- •Розділ 1
- •1.1. Напівпровідники. Загальні відомості
- •1.2. Фізичні основи роботи електронно-діркового переходу (p-n переходу)
- •Розділ 2
- •2.1. Класифікація напівпровідниковихприладів
- •2.2. Напівпровідникові резистори
- •2.3. Напівпровідниковідіоди
- •2.4. Біполярні транзистори
- •2.4.1. Побудова та принцип дГГтранзистора
- •2.4.4. Основні режими роботи біполярноготранзистора
- •2.4.5. Одноперехідний транзистор
- •2.5. Уніполярні (польові) транзистори
- •2.5.1. Загальні відомості
- •2.5.5. Біполярнітранзисторизізольованимзатвором (бтіз)
- •2.6.2.Триністор(керованийдіод)
- •2. Напівпровідниковіприлади та їх стисла характеристика
- •2 .6.3. Спеціальні типи тиристорів (симістор, фототиристор, двоопераційний тиристор, оптронний тиристор)
- •2. Напівпровідниковіприлади та їхстисла характеристика
- •2.6.4. Електростатичні тиристори
- •2.6.5. Запірний тиристор з мон-керуванням
- •Розділ 3
- •3.1. Загальні відомості про підсилювачі таїхкласифікація
- •3. Підсилювачі електричних сигналів
- •3.2. Основні параметри і характеристики підсилювачів
- •3.3. Принципи побудови підсилювачів
- •3.4. Основні режими (класи) роботи підсилювачів
- •3.5. Кола зміщення підсилюючих каскадів
- •3.6. Температурна стабілізація підсилювачів
- •3.7. Каскади попереднього підсилення
- •3.7.1. Каскад попереднього підсилення на біполярному транзисторі з се
- •3. Підсилювачі електричних сигналів
- •3.7.2. Підсилюючий каскад з ск (емітерний повторювач)
- •3.7.3. Підсилюючий каскад з сб
- •3.8. Каскади попереднього підсилення на польовихтранзисторах
- •3.8.1. Підсилюючий каскад з cb
- •3.8.2. Підсилюючий каскадзСс
- •3. Підсилювачі електричних сигналів
- •3.8.3. Зворотні зв'язки в підсилювачах
- •3. ПідСилювачі електричних сигналів
- •3.9. Багатокаскадні підсилювачі
- •3.9.1. Багатокаскадні підсилювачі з резистивно-ємнісними міжкаскадними зв'язками
- •3.9.2. Багатокаскадні підсилювачі зтрансформаторним зв'язком
- •3.9.3. Безтрансформаторні вихідні каскади підсилення
- •Розділ 4
- •4.1. Загальні відомості
- •4. Підсилюва 41 постійного струму
- •4.2. Підсилювач прямого підсилення
- •4. ПідСилювАчі постійного струму
- •4.3. Балансні ппс
- •4. ПідсилюваЧі пОстійного струму
- •4.4. Диференційний ппс
- •4.5. Підсилювачі з подвійним перетворенням
- •4. ПідсилюваЧі постійного струму
- •4.6.2. Інвертуючий підсилювач
- •4.6.3. Неінвертуючий підсилювач
- •4.6.4. Перетворювач струму в напругу
- •4.6.5. Інвертуючийсуматор
- •4.6.6. Неінвертуючийсуматор
- •4. Підсилювачі постійного струму
- •4.6.7. Інтегруючий підсилювач (інтегратор)
- •4.6.8. Диференціюючий підсилювач (диференціатор)
- •4.6.9. Компаратори (схеми порівняння)
- •4.6.11. Збільшення потужності вихідного сигналу оп
- •4.6.12. Прецизійний випрямляч
- •4. ПідСилювачі постійного струму
- •Розділ 5
- •5. Імпульсні пристрої
- •5.2. Електронні ключі та найпростіші схеми формування імпульсів
- •5. Імпульсні пристрої
- •5. Імпульсні пристрої
- •5.3. Мультивібратори
- •5.3.1. Загальні відомості
- •5.3.2. Мультивібратор з колекторно-базовими зв'язками в автоколивальному режимі
- •5. Імпульсні пристрої
- •5.3.3. Мультивібратор на оп
- •5.3.4. Одновібратор з колекторно-базовими зв'язками (чекаючий мультивібратор)
4.6.2. Інвертуючий підсилювач
Інвертуючий підсилювач (необхідно розрізняти поняття «операційний підсилювач» і «підсилювач, виконаний на операційному підсилювачі»), схему якого зображено нарис. 4.15, який змінює знак вихідного сигналу відносно вхідного і створюється введенням паралельного B33 за допомогою резистора R33 на інвертуючий вхід ОП - на цей вхід подається частина вихідного сигналу з дільника R33ftr
Неінвертуючий вхід з'єднується Я3з
R1 0— I 1 |
/зз I ( |
»t |
I I DA Fl |
І |
. ^^ |
u I I и„ і |
Uo |
t |
|||
І |
|||||
|
|||||
|
|||||
із спільною точкою схеми (точкою з нульовим потенціалом). Вхідний сигнал через резистор R, подається на інвертуючий вхід ОП. Кола живлення і ланцюги корекції тут і надалі не показано.
Виходячи з наведеного вище, а саме: вважаючи ОП за ідеальний,
при аналізі схем з ОП слід виходи- рис. 4.15 - Інвертуючий ти з наступних положень: підсилювач на ОП
коефіцієнт підсилення ОП нескінченний;
входи ОП струму не споживають (/?gr0;/=°°);
у вихідних колах ОП падіння напруги відсутнє (Rm;r0n-0)',
4. ПІДСИЛЮВАЧі ПОСТІЙНОГО СТРУМУ
4) якщо ОП охоплено B33 і він працює в лінійному режимі (в режимі підсилення, а не насичення), різниця потенціалів між його входами
Доведемо останнє положення.
и««ІОп=Киопи,*оп>
к.
т, ^euxOn
иоп
Реально июОП=ипщто не дорівнює. Але це настільки незначна величина, що для більшості схем на ОП нею можна знехтувати. Дійсно, якщо, наприклад, Ueta0]=lO В (це майже відповідає насиченню), а АГио;/=100000, то ио= 100 мкВ!
Оскільки на неінвертуючий вхід подана напруга U-Q (він з'єднаний з нульовою точкою), a t^=0, то і потенціал інвертуючого входу також дорівнює нулю (віртуальний нуль). У результаті джерелом вхідного сигналу пристрій сприймається як Л; - вхідний опір підсилювача дорів- • нює величині резистора7?г
3 першого закону Кірхгофа для вузла а маємо
/.=/„. (4.11)
(4.12)
Тобто
R\ R33
\33
ОП, забезпечуючи рівність Un=0, створює на виході таку напругу, щоб \ відвести струм /; через резистор R33.
Тоді
(4.13)'
Отже, Кизз залежить лише від співвідношення опорів резисторів1 дільника B33. Знак «—» вказує на інверсію вхідного сигналу. Вхідний опір схеми дорівнює величині Rj.
D
Якщо R33>Rp то Uewc = Ugx - маємо інвертуючий масштабний]
R\ *
підсилювач (з масштабним коефіцієнтом KU3J=-R33/R^.
^^^^2^m^-^~-~---^^-~-^^^---
При R33=Rp KU33= -1 - схема набуває властивостей інвертуючого повторювача вхідної напруги (інвертор сигналу).