
- •Розділ 1
- •1.1. Напівпровідники. Загальні відомості
- •1.2. Фізичні основи роботи електронно-діркового переходу (p-n переходу)
- •Розділ 2
- •2.1. Класифікація напівпровідниковихприладів
- •2.2. Напівпровідникові резистори
- •2.3. Напівпровідниковідіоди
- •2.4. Біполярні транзистори
- •2.4.1. Побудова та принцип дГГтранзистора
- •2.4.4. Основні режими роботи біполярноготранзистора
- •2.4.5. Одноперехідний транзистор
- •2.5. Уніполярні (польові) транзистори
- •2.5.1. Загальні відомості
- •2.5.5. Біполярнітранзисторизізольованимзатвором (бтіз)
- •2.6.2.Триністор(керованийдіод)
- •2. Напівпровідниковіприлади та їх стисла характеристика
- •2 .6.3. Спеціальні типи тиристорів (симістор, фототиристор, двоопераційний тиристор, оптронний тиристор)
- •2. Напівпровідниковіприлади та їхстисла характеристика
- •2.6.4. Електростатичні тиристори
- •2.6.5. Запірний тиристор з мон-керуванням
- •Розділ 3
- •3.1. Загальні відомості про підсилювачі таїхкласифікація
- •3. Підсилювачі електричних сигналів
- •3.2. Основні параметри і характеристики підсилювачів
- •3.3. Принципи побудови підсилювачів
- •3.4. Основні режими (класи) роботи підсилювачів
- •3.5. Кола зміщення підсилюючих каскадів
- •3.6. Температурна стабілізація підсилювачів
- •3.7. Каскади попереднього підсилення
- •3.7.1. Каскад попереднього підсилення на біполярному транзисторі з се
- •3. Підсилювачі електричних сигналів
- •3.7.2. Підсилюючий каскад з ск (емітерний повторювач)
- •3.7.3. Підсилюючий каскад з сб
- •3.8. Каскади попереднього підсилення на польовихтранзисторах
- •3.8.1. Підсилюючий каскад з cb
- •3.8.2. Підсилюючий каскадзСс
- •3. Підсилювачі електричних сигналів
- •3.8.3. Зворотні зв'язки в підсилювачах
- •3. ПідСилювачі електричних сигналів
- •3.9. Багатокаскадні підсилювачі
- •3.9.1. Багатокаскадні підсилювачі з резистивно-ємнісними міжкаскадними зв'язками
- •3.9.2. Багатокаскадні підсилювачі зтрансформаторним зв'язком
- •3.9.3. Безтрансформаторні вихідні каскади підсилення
- •Розділ 4
- •4.1. Загальні відомості
- •4. Підсилюва 41 постійного струму
- •4.2. Підсилювач прямого підсилення
- •4. ПідСилювАчі постійного струму
- •4.3. Балансні ппс
- •4. ПідсилюваЧі пОстійного струму
- •4.4. Диференційний ппс
- •4.5. Підсилювачі з подвійним перетворенням
- •4. ПідсилюваЧі постійного струму
- •4.6.2. Інвертуючий підсилювач
- •4.6.3. Неінвертуючий підсилювач
- •4.6.4. Перетворювач струму в напругу
- •4.6.5. Інвертуючийсуматор
- •4.6.6. Неінвертуючийсуматор
- •4. Підсилювачі постійного струму
- •4.6.7. Інтегруючий підсилювач (інтегратор)
- •4.6.8. Диференціюючий підсилювач (диференціатор)
- •4.6.9. Компаратори (схеми порівняння)
- •4.6.11. Збільшення потужності вихідного сигналу оп
- •4.6.12. Прецизійний випрямляч
- •4. ПідСилювачі постійного струму
- •Розділ 5
- •5. Імпульсні пристрої
- •5.2. Електронні ключі та найпростіші схеми формування імпульсів
- •5. Імпульсні пристрої
- •5. Імпульсні пристрої
- •5.3. Мультивібратори
- •5.3.1. Загальні відомості
- •5.3.2. Мультивібратор з колекторно-базовими зв'язками в автоколивальному режимі
- •5. Імпульсні пристрої
- •5.3.3. Мультивібратор на оп
- •5.3.4. Одновібратор з колекторно-базовими зв'язками (чекаючий мультивібратор)
4. Підсилювачі постійного струму
4.6.7. Інтегруючий підсилювач (інтегратор)
Схема інтегратора, зображена на рис. 4.21. Вона створюється заміною в схемі інвертуючого підсилювача (рис. 4.15) резистора зворотного зв'язку R33 конденсатором C. Оскільки R^0fl=0°, то маємо
C тт І
або
R
dt
ивІа = -
+ U „а
Як правило, при t=0
^c=4,^=0,TOMy
1
Й.У _ f~, '
я «Г с^І І , |
j |
II DA [F |
|
|
|
ию '" Т |
|
||||
|
|
Ueux ? |
|||
|
|||||
|
|
(4.27)
Рис. 4.21 - Інтегратор
ЛС=т-постійначасу.Реальному масштабу часу відповідаєт=1с. При подачі на вхід постійної напруги, струм, що заряджає конденсатор, має постійну величину U/R (не залежить від ступеня заряду конденсатора) і конденсатор заряджається рівномірно, а вихідна напруга
зростає лінійно. Тому інтегратор часто застосовують як основу генераторів лінійних напруг.
Нарис. 4.22 зображені часові діаграми роботи інтегратора при подачі на його вхід постійної напруги.
Рис. 4.22 - Часові діаграми роботи інтегратора
При т 7 - параметри схеми вибрані неправильно, бо не забезпечується виконання інтегрування за весь час дії вхідного сигналу (ОП входить у режим насичення).
4.6.8. Диференціюючий підсилювач (диференціатор)
Схема диференціатора наведена на рис. 4.23. Від схеми інтегратора
(рис. 4.21) вона відрізняється заміною місцями резистора і конденсатора. Тут
язз . _du^
, J |
І І DA ^ |
І |
|
|
|||
|
L < |
||
|
|||
|
, — , «-І. .. .
а
^8M.r
33
Cl'Ueux _ С/ ец.ї
dt
Umx = -(
1
R33
Аи<* dt
Рис. 4.23 - Диференціатор
RC-T, Ueux — —•(
dt
Постійну часу тнеобхідно вибирати так, щоб у процесі диференціювання дотримувалась нерівність Ueiu< Uemm.
4.6.9. Компаратори (схеми порівняння)
Компаратори - це електронні пристрої, призначені для порівняння напруг. Схема найпростішого компаратора зображена на рис. 4.24,a. Він виконує порівняння вхідного сигналу U з опорною напругою U. Сигнал на виході ОП змінює полярність, коли ці напруги зрівнюються, як показано на часових діаграмах роботи компаратора, наведених на рис. 4.24,6.
D
A
R
"ex |
|||
^ |
^^\ ' \ ^ |
Uon t |
|
|
|
|
|
/ |
\ |
||
\ |
f U euxm |
t |
|
|
|
I |
\ " |
|
|
\ |
1 1-' euxm |
а) б)
Рис. 4.24 - Компаратор (а) і часові діаграми його роботи (б)
1 23
4. ПІДСИЛЮВАЧі ПОСТІЙНОГО СТРУМУ
КопиІ/оп -0, маємо нуль-орган, що фіксує відхилення t/^від нульового значення.
Компаратор - це чи не єдине використання ОП без зворотних зв'язків, коли напряму використовується його великий коефіцієнт підсилення: найменша різниця потенціалів між входами призводить до насичення ОП. При цьому маємо знак вихідної напруги «+», коли напруга на неінверту-ючому вході більш позитивна ніж на інвертуючому і«-», коли навпаки.
Живити ОП у даному разі можна і від однополярного джерела, бо він фактично порівнює синфазні напруги.
4.6.10. Підсилювач змінного струму на ОП з однополярним живленням
Забезпечення підсилення сигналів змінного струму при однополярно-му живленні ОП вирішується тими ж методами, що і в транзисторному підсилювачі класу А (див. розділ 3). А саме: введенням зміщення і розділяючих конденсаторів. Схема підсилювача наведена на рис. 4.25.
иех
і
R4 ЮОкОм
+Е С1 \\І6д~кОм |
І_ D/ |
_І" 4 СЗО,22мкФ п - І о |
_ І ° +U О + Ueux -и~т £ і |
||
0,22 мкфГ~\ R2 Ґ [ І ЮОкОмІ І ± |
h т J 1 кОм ^i |
|
|
22мкФ |
Рис. 4.25 - Підсилювач змінного струму з однополярним живленням Тут RrR2 - дільник, що задає зміщення точки спокою, діляючі конденсатори. Дільник сигналу зворотного зв'язку R ,R забезпечує коефіцієнт підсилення у даному разі Кц= 101. Конденсатор С2 забезпечує роботу за постійним струмом як повторювача напруги, щоб виключити підсилення сигналу зміщення нуля.