
- •Розділ 1
- •1.1. Напівпровідники. Загальні відомості
- •1.2. Фізичні основи роботи електронно-діркового переходу (p-n переходу)
- •Розділ 2
- •2.1. Класифікація напівпровідниковихприладів
- •2.2. Напівпровідникові резистори
- •2.3. Напівпровідниковідіоди
- •2.4. Біполярні транзистори
- •2.4.1. Побудова та принцип дГГтранзистора
- •2.4.4. Основні режими роботи біполярноготранзистора
- •2.4.5. Одноперехідний транзистор
- •2.5. Уніполярні (польові) транзистори
- •2.5.1. Загальні відомості
- •2.5.5. Біполярнітранзисторизізольованимзатвором (бтіз)
- •2.6.2.Триністор(керованийдіод)
- •2. Напівпровідниковіприлади та їх стисла характеристика
- •2 .6.3. Спеціальні типи тиристорів (симістор, фототиристор, двоопераційний тиристор, оптронний тиристор)
- •2. Напівпровідниковіприлади та їхстисла характеристика
- •2.6.4. Електростатичні тиристори
- •2.6.5. Запірний тиристор з мон-керуванням
- •Розділ 3
- •3.1. Загальні відомості про підсилювачі таїхкласифікація
- •3. Підсилювачі електричних сигналів
- •3.2. Основні параметри і характеристики підсилювачів
- •3.3. Принципи побудови підсилювачів
- •3.4. Основні режими (класи) роботи підсилювачів
- •3.5. Кола зміщення підсилюючих каскадів
- •3.6. Температурна стабілізація підсилювачів
- •3.7. Каскади попереднього підсилення
- •3.7.1. Каскад попереднього підсилення на біполярному транзисторі з се
- •3. Підсилювачі електричних сигналів
- •3.7.2. Підсилюючий каскад з ск (емітерний повторювач)
- •3.7.3. Підсилюючий каскад з сб
- •3.8. Каскади попереднього підсилення на польовихтранзисторах
- •3.8.1. Підсилюючий каскад з cb
- •3.8.2. Підсилюючий каскадзСс
- •3. Підсилювачі електричних сигналів
- •3.8.3. Зворотні зв'язки в підсилювачах
- •3. ПідСилювачі електричних сигналів
- •3.9. Багатокаскадні підсилювачі
- •3.9.1. Багатокаскадні підсилювачі з резистивно-ємнісними міжкаскадними зв'язками
- •3.9.2. Багатокаскадні підсилювачі зтрансформаторним зв'язком
- •3.9.3. Безтрансформаторні вихідні каскади підсилення
- •Розділ 4
- •4.1. Загальні відомості
- •4. Підсилюва 41 постійного струму
- •4.2. Підсилювач прямого підсилення
- •4. ПідСилювАчі постійного струму
- •4.3. Балансні ппс
- •4. ПідсилюваЧі пОстійного струму
- •4.4. Диференційний ппс
- •4.5. Підсилювачі з подвійним перетворенням
- •4. ПідсилюваЧі постійного струму
- •4.6.2. Інвертуючий підсилювач
- •4.6.3. Неінвертуючий підсилювач
- •4.6.4. Перетворювач струму в напругу
- •4.6.5. Інвертуючийсуматор
- •4.6.6. Неінвертуючийсуматор
- •4. Підсилювачі постійного струму
- •4.6.7. Інтегруючий підсилювач (інтегратор)
- •4.6.8. Диференціюючий підсилювач (диференціатор)
- •4.6.9. Компаратори (схеми порівняння)
- •4.6.11. Збільшення потужності вихідного сигналу оп
- •4.6.12. Прецизійний випрямляч
- •4. ПідСилювачі постійного струму
- •Розділ 5
- •5. Імпульсні пристрої
- •5.2. Електронні ключі та найпростіші схеми формування імпульсів
- •5. Імпульсні пристрої
- •5. Імпульсні пристрої
- •5.3. Мультивібратори
- •5.3.1. Загальні відомості
- •5.3.2. Мультивібратор з колекторно-базовими зв'язками в автоколивальному режимі
- •5. Імпульсні пристрої
- •5.3.3. Мультивібратор на оп
- •5.3.4. Одновібратор з колекторно-базовими зв'язками (чекаючий мультивібратор)
5.2. Електронні ключі та найпростіші схеми формування імпульсів
Ключ - це елемент, що має два тривалих стани: увімкнутий та вимкнутий.
Найближчим запараметрами до ідеального ключа є електромеханічний контакт, що має нескінченний опір в розімкнутому стані і нульовий у замкнутому. В наш час в електронних пристроях у якості ключів найчастіше використовують напівпровідникові діоди, транзистори, тиристори.
Схема найпростішого ключа на електромеханічному контакті та часові діаграми його роботи зображені на рис. 5.4.
|
и вх ' |
|
|
І \ |
\ и вх < t |
||
/7 ; вх |
*k- Т 0 "eux ' \ к и \ ем • о |
||
І І |
|||
/ \ |
\ L'6ux = l->ex ( 1 |
||
|
Ключ v^ замкнуто |
Ключ \^ розімкнуто |
а) б)
Рис. 5.4 - Ключ на електромеханічному контакті (а) і часові діаграми його роботи (б)
Схема одного з найпростіших діодних ключів та його передатна характеристика зображені на рис. 5.5 - це паралельний діодний ключ-обмежувач знизу.
Для того, щоб виключити зв'язок між вхідним та вихідним колами і забезпечити підсилення, в якості ключа використовують транзистор. Схема транзисторного ключа зображена на рис. 5.6.
5. Імпульсні пристрої
+Е
я
VD1
Рис. 5.5 Діодний ключ (а) Рис. 5.6 Транзисторний
та його передатна характеристика (б) ключ
Найпростішими колами формування імпульсів (формуючими колами) є диференціюючі та інтегруючі ЛСланцюжки.
(5.5)
тому що
dt ' duc
(5.6)
= C,
де co=2nF; F - частота; - для імпульсного сигналу
де t.- тривалість імпульсу), C1
Я 1
а)
б)
R,C,<<t,
матимемо
dt
(5.10)
де R,C = Tt - постійна часу.
Часові діаграми роботи диференціюючого ланцюжка наведені на рис. 5.7,6 (для трапецеїдальної форми імпульсів) і рис. 5.7,B (для прямокутного імпульсу у випадку коли не виконується умова диференціювання).
У інтегруючого кола, схема якого зображена на рис. 5.8,a, вихідна напруга пропорційна інтегралу за часом від вхідної. Роботу схеми пояснюють наступні математичні міркування:
(5.11)
C
с"
1 .А ивих=ис = —jicdt;
R1
ивих - R\C\
duc ~dt
(5.7)
U,
C1
U
а)
Якщо
ис ~ ит, ивих = URl « u^, (5.9)
і забезпечуються умови виконання ланцюжком операції диференціювання (а саме:
- для гармонійного сигналу це
1
в) Рис. 5.7 - Диференціюючий
ланцюжок (а) і часові Діаграми його роботи (б), (в)
б)
Рис. 5.8 Інтегруючий ланцюжок