
- •Розділ 1
- •1.1. Напівпровідники. Загальні відомості
- •1.2. Фізичні основи роботи електронно-діркового переходу (p-n переходу)
- •Розділ 2
- •2.1. Класифікація напівпровідниковихприладів
- •2.2. Напівпровідникові резистори
- •2.3. Напівпровідниковідіоди
- •2.4. Біполярні транзистори
- •2.4.1. Побудова та принцип дГГтранзистора
- •2.4.4. Основні режими роботи біполярноготранзистора
- •2.4.5. Одноперехідний транзистор
- •2.5. Уніполярні (польові) транзистори
- •2.5.1. Загальні відомості
- •2.5.5. Біполярнітранзисторизізольованимзатвором (бтіз)
- •2.6.2.Триністор(керованийдіод)
- •2. Напівпровідниковіприлади та їх стисла характеристика
- •2 .6.3. Спеціальні типи тиристорів (симістор, фототиристор, двоопераційний тиристор, оптронний тиристор)
- •2. Напівпровідниковіприлади та їхстисла характеристика
- •2.6.4. Електростатичні тиристори
- •2.6.5. Запірний тиристор з мон-керуванням
- •Розділ 3
- •3.1. Загальні відомості про підсилювачі таїхкласифікація
- •3. Підсилювачі електричних сигналів
- •3.2. Основні параметри і характеристики підсилювачів
- •3.3. Принципи побудови підсилювачів
- •3.4. Основні режими (класи) роботи підсилювачів
- •3.5. Кола зміщення підсилюючих каскадів
- •3.6. Температурна стабілізація підсилювачів
- •3.7. Каскади попереднього підсилення
- •3.7.1. Каскад попереднього підсилення на біполярному транзисторі з се
- •3. Підсилювачі електричних сигналів
- •3.7.2. Підсилюючий каскад з ск (емітерний повторювач)
- •3.7.3. Підсилюючий каскад з сб
- •3.8. Каскади попереднього підсилення на польовихтранзисторах
- •3.8.1. Підсилюючий каскад з cb
- •3.8.2. Підсилюючий каскадзСс
- •3. Підсилювачі електричних сигналів
- •3.8.3. Зворотні зв'язки в підсилювачах
- •3. ПідСилювачі електричних сигналів
- •3.9. Багатокаскадні підсилювачі
- •3.9.1. Багатокаскадні підсилювачі з резистивно-ємнісними міжкаскадними зв'язками
- •3.9.2. Багатокаскадні підсилювачі зтрансформаторним зв'язком
- •3.9.3. Безтрансформаторні вихідні каскади підсилення
- •Розділ 4
- •4.1. Загальні відомості
- •4. Підсилюва 41 постійного струму
- •4.2. Підсилювач прямого підсилення
- •4. ПідСилювАчі постійного струму
- •4.3. Балансні ппс
- •4. ПідсилюваЧі пОстійного струму
- •4.4. Диференційний ппс
- •4.5. Підсилювачі з подвійним перетворенням
- •4. ПідсилюваЧі постійного струму
- •4.6.2. Інвертуючий підсилювач
- •4.6.3. Неінвертуючий підсилювач
- •4.6.4. Перетворювач струму в напругу
- •4.6.5. Інвертуючийсуматор
- •4.6.6. Неінвертуючийсуматор
- •4. Підсилювачі постійного струму
- •4.6.7. Інтегруючий підсилювач (інтегратор)
- •4.6.8. Диференціюючий підсилювач (диференціатор)
- •4.6.9. Компаратори (схеми порівняння)
- •4.6.11. Збільшення потужності вихідного сигналу оп
- •4.6.12. Прецизійний випрямляч
- •4. ПідСилювачі постійного струму
- •Розділ 5
- •5. Імпульсні пристрої
- •5.2. Електронні ключі та найпростіші схеми формування імпульсів
- •5. Імпульсні пристрої
- •5. Імпульсні пристрої
- •5.3. Мультивібратори
- •5.3.1. Загальні відомості
- •5.3.2. Мультивібратор з колекторно-базовими зв'язками в автоколивальному режимі
- •5. Імпульсні пристрої
- •5.3.3. Мультивібратор на оп
- •5.3.4. Одновібратор з колекторно-базовими зв'язками (чекаючий мультивібратор)
Розділ 5
5.1. Загальні відомості про імпульсні пристрої. Параметри імпульсів
Імпульсними називають пристрої, що працюють не безперервно, а в переривчастому режимі, коли дія чередується з паузою, тривалість якої співмірна з тривалістю перехідних процесів (якщо тривалість неспівмірно більша, то процес вважається таким, що встановився). Використання імпульсних режимів роботи має ряд переваг порівняно з безперервними режимами, а саме:
1)в імпульсному режимі можна отримати досить значну потужність в імпульсі за незначної середньої потужності, а оскільки габарити електронних пристроїв визначаються головним чином середньою потужністю, то імпульсні пристрої мають менші габарити, ніж пристрої, що працюють у безперервному режимі;
імпульсні пристрої практично не зазнають впливу такого дестабілі зуючого фактору, як зміни температури навколишнього середовища, бо працюють у ключовому режимі: увімкнуто-вимкнуто;
імпульсні пристрої мають значну швидкодію та високу завадостійкість;
імпульсні пристрої, навіть найскладніші (наприклад, обчислювальні машини) будуються з простих однотипних елементів, що дозволяє як найширше використовувати інтегральну технологію, забезпечуючи підвищену надійність і невеликі габарити;
5) застосування імпульсних (цифрових) методів у вимірювальній техніці дозволило суттєво підвищити точність вимірів та зручність ро боти з вимірювальними приладами.
Імпульсні пристрої широко використовують при побудові систем керування та регулювання для:
1) формування імпульсів необхідної форми, тривалості і полярності із синусоїдних коливань та імпульсів іншої форми;
5. Імпульсні пристрої
генерування імпульсів із заданими параметрами;
керування імпульсами, пов'язане з визначенням їх часового по ложення (затримка, синхронізація, лічба, розподіл та ін.).
Отже: імпульс - це короткочасна зміна напруги (струму) в електричному колі від нуля до деякого значення, тривалість якої співмірна або менша за тривалість перехідних процесів у цьому колі.
За геометричноюформою імпульси бувають прямокутні, трапецеїдальні, дзвоноподібні (як у підсилювача синусоїдних коливань в режимі класу В), експоненційні, лінійнозмінювані (пилкоподібні), як показано на рис. 5.1. "* . 1 "А "A "
Рис. 5.1 - Імпульси різноїформи: а) прямокутної; б)трапецеїдальної; в) дзвоноподібної; г) експоненціальної; д) пилкоподібної
Розрізняють відеоімпульси і радіоімпульси.
Відеоімпульс - це імпульс в колі постійного струму. Відеоімпульси можуть бути позитивні, негативні або різнополярні.
Радіоімпульс являє собою короткочасний пакет високочастотних коливань, обвідна якого має форму відеоімпульсу.
Параметри послідовності імпульсів розглянемо на прикладі прямокутних імпульсів з рис. 5.2. Це:
T - період надходження імпульсів;
f= T~1 -частотаповторення; t. - тривалість імпульсу; U - амплітуда імпульсу; tn - тривалість паузи;
*=7-
щілинність імпульсів;
(5.2)
Рис. 5.2 - Параметри послідовності імпульсів
(5.1)
1 < T ^ |
|
|||||
|
|
|
\ |
|
|
|
|
|
І |
|
|||
|
|
|
|
и, |
|
|
|
|
|
\ |
І |
|
t |
ti |
tn |
|
середнє значення напруги (як енергетична дія імпульсної послідовності);
З'-'" 12Э
5. ІМПУЛЬСНІ ПРИСТРОЇ
0,25
(5.3)
0 "VS
ефективне (діюче) значення напруги;
о Pi
(5.4)
середня потужність (при цьому потужність джерела живлення імпульсного пристрою повинна бути не меншою за Pc: тоді, накопичуючи енергію в паузі, можна в імпульсі видавати потужність в Q разів більшу за P - так працюють фотоспалах, крапкова зварка і подібні пристрої).
На рис. 5.3 зображено класичну форму реального прямокутного імпульсу. Він має такі параметри:
|
|
|
|
|
А |
и |
|
|
|
^ — — • ' |
|
І |
|
и,Уи . І |
|
І |
|
\ |
|
и, |
,1 U. І |
j |
|
|
|
\ |
V ' |
|
|
|
t. |
|
V |
и в 1 1 |
|
|
,{ф |
^ |
|
t |
зр |
U. - амплітуда імпульсу; At/ - нерівномірність вершини;
t - тривалість переднього фронту;
t - тривалість задньо-гофронту(зрізу);
Рис. 5.3 - Параметри несиметричного імпульсу
Ue - амплітуда викиду. Деякі імпульси не мають вершини (наприклад, див. рис. 5.1,д).
Пропускна спроможність імпульсного пристрою за
частотою визначається спектром Імпульсу, якии є наслідком розкладання імпульсу у ряд Фур'є, тобто на нескінченну кількість гармонічних складових різної частоти.
Зокрема, частотні властивості імпульсного сигналу визначаються активною шириною частотного спектру Fa\ беруться частоти від J=0 до/ = F , що відповідає 95% енергії імпульсного сигналу.
Наприклад, активна ширина спектру:
у прямокутного імпульсу - Fa = —;
';
у дзвоноподібного імпульсу - Fa =