад напруги, що зростає у напрямку стоку. Сумарний спад напруги ділянки стік-витікдорівнює Ucg. Відповідно, потенціали точок каналу вздовж нього неоднакові:зростають унапрямку стоку від нуля до Ucg. Потенціал точок р-області відносно витоку визначається потенціалом затвора відносно витоку і у даному випадку дорівнює нулю. У зв'язку із зазначеним зворотна напруга, прикладена до p-n переходів, зростає у напрямку витік-стік і p-n переходи розширюються у напрямку стоку. Це явище призводить до зменшення перерізу каналу. Підвищення напруги UCB викликає збільшення спаду напруги у каналі і подальше зменшення його перерізу, а отже, і провідності каналу. При певному значенні UCB межі обох p-n переходів змикаються (див. рис. 2.21,6) і опір каналу стає великим.
Очевидно, що за сумарної дії UCB та U3B змикання p-n переходів відбувається швидше. При цьому у приладі діє автоматична система
ПІВПРОВІДНИКОВІ ПРИЛАДИ ТА IX СТИСЛА ХАРАКТЕРИСТИКА
керування, що забезпечує протікання фіксованого значення /с - струм через канал не залежить від UCB (відповідає режиму насичення).
Аналогічно працюють транзистори з каналом^-типу, лише полярність напруг повинна бути зворотною.
Нарис. 2.25 наведені умовні позначення ПТ з керуючимр-л переходом.
Роботу зазначених _
транзисторів визначають сім'ї BAX двох видів: сто- —
-^——- rj LJ
кові і стік-затворні. D
рактеристики
на рис. 2.26 показують
залежність струму стоку /c ^
від напруги стік-витік за
фіксованої напруги за-
твор-витік:
Стокові (вихідні) xa- Рис- 2.25 - Умовні позначення ПТ з керуючим наведені Р~п переходом: а) з каналом л-типу,
б) з каналом р-типу 3
CB'\U^=const.
'3B
U
3B=
0 В UsB=-0,3B
Uaa=
-0,5 В L/3B=
-0,8
В изв=-1,5В
На ділянці 1 (Oa} має- Mo велику залежність /c n відвихідноїнапруги UCB. Це неробоча ділянка Рис.2.26-СтоковіВАХПТзкеруючим НАПІВПРОВІДНИКОВІ ПРИЛАДИ ТА IX СТИСЛА ХАРАКТЕРИСТИКА
Для випадку використан- p-n переходом
ня приладу у якості підсилюючого елементу. Тут його використовують як керований резистор.
На ділянці 2 (ae} залежність вихідного струму від вихідної напруги мала-маємо насичення. Це робоча ділянка у режимі підсилення.
Ділянка 3 відповідає пробою приладу.
У точці а відбувається змикання^-л переходів (напруга UCBa). При-чим вища напруга U3B (абсолютна величина), тим швидше зми-p-n переходи.
Напруга на затворі, за якою струм вихідного кола /с=0, називається вапругою запирання або напругою відтинання U3Bg. Числове значення звоД°РІвнює UCB у точці а BAX транзистора.
Стік-затворні (вхідні) BAX відображають залежність струму стоку від напруги затвор-витік за фіксованої напруги стік-витік:
- const'
Вхідна BAX зображена на рис. 2.27.
Параметри ПТ з керуючим p-n переходом:
Рис. 2.27 - Вхідна BAX ПТ з керуючим p-n переходом
- напруга відтинання V3B 0;
. .„ .
- внутрішній omp r/
максимальне значення струму стоку ІСтах (відповідає його значен ню у точці в на вихідних BAX при U3B=0), сягає від десятків міліампер до одного ампера;
максимальне значення напруги стік-витік UCBmm (задають у 1,2*1,5 рази меншим за напругу пробою ді лянки стік-витік при С/зв=0), стано- витьдо 100 В;
If™ = const'
• крутизна стік-затворної характеристики S = . .. . dU3B
- вхідний omp rev =
- const'
-, становить десятки мегаом.
dI3
2.5.3. СІТ-транзистори
У середині 70-х років минулого століття багаторічні дослідження (Японія, США) завершились створенням ПТ із статичною індукцією: СІТ-транзистора. Цей транзистор, будучи по суті ПТ зкеруючимр-л переходом, є твердотільним аналогом електронновакуумної лампи - тріода, у якої вихідна характеристика при нульовому значенні сигналу керування за формою нагадує характеристикур-и переходу. 3 ростом від'ємного значення напруги керування характеристики зсуваються вправо.
.
На відміну від ПТ з керуючим^-я переходом, у яких затвор має безпосередній електричний контакт із суміжною областю струмопровідно-го каналу, у МДН-транзисторів затвор, що являє собою, наприклад, алюмінієву плівку (A1), ізольований від зазначеної області шаром діелектрика. Тому МДН-транзистори відносять до класу ПТ з ізольованим затвором. Наявність діелектрика забезпечує високий вхідний опір цих їранзисторів (1012 * 10І4Ом).
Частіше у якості діелектрика використовують оксид кремнію (SiO,) 1 тоді ПТ називають МОН-транзис-тором (метал - окисид - НП). Такі транзистори бувають із вбудованим •Індукованим каналами. Останні биІьш розповсюджені. '•Конструкція МОН-транзистора з
«Дукованим каналом л-типу зобра- рис. 2.29 - Конструкція MOH- *ена на рис. 2.29. транзистора з індукованим каналом
ПІВПРОВІДНИКОВІ ПРИЛАДИ ТА IX СТИСЛА ХАРАКТЕРИСТИКА
,3ameqp
Вихідні BAX ПТ з ізольованим затвором подібні до BAX ПТ з керуючим p-n переходом, тільки характеристики проходять вище зі збільшенням напруги Uw.
Умовні позначення МДН-транзисторів наведені на рис. 2.30.
р'шар-основа
а)
колектор
Б
В
Б
а) б) в) г)
Рис. 2.30 - Умовні позначення МДН-транзисторів з каналами:
вбудованим л-типу (а); вбудованим уО-типу (б); індукованим ^типу (в);
індукованим р-типу (г)
ПТ широко використовують як дискретні компоненти електронних пристроїв, а також у складі інтегральних мікросхем.