
- •Розділ 1
- •1.1. Напівпровідники. Загальні відомості
- •1.2. Фізичні основи роботи електронно-діркового переходу (p-n переходу)
- •Розділ 2
- •2.1. Класифікація напівпровідниковихприладів
- •2.2. Напівпровідникові резистори
- •2.3. Напівпровідниковідіоди
- •2.4. Біполярні транзистори
- •2.4.1. Побудова та принцип дГГтранзистора
- •2.4.4. Основні режими роботи біполярноготранзистора
- •2.4.5. Одноперехідний транзистор
- •2.5. Уніполярні (польові) транзистори
- •2.5.1. Загальні відомості
- •2.5.5. Біполярнітранзисторизізольованимзатвором (бтіз)
- •2.6.2.Триністор(керованийдіод)
- •2. Напівпровідниковіприлади та їх стисла характеристика
- •2 .6.3. Спеціальні типи тиристорів (симістор, фототиристор, двоопераційний тиристор, оптронний тиристор)
- •2. Напівпровідниковіприлади та їхстисла характеристика
- •2.6.4. Електростатичні тиристори
- •2.6.5. Запірний тиристор з мон-керуванням
- •Розділ 3
- •3.1. Загальні відомості про підсилювачі таїхкласифікація
- •3. Підсилювачі електричних сигналів
- •3.2. Основні параметри і характеристики підсилювачів
- •3.3. Принципи побудови підсилювачів
- •3.4. Основні режими (класи) роботи підсилювачів
- •3.5. Кола зміщення підсилюючих каскадів
- •3.6. Температурна стабілізація підсилювачів
- •3.7. Каскади попереднього підсилення
- •3.7.1. Каскад попереднього підсилення на біполярному транзисторі з се
- •3. Підсилювачі електричних сигналів
- •3.7.2. Підсилюючий каскад з ск (емітерний повторювач)
- •3.7.3. Підсилюючий каскад з сб
- •3.8. Каскади попереднього підсилення на польовихтранзисторах
- •3.8.1. Підсилюючий каскад з cb
- •3.8.2. Підсилюючий каскадзСс
- •3. Підсилювачі електричних сигналів
- •3.8.3. Зворотні зв'язки в підсилювачах
- •3. ПідСилювачі електричних сигналів
- •3.9. Багатокаскадні підсилювачі
- •3.9.1. Багатокаскадні підсилювачі з резистивно-ємнісними міжкаскадними зв'язками
- •3.9.2. Багатокаскадні підсилювачі зтрансформаторним зв'язком
- •3.9.3. Безтрансформаторні вихідні каскади підсилення
- •Розділ 4
- •4.1. Загальні відомості
- •4. Підсилюва 41 постійного струму
- •4.2. Підсилювач прямого підсилення
- •4. ПідСилювАчі постійного струму
- •4.3. Балансні ппс
- •4. ПідсилюваЧі пОстійного струму
- •4.4. Диференційний ппс
- •4.5. Підсилювачі з подвійним перетворенням
- •4. ПідсилюваЧі постійного струму
- •4.6.2. Інвертуючий підсилювач
- •4.6.3. Неінвертуючий підсилювач
- •4.6.4. Перетворювач струму в напругу
- •4.6.5. Інвертуючийсуматор
- •4.6.6. Неінвертуючийсуматор
- •4. Підсилювачі постійного струму
- •4.6.7. Інтегруючий підсилювач (інтегратор)
- •4.6.8. Диференціюючий підсилювач (диференціатор)
- •4.6.9. Компаратори (схеми порівняння)
- •4.6.11. Збільшення потужності вихідного сигналу оп
- •4.6.12. Прецизійний випрямляч
- •4. ПідСилювачі постійного струму
- •Розділ 5
- •5. Імпульсні пристрої
- •5.2. Електронні ключі та найпростіші схеми формування імпульсів
- •5. Імпульсні пристрої
- •5. Імпульсні пристрої
- •5.3. Мультивібратори
- •5.3.1. Загальні відомості
- •5.3.2. Мультивібратор з колекторно-базовими зв'язками в автоколивальному режимі
- •5. Імпульсні пристрої
- •5.3.3. Мультивібратор на оп
- •5.3.4. Одновібратор з колекторно-базовими зв'язками (чекаючий мультивібратор)
4. ПідСилювАчі постійного струму
Даний підсилювач має велике значення дрейфу нуля і використовується у випадках, коли немає високих вимог до якості підсилення. Для підвищення стабільності схеми в якості R£/ i R£2 використовують терморезистори.
4.3. Балансні ппс
Балансні ППС будуються на основі чотириплечого моста з паралельним балансом, схема якого наведена на рис. 4.3.
R3
Т
ут
U]2
= 0 при Едж-\ат,
R2
якщо
Напруга на виході мосту не залежить від змін напруги живлення чи від пропорційних змін параметрів Рис. 4.3 - Чотириплечий міст плечей. На рис. 4.4 зображена найпростіша схема балансного підсилювача.
Рис. 4.4 - Балансний підсилювач
Він складається з двох каскадів на транзисторах VT1 і VT2. Причому параметри елементів обох каскадів повинні бути практично однаковими (в тому числі і транзисторів, що досить важко виконати): R,=R,\
1DS
R2-R^', RK\=^K\/=^K- Навантаження Ливмикається між колекторами транзисторів.
Підсилювач являє собою чотириплечий міст, де роль резистора R{ виконує R^, R2 - опір транзистора VT1, R^ - R?Kl, R4 - опір транзистора VT2.
Якщо вхідний сигнал відсутній, напруга на навантаженні дорівнює нулю (коли схема абсолютно симетрична). Дрейф нуля практично у 20 ^- 30 разів менший, ніж у підсилювача з безпосередніми зв'язками, оскільки визначається різницею I0/fl та /0/я.
За наявності вхідного сигналу з полярністю, що вказана на рис. 4.4, транзистор РГУтрохи відкривається, його колекторний струм зростає, а транзистор VT2 пропорційно закривається і його колекторний струм зменшується. Внаслідок цього на навантаженні RH з'являється напруга розбалансу .
Коефіцієнт підсилення становить
де
(4.7)
Недоліком такого ППС є наявність значного B33, зумовленого великими значеннями Л£| і Rn. Виключити цей недолік дозволяє схемо-
технічне рішення, наведене на рис. 4.5.
Тут справедливі наступні співвідношення:
А/£І =-А/£2;
Таким чином, відносні зміни Рис. 4.5 - Вилучення впливу B33 струмів емітерів під дією убалансномупідсилювачі
вхідного сигналу взаємно компенсуються, виключаючи B33 за підсилюваним сигналом. B33 за постійним струмом залишається.
R0, крім того, що вирівнює потенціали емітерів, як і в попередній схемі, у даному разі ще й забезпечує балансування схеми при незначних відхиленнях параметрів елементів.
4. ПідсилюваЧі пОстійного струму
4.4. Диференційний ппс
Балансний підсилювач, у емітерне коло якого замість RE увімкнене джерело струму (наприклад, транзистор, якому задано фіксоване значення струму бази), має назву диференційного (різницевого - бо підсилює різницю напруг між входами) підсилювача. Його схему наведено нарис. 4.6.
^ +
/o/2|rH lo/2
1
Щ
одо
нього слід зазначити
наступне. Вхідний сигнал
може бути подано не тільки
як диференційний (між
входами Bx.l
і
Bx.2).
Його
можна також подавати
на будь-який з входів відносно
точки з нульовим потенціалом.
Навантаження також може бути підімкнене не тільки між обома виходами (симетричний вихід), але й до одного виходу і нульової точки (несиметричний вихід). При цьому, якщо це, наприклад, Bux.2, то Bx.l Рис. 4.6 - Диференційний підсилювач для НЬОГо буде неінвертую-чим: зміни сигналу на виході співпадають по знаку (фазі - для змінного струму) зі змінами вхідного сигналу; Bx.2 буде інвертуючим: зміни вихідного сигналу по знаку (фазі) протилежні змінам вхідного.
При несиметричному вході один з колекторних резисторів (від якого не робиться вихід) можна не встановлювати.
Якщо на обидва входи подати відносно нульової точки однакові по знаку і величині сигнали (синфазний сигнал), то напруга на виході дорівнюватиме нулю - підсилювач підсилює тільки різницевий сигнал!
Диференційні підсилювачі знайшли широке використання при побудові ППС в інтегральному виконанні.