
- •Розділ 1
- •1.1. Напівпровідники. Загальні відомості
- •1.2. Фізичні основи роботи електронно-діркового переходу (p-n переходу)
- •Розділ 2
- •2.1. Класифікація напівпровідниковихприладів
- •2.2. Напівпровідникові резистори
- •2.3. Напівпровідниковідіоди
- •2.4. Біполярні транзистори
- •2.4.1. Побудова та принцип дГГтранзистора
- •2.4.4. Основні режими роботи біполярноготранзистора
- •2.4.5. Одноперехідний транзистор
- •2.5. Уніполярні (польові) транзистори
- •2.5.1. Загальні відомості
- •2.5.5. Біполярнітранзисторизізольованимзатвором (бтіз)
- •2.6.2.Триністор(керованийдіод)
- •2. Напівпровідниковіприлади та їх стисла характеристика
- •2 .6.3. Спеціальні типи тиристорів (симістор, фототиристор, двоопераційний тиристор, оптронний тиристор)
- •2. Напівпровідниковіприлади та їхстисла характеристика
- •2.6.4. Електростатичні тиристори
- •2.6.5. Запірний тиристор з мон-керуванням
- •Розділ 3
- •3.1. Загальні відомості про підсилювачі таїхкласифікація
- •3. Підсилювачі електричних сигналів
- •3.2. Основні параметри і характеристики підсилювачів
- •3.3. Принципи побудови підсилювачів
- •3.4. Основні режими (класи) роботи підсилювачів
- •3.5. Кола зміщення підсилюючих каскадів
- •3.6. Температурна стабілізація підсилювачів
- •3.7. Каскади попереднього підсилення
- •3.7.1. Каскад попереднього підсилення на біполярному транзисторі з се
- •3. Підсилювачі електричних сигналів
- •3.7.2. Підсилюючий каскад з ск (емітерний повторювач)
- •3.7.3. Підсилюючий каскад з сб
- •3.8. Каскади попереднього підсилення на польовихтранзисторах
- •3.8.1. Підсилюючий каскад з cb
- •3.8.2. Підсилюючий каскадзСс
- •3. Підсилювачі електричних сигналів
- •3.8.3. Зворотні зв'язки в підсилювачах
- •3. ПідСилювачі електричних сигналів
- •3.9. Багатокаскадні підсилювачі
- •3.9.1. Багатокаскадні підсилювачі з резистивно-ємнісними міжкаскадними зв'язками
- •3.9.2. Багатокаскадні підсилювачі зтрансформаторним зв'язком
- •3.9.3. Безтрансформаторні вихідні каскади підсилення
- •Розділ 4
- •4.1. Загальні відомості
- •4. Підсилюва 41 постійного струму
- •4.2. Підсилювач прямого підсилення
- •4. ПідСилювАчі постійного струму
- •4.3. Балансні ппс
- •4. ПідсилюваЧі пОстійного струму
- •4.4. Диференційний ппс
- •4.5. Підсилювачі з подвійним перетворенням
- •4. ПідсилюваЧі постійного струму
- •4.6.2. Інвертуючий підсилювач
- •4.6.3. Неінвертуючий підсилювач
- •4.6.4. Перетворювач струму в напругу
- •4.6.5. Інвертуючийсуматор
- •4.6.6. Неінвертуючийсуматор
- •4. Підсилювачі постійного струму
- •4.6.7. Інтегруючий підсилювач (інтегратор)
- •4.6.8. Диференціюючий підсилювач (диференціатор)
- •4.6.9. Компаратори (схеми порівняння)
- •4.6.11. Збільшення потужності вихідного сигналу оп
- •4.6.12. Прецизійний випрямляч
- •4. ПідСилювачі постійного струму
- •Розділ 5
- •5. Імпульсні пристрої
- •5.2. Електронні ключі та найпростіші схеми формування імпульсів
- •5. Імпульсні пристрої
- •5. Імпульсні пристрої
- •5.3. Мультивібратори
- •5.3.1. Загальні відомості
- •5.3.2. Мультивібратор з колекторно-базовими зв'язками в автоколивальному режимі
- •5. Імпульсні пристрої
- •5.3.3. Мультивібратор на оп
- •5.3.4. Одновібратор з колекторно-базовими зв'язками (чекаючий мультивібратор)
4.6.3. Неінвертуючий підсилювач
Неінвертуючий підсилювач, схема якого зображена на рис. 4.16, можна отримати, якщо ввести послідовний B33 за напругою на інвертуючий вхід, а вхідний сигнал подати на неінвертуючий вхід ОП.
R —00
e.xO//
/33
Т
ут
UH=Um,
а вхідний струм
/ет=0, Я3з
Оскільки t/0=0, To'UKI=Uej( 3 іншого боку
JI
/33 =
R33+Rl
Отже,
Рис. 4.16 - Неінвертуючий підсилювач на ОП
R
+ Ri
звідки ивш = Uex (1 + —-). (4.14)
R/
Тоді коефіцієнт підсилення неінве'ртуючого підсилювача II R
TS _ V вих ! , ^33
(4.15)
DA
зз •
TT D
UgT, K]
U
Ue,
1
Якщо Rjj=Q, a R^°°, одержимо неінвертуючий повторювач, схему якого зображено на рис. 4.17.
Неінвертуючий та інвертуючий під силювачі широко використовуються як високостабільні підсилювачі різного Рис.4.17-Повторювачнапруги призначення. Причому, неінвертуючий на ОП
має великий вхідний опір (теоретично - нескінченний) і використовується для підсилення сигналів джерел з високим вихідним опором.
4. ПІДСИЛЮВАі ПОСТІЙНОГОСТРУМУ
4.6.4. Перетворювач струму в напругу
Схема перетворювача, зображена на рис. 4.18, є варіантом схеми рис. 4.16 за умови, що R=0.
R33 При цьому
33
. І«=Ізз=~- <4'16> R33
DA
ЗВІДКИ
Uo
(4.17)
'~'eux
і
І
Малі значення вхідного та вихідного опорів зазначеної схеми є її важливою перевагою при використанні як перетво- Рис. 4.18 - Перетворювач рювача струму джерела вхідного сиг- струму в напругу налу у напругу.
4.6.5. Інвертуючийсуматор
Схема інвертуючого суматора зображена на рис. 4.19. Він виконаний за типом інвертуючого підсилювача з кількістю паралельних гілок на вході, що дорівнює числу сигналів. Якщо опори всіх резисторів схеми однакові
Я
зз Rv=Rr
Rr-=
R<<
Re,ou>
|
t І /33 |
|
||
|
DA |
|
||
^ І |
4~ Ц |
>o |
|
|
и |
||||
|
||||
|
то при 4vo//=0 маемо
/л Fln
/„=/.+/г+... + /, (4.18) або
і
Останнє співвідношення ° відбиває рівноправну вагову U<,ux уЧасть доданків у їх сумі. Підсу-мовування може виконуватись також з різними ваговими коефі-Рис. 4.19 - Інвертуючий суматор цієнтами для кожного з доданків.
Досягається це використанням різних значень опорів резисторів у вхідних гілках
(4.20)
4.6.6. Неінвертуючийсуматор
Un
Н
еінвертуючий
суматор можна
отримати шляхом послідовного з'єднання
суматора (рис. 4.19) L/i
о та інвертора (рис. 4.15). Але на основі
неінвертуючого підсилюва- у ча
(рис. 4.16) його можна створити
значно простіше - як це показано
на рис. 4.20.
При Un=Q напруга на обидвох входах ОП однакова і складає 9 r r UeuxR\
(4.21) Рис. 4.20 - Неінвертуючий суматор
\зз
Оскільки струм неінвертуючого входу дорівнює нулю (тому що ,,o,,^>00), маємо:
(4.22)
(4.23) (4.24) (4.25)
и}-ин и2-и
1
R
R
R
або
ЗВІДКИ
nR,