
- •Розділ 1
- •1.1. Напівпровідники. Загальні відомості
- •1.2. Фізичні основи роботи електронно-діркового переходу (p-n переходу)
- •Розділ 2
- •2.1. Класифікація напівпровідниковихприладів
- •2.2. Напівпровідникові резистори
- •2.3. Напівпровідниковідіоди
- •2.4. Біполярні транзистори
- •2.4.1. Побудова та принцип дГГтранзистора
- •2.4.4. Основні режими роботи біполярноготранзистора
- •2.4.5. Одноперехідний транзистор
- •2.5. Уніполярні (польові) транзистори
- •2.5.1. Загальні відомості
- •2.5.5. Біполярнітранзисторизізольованимзатвором (бтіз)
- •2.6.2.Триністор(керованийдіод)
- •2. Напівпровідниковіприлади та їх стисла характеристика
- •2 .6.3. Спеціальні типи тиристорів (симістор, фототиристор, двоопераційний тиристор, оптронний тиристор)
- •2. Напівпровідниковіприлади та їхстисла характеристика
- •2.6.4. Електростатичні тиристори
- •2.6.5. Запірний тиристор з мон-керуванням
- •Розділ 3
- •3.1. Загальні відомості про підсилювачі таїхкласифікація
- •3. Підсилювачі електричних сигналів
- •3.2. Основні параметри і характеристики підсилювачів
- •3.3. Принципи побудови підсилювачів
- •3.4. Основні режими (класи) роботи підсилювачів
- •3.5. Кола зміщення підсилюючих каскадів
- •3.6. Температурна стабілізація підсилювачів
- •3.7. Каскади попереднього підсилення
- •3.7.1. Каскад попереднього підсилення на біполярному транзисторі з се
- •3. Підсилювачі електричних сигналів
- •3.7.2. Підсилюючий каскад з ск (емітерний повторювач)
- •3.7.3. Підсилюючий каскад з сб
- •3.8. Каскади попереднього підсилення на польовихтранзисторах
- •3.8.1. Підсилюючий каскад з cb
- •3.8.2. Підсилюючий каскадзСс
- •3. Підсилювачі електричних сигналів
- •3.8.3. Зворотні зв'язки в підсилювачах
- •3. ПідСилювачі електричних сигналів
- •3.9. Багатокаскадні підсилювачі
- •3.9.1. Багатокаскадні підсилювачі з резистивно-ємнісними міжкаскадними зв'язками
- •3.9.2. Багатокаскадні підсилювачі зтрансформаторним зв'язком
- •3.9.3. Безтрансформаторні вихідні каскади підсилення
- •Розділ 4
- •4.1. Загальні відомості
- •4. Підсилюва 41 постійного струму
- •4.2. Підсилювач прямого підсилення
- •4. ПідСилювАчі постійного струму
- •4.3. Балансні ппс
- •4. ПідсилюваЧі пОстійного струму
- •4.4. Диференційний ппс
- •4.5. Підсилювачі з подвійним перетворенням
- •4. ПідсилюваЧі постійного струму
- •4.6.2. Інвертуючий підсилювач
- •4.6.3. Неінвертуючий підсилювач
- •4.6.4. Перетворювач струму в напругу
- •4.6.5. Інвертуючийсуматор
- •4.6.6. Неінвертуючийсуматор
- •4. Підсилювачі постійного струму
- •4.6.7. Інтегруючий підсилювач (інтегратор)
- •4.6.8. Диференціюючий підсилювач (диференціатор)
- •4.6.9. Компаратори (схеми порівняння)
- •4.6.11. Збільшення потужності вихідного сигналу оп
- •4.6.12. Прецизійний випрямляч
- •4. ПідСилювачі постійного струму
- •Розділ 5
- •5. Імпульсні пристрої
- •5.2. Електронні ключі та найпростіші схеми формування імпульсів
- •5. Імпульсні пристрої
- •5. Імпульсні пристрої
- •5.3. Мультивібратори
- •5.3.1. Загальні відомості
- •5.3.2. Мультивібратор з колекторно-базовими зв'язками в автоколивальному режимі
- •5. Імпульсні пристрої
- •5.3.3. Мультивібратор на оп
- •5.3.4. Одновібратор з колекторно-базовими зв'язками (чекаючий мультивібратор)
4.5. Підсилювачі з подвійним перетворенням
Для зниження дрейфу нуля поряд із балансними схемами застосовують схеми з подвійним перетворенням підсилюваного сигналу.
Суть роботи таких схем полягає у наступному.
Постійний вхідний сигнал за допомогою спеціального пристрою, що називається модулятором, перетворюється у змінний сигнал, амплітуда якого дорівнює величині постійного сигналу. Потім змінний сигнал підсилюється підсилювачем змінного струму, після чого за допомогою демодулятора змінний сигнал знову перетворюється у постійний, величина якого дорівнює амплітуді підсиленого змінного сигналу.
Наявність підсилювача змінного струму виключає дрейф нуля. Але у зв'язку з великою складністю виконання такі схеми використовуються рідко.
4.6. Операційні підсилювачі 4.6.1. Загальні відомості
Операційний підсилювач (ОП) - це ППС, який має високий коефіцієнт підсилення, два входи (так званий диференційний вхід) і один вихід.
Зазвичай, ОП будують як ППС з безпосередніми зв'язками між каскадами, з диференційним входом і біполярним відносно амплітуди підсилюваного сигналу виходом. Це забезпечує нульові потенціали на вході і виході ОП при відсутності вхідного сигналу. Тому такі підсилювачі легко з'єднувати послідовно, а також охоплювати зворотними зв'язками.
По своїй структурі ОП бувають три- або двокаскадні.
По трикаскадній схемі будувались ОП в інтегральному виконанні першого покоління. Перший диференційний каскад у них працює в режимі мікрострумів, забезпечуючи тим самим високий вхідний опір. Другий диференційний каскад забезпечує підсилення напруги. Третій каскад, вихідний, виконується як двотактний з CK і забезпечує підсилення потужності, а також низький вихідний опір.
4. ПідсилюваЧі постійного струму
ОП другого покоління будуються по двохкаскадній схемі. Це стало можливим із зростанням рівня інтегральної технології. При цьому, перший каскад забезпечує і високий вхідний опір і великий коефіцієнт підсилення напруги. Другий каскад є підсилювачем потужності.
Свою назву ці підсилювачі одержали у зв'язку з тим, що спочатку вони використовувались для моделювання математичних операцій (додавання, віднімання, диференціювання, інтегрування та ін.) в анало-го-вих обчислювальних машинах (AOM).
3 розвитком інтегральноїтехніки область використання ОП значно розширилась. Нині вони використовуються в основному як високоякісні підсилювачі напруги при побудові будь-яких електронних пристроїв. A AOM тим часом були витіснені цифровими обчислювальними машинами.
Поширеному застосуванню ОП сприяють їхні високі параметри. Це великий коефіцієнт підсилення за напругою, що становить Ки - (104-106); високий вхідний опір по кожному з входів - R > 400 кОм; низький вихідний опір Rmac< 100 Ом; досить широкий частотний діапазон - від нуля до одиниць мегагерц.
За ними ОП для багатьох застосувань наближаються до ідеального підсилювача, який має:
1) K,r>~;
два симетричних виходи з Rex^°°;
R ^0;
' еш '
4) безкінечний діапазон частот підсилюваного сигналу.
При цьому зазначимо, що як лінійні підсилювачі у десятки тисяч разів реальні ОП не застосовують, бо їх коефіцієнт підсилення (як і інші параметри) - величина вкрай нестабільна (наприклад, під дією температури).
в)
Рис. 4.7 -
Умовні позначення ОП
Вхід, на який подано f/називається інвертуючим, a UH - неінвертуючим.
Якщо сигнал подати на неінвертуючий вхід, то зміни вихідного сигналу співпадають за знаком(фазою) із змінами вхідного. Якщо сигнал подати на інвертуючий вхід, то зміни вихідного сигналу матимуть протилежний знак (фазу) щодо до змін вхідного. Інвертуючий вхід використовують для охоплення ОП зовнішніми B33, а неінвертуючий - ДЗЗ.
Коротко розглянемо деякі характерні принципові схеми ОП.
ОП типу 153УД1 фис. 4.8) має трикаскадну структуру.
Рис.4.8-ОПтипу153УД1
П
ерший
диференцій-ний
каскад побудований |
на
транзисторах VT1,
VT2
з
джерелом струму на транзисторі VT3.
Другий
- на складених транзисторах
VT5,
VT6
\ VT8,
VT9
(для
забезпечення
великого коефіцієнта
підсилення напруги). Вихідний
двотактний
каскад утворюють VT14
і
VT15.
Інші
елементи
забезпечують стабільне
живлення першого
каскаду і узгодження
другого з вихідним
(зверніть увагу: без кола на схемах
позначають
транзистори, що не мають
власного корпусу
- безкорпусні).
Типовим представни ком ОП другого поколін ня є ОП типу 140УД7 (рис. 4.9). Він двокас кадний, має складний Рис.4.9-ОПтипу140УД7
4. ПІДСИЛЮВАЧі ПОСТІЙНОГО СТРУМУ
вхідний
диференційний каскад на VTl-VT4
\ VT6-VT8
з
так званим
динамічним навантаженням.
VT9,
КГ/О-джерело
струму. Вихідний
каскад на VT23,
VT24
працює
в режимі класу AB.
Решта
елементів
забезпечує
додаткове підсилення, узгодження
диференційного каска
ду
з вихідним і захист останнього від
перевантажень, а також забез
печують
стабільне живлення першого каскаду і
узгодження другого
з
вихідним.
І
7~
T^
T
i~^
T^
Т *
І о
Особливістю ОП
I ПЯІ ПЯ2 МЯЗ ПЯ5 Мяв ПЯ7 I I f_*
1
40УД8(рис.4.10)єте,
що,
для забезпечення підвищеної
величини вхідного
опору, в якості вхідних
транзисторів VT2
і
VT5
використано
польові
транзистори.
Слід зазначити, що номенклатура сучасних ОП надзвичайно широ- Рис. 4.10 - ОП типу 140УД8 ка. Це покликане забез-
печити конкретні специфічні потреби розробників електронних пристроїв. На рис. 4.11 наведена типова схема вмикання ОП типу 140УД7.
DA 1
C1
FC
+U
NC
740
\, |
|
|
|
|
в? |
ЮкОм
Рис. 4.11 - Схема вмикання ОП типу 140УД7
Д
иференційний
вхідний
сигнал С^подаєть-ся
між виводами 2 (інвертуючий вхід) і
3 (не-інвертуючийвхід). U.-синфазний
сигнал. Навантаження
підмика-ється
до виводу 6. Живлення
забезпечується двополярним
джерелом напруги
Ep
E,,
що
під-микається
між виводами 7,
4 і нульовою точкою джерел
живлення.
Нульовий вихідний сигнал при нульових сигналах на входах забезпечується резистором R|, підімкненим до входів балансування (корекції нуля) 1 і 5. Це дозволяє виключити вплив несиметрії схеми ОП, яка виникає за рахунок неідеальної подібності його елементів.
Конденсатор C, забезпечує корекцію частотної характеристики.
Схеми вмикання ОП і параметри коригуючих ланцюгів наводяться у довідкових матеріалах.
Найважливішими характеристиками ОП є вихідні амплітудні (передатні) характеристики - U^=f(U^), зображені на рис. 4.12.
Знімають ці xa-рактеристики, пода-ючи сигнал на один з входів і з'єднуючи інший з нульовою точкою.
,мВ
U
неІнвертуюче вмикання
х, В
К
ожна
вихідна характеристика
має горизонтальні та скісну
ділянки. Горизонтальні
ділянки відповідають
режиму
повністю відкритого
чи закритого транзистора
вихідного
каскаду (режи-
Рис. 4.12 - Передатні характеристики ОП мам насичення). При зміні напруги вхідного сигналу на цих ділянках вихідна напруга підсилювача залишається незмінною і визначається напругами C/+eurma6o U~mxm, близькими до напруги джерел живлення
£, та Еґ
ГІІІпп —
Коефіцієнт підсилення визначається по скісних ділянках
(4.8)
АС/,
Великі його значення дозволяють за умов охоплення ОП глибоким B33 одержати схеми з властивостями, що залежать лише від
1 1 А
4. ПІДСИЛЮВАЧі ПОСТІЙНОГО СТРУМУ
^von
Стан, за якого U = 0 при U - 0, називається балансом ОП. Однак
' вих " вх '
для реальних ОП умови балансу не виконуються (є розбаланс).
Напруга і/,ц 0, за якої Ueux= 0, має назву вхідної напруги зміщення нуля. Вона визначає напругу, яку необхідно подати на вхід підсилювача для створення балансу. Передатні характеристики ОП за наявності розбалансу наведені на рис. 4.13. +Ueug І
(
4.9)
Корекція розбалансу виконується корегуючими ланцюгами або, при відсутності таких у ОП деяких типів, подачею на вхід напруги, що дорівнює Uiv0 i протилежна за знаком.
Вхідний опір, вхідний струм зміщення, максимальні вхідні диференційна та син-фазна напруги є основними вхідними параметрами ОП.
-и3„
-и,х
+Ue,
+AU,,
-AUei
-£г
Рис. 4.13 - Передатні характеристики ОП
за наявності розбалансу При необхідності захисту від перенапруг між входами ОП вмикають зустрічно-паралельно два діоди або стабілітрони.
Вихідними параметрами ОП є вихідний опір, максимальна вихідна напруга та струм.
KUI |
|
|
?>v |
Kuon |
І Г'. |
Частотні характеристики ОП визначають з його АЧХ, зображеної на рис. 4.14. Вона має спаданий характер в області високих частот, починаючи від частоти зрізу/^р.
Pnc.4.14-A4X ОП
fBr - верхня грань частотного діапазону. За цієї частоти:
(4.10)
К,,='
Діапазон частот (0 -fBI) має назву смуги частот ОП.
Широке практичне використання ОП в аналогових схемах зумовлене, головним чином, застосуванням у їх схемах різного роду зовнішніх B33, чому сприяє велике значення коефіцієнта підсилення Киол, високий вхідний та малий вихідний опори. Висока якість параметрів сучасних ОП дозволяє, зокрема, без внесення помітної похибки при розрахунку схем на ОП, приймати КиогГ**>, КюОП^>°°, R,^ori^0> a значить вважати ОП за ідеальний!
Розглянемо деякі приклади електронних пристроїв на ОП.