3.9.3. Безтрансформаторні вихідні каскади підсилення

Безтрансформаторні вихідні каскади підсилення якнайширше вико­ристовують як у складі IMC, так і в дискретному виконанні. Схему такого каскаду, виконану на однотипних транзисторах n-p-n типу, наве-Дено нарис. 3.36.

3. Підсилювачі електричних сигналів

Транзистор VT2 і наван­таження К_н утворюють кас­кад з CK, a VT3 \ К_н - кас­кад з СЕ. Сигнали, що підсилюються, надходять на входи транзисторів VT2, VT3 із зміщенням за фазою на 180 ел. град.: одержання двох протифазних напруг забезпечує фазоінверсний каскад на транзисторі VT2. Транзистори VT2 і VT3 по-перемінно відкриваються

o -

Рис. 3.36 - Безтрансформаторний каскад підсилення на однотипнихтранзисторах

позитивними півперіодами, зумовлюючи протікання в навантаженні змінного струму.

Живлення такого каскаду можливе і від однополярного джерела. У такому випадку навантаження підмикається через конденсатор вели­кої ємності.

Останнім часом широко використовують каскади підсилення, побу­довані на транзисторах різного типу провідності - на комплементарних парах транзисторів. Схема найпростішого такого каскаду наведена

на рис. 3.37. Кожен з тран­зисторів разом з наванта­женням тут утворює схе­му з CK.

Працює каскад у ре­жимі класу В, який відзна­чається значними не­лінійними викривленнями при підсиленні гармоній­них сигналів.

Характерна особли­вість такої схеми: для неї Рис. 3.37 - Найпростіший каскад підсилення не потрібен фазоінверсний на транзисторах різного типу провщності каскад.

Для забезпечення роботи в режимі класу AB використовують невелике зміщення (0,6-0,7) В, як це показано на рис. 3 38 (дільник

R,-RJ.

П ри цьому за відсут- І ^- o +

'K1

ності вхідного сигналу че­рез обидва транзистори протікає невеликий струм спокою (наскрізний струм), а через навантаження не протікає.

Рис. 3.38 - Безтрансформаторний каскад

підсилення на транзисторах різного типу

провідності в режимі класуАВ

опором навантаження і к.к.д. при цьому досить високий. Вихідна напруга дорівнює вхідній, а підсилення потужності відбувається за рахунок підсилення струму.

Оскільки в цих схемах обидва транзистори увімк­нені відносно навантажен­ня як емітерні повторювачі, то вони досить просто узго­джуються 3 НИЗЬКООМНИМ

4. ПІДСИЛЮВАЧ ПОСТІЙНОГО СТРУМУ

*v •

1.

2.

3. 4.

5. 6. 7. 8. 9.

10. 11.

~ Контрольнізапитаннядр третього роздшу^_/й4

Поясніть, коли виникає потреба в електронних підсилюва­чах і в чому полягає принцип підсилення.

Вкажіть, як класифікують підсилювачі і які основні пара­метри і характеристики вони мають. Що таке підсилюючий каскад?

Які Ви знаєте режими роботи підсилюючого каскаду та чим вони забезпечуються?

Наведіть схеми задання режиму спокою підсилюючого каска­ду і поясніть принцип 'ix дії.

Чому виникає потреба в температурній стабілізації підси­лювача і як вона забезпечується?

Наведіть схеми та поясніть за допомогою часових діаграм принцип дії підсилюючих каскадів з СЕ, СБ, CK, CB, та CC. Що таке зворотні зв'язки в підсилювачах і як вони вплива­ють на їхні параметри та характеристики? Як будують багатокаскадні підсилювачі? Поясніть особли­вості їхроботи за допомогою амплітудноїхарактеристики і АЧХ.

Як забезпечується зв'язок між каскадами багатокаскадних підсилювачів?

У чому полягають особливостіроботи вихідних каскадів підси­лення? Наведіть схеми і поясніть принцип дії трансформа­торних і безтрансформаторних вихідних каскадів.