
- •Розділ 1
- •1.1. Напівпровідники. Загальні відомості
- •1.2. Фізичні основи роботи електронно-діркового переходу (p-n переходу)
- •Розділ 2
- •2.1. Класифікація напівпровідниковихприладів
- •2.2. Напівпровідникові резистори
- •2.3. Напівпровідниковідіоди
- •2.4. Біполярні транзистори
- •2.4.1. Побудова та принцип дГГтранзистора
- •2.4.4. Основні режими роботи біполярноготранзистора
- •2.4.5. Одноперехідний транзистор
- •2.5. Уніполярні (польові) транзистори
- •2.5.1. Загальні відомості
- •2.5.5. Біполярнітранзисторизізольованимзатвором (бтіз)
- •2.6.2.Триністор(керованийдіод)
- •2. Напівпровідниковіприлади та їх стисла характеристика
- •2 .6.3. Спеціальні типи тиристорів (симістор, фототиристор, двоопераційний тиристор, оптронний тиристор)
- •2. Напівпровідниковіприлади та їхстисла характеристика
- •2.6.4. Електростатичні тиристори
- •2.6.5. Запірний тиристор з мон-керуванням
- •Розділ 3
- •3.1. Загальні відомості про підсилювачі таїхкласифікація
- •3. Підсилювачі електричних сигналів
- •3.2. Основні параметри і характеристики підсилювачів
- •3.3. Принципи побудови підсилювачів
- •3.4. Основні режими (класи) роботи підсилювачів
- •3.5. Кола зміщення підсилюючих каскадів
- •3.6. Температурна стабілізація підсилювачів
- •3.7. Каскади попереднього підсилення
- •3.7.1. Каскад попереднього підсилення на біполярному транзисторі з се
- •3. Підсилювачі електричних сигналів
- •3.7.2. Підсилюючий каскад з ск (емітерний повторювач)
- •3.7.3. Підсилюючий каскад з сб
- •3.8. Каскади попереднього підсилення на польовихтранзисторах
- •3.8.1. Підсилюючий каскад з cb
- •3.8.2. Підсилюючий каскадзСс
- •3. Підсилювачі електричних сигналів
- •3.8.3. Зворотні зв'язки в підсилювачах
- •3. ПідСилювачі електричних сигналів
- •3.9. Багатокаскадні підсилювачі
- •3.9.1. Багатокаскадні підсилювачі з резистивно-ємнісними міжкаскадними зв'язками
- •3.9.2. Багатокаскадні підсилювачі зтрансформаторним зв'язком
- •3.9.3. Безтрансформаторні вихідні каскади підсилення
- •Розділ 4
- •4.1. Загальні відомості
- •4. Підсилюва 41 постійного струму
- •4.2. Підсилювач прямого підсилення
- •4. ПідСилювАчі постійного струму
- •4.3. Балансні ппс
- •4. ПідсилюваЧі пОстійного струму
- •4.4. Диференційний ппс
- •4.5. Підсилювачі з подвійним перетворенням
- •4. ПідсилюваЧі постійного струму
- •4.6.2. Інвертуючий підсилювач
- •4.6.3. Неінвертуючий підсилювач
- •4.6.4. Перетворювач струму в напругу
- •4.6.5. Інвертуючийсуматор
- •4.6.6. Неінвертуючийсуматор
- •4. Підсилювачі постійного струму
- •4.6.7. Інтегруючий підсилювач (інтегратор)
- •4.6.8. Диференціюючий підсилювач (диференціатор)
- •4.6.9. Компаратори (схеми порівняння)
- •4.6.11. Збільшення потужності вихідного сигналу оп
- •4.6.12. Прецизійний випрямляч
- •4. ПідСилювачі постійного струму
- •Розділ 5
- •5. Імпульсні пристрої
- •5.2. Електронні ключі та найпростіші схеми формування імпульсів
- •5. Імпульсні пристрої
- •5. Імпульсні пристрої
- •5.3. Мультивібратори
- •5.3.1. Загальні відомості
- •5.3.2. Мультивібратор з колекторно-базовими зв'язками в автоколивальному режимі
- •5. Імпульсні пристрої
- •5.3.3. Мультивібратор на оп
- •5.3.4. Одновібратор з колекторно-базовими зв'язками (чекаючий мультивібратор)
3.7.2. Підсилюючий каскад з ск (емітерний повторювач)
Схема емітерного повторювача зображена на рис. 3.16.
Рис. 3.16- Емітерний повторювач
Тут R£ - навантаження підсилювача за постійним струмом, яке одночасно забезпечує температурну стабілізацію режиму спокою. Призначення решти елементів таке ж, як і у схеми з СЕ.
Роботу каскаду ілюструють часові діаграми, наведені на рис. 3.17.
Зверніть увагу на те, що вихідна напруга співпадає за фазою з вхідною.
Оскільки у емітерного повторювача /£ приблизно дорівнює Ію графоаналітичний розрахунок його параметрів можна вести, використовуючи побудови, наведені у попередньому розділі.
Рис. 3.17- Часові діаграми роботи емітерного повторювача Розглянемо параметри повторювача, аналогічні параметрам каскаду з СЕ.
Інт ^Rs __ /f5 ,
»1.
Кц =
ІБпІ U вихп
^ - < 1; UEE « Ueuxm , тому Ku = 1 .
exm Ueiam + UEE
3.
-малий.
RE - опір у колі емітера;
REE - опір емітерного переходу.
Якщо вважати, що Rs—^0 і REE^>0, то Rex=(P + l)RE-
л D D L Б + дж
4. лш„ = КЕБ H має мале значення.
P + 1
Каскади з СК застосовують як узгоджувальні, коли джерело сигналу має великий R, а навантаження (наприклад, каскад підсилення з СЕ) має малий Rn.
Оскільки каскад не змінює фази і не підсилює напруги вхідного сигналу (A^=sl), то його й називають повторювачем.
3.7.3. Підсилюючий каскад з сб
С
хема
підсилюючого каскаду
за схемою з СБ зображена
на рис. 3.18. Конденсатор C,
забезпечує підмикан-
„
ня бази до спільної точки cxe- 11
U
ми за змінним струмом. При- •'' значення решти елементів те ж саме, що і у попередніх схемах. Роботу каскаду ілюструють часові діаграми, наве- 0 денінарис. 3.19.
Основні параметри каскаду: Рис. 3.18 - Підсилюючий каскад з СБ
= a-
-<1;
RK+R.
l.K,=
2.
Ueu
•Um
Рис. 3.19 - Часові діаграми роботи підсилюючого каскаду з СБ Такі каскади використовують як узгоджувальні, коли джерело сигналу має малий R , а навантаження - великий R .
^ eux e.\
3.8. Каскади попереднього підсилення на польовихтранзисторах
При побудові цих каскадів завжди слід пам'ятати, що польові транзистори керуються напругою, а не струмом, як біполярні. При цьому
з.
гяМКІ
Роботу каскаду ілюструють часові
діаграми, наведені на рис. 3.21.
3.8.1. Підсилюючий каскад з cb
Схема підсилюючого каскаду з CB наведена на рис. 3.20.
о
(2)
^l
Рис.3.20-КаскадзСВ
Склад схеми та призначення елементів:
VT1 - польовий транзистор з керуючимр-л переходом і каналом л-типу.
Rc - навантаження за постійним струмом.
Ек - джерело живлення каскаду.
Ці елементи утворюють вихідне коло каскаду, де власне і відбувається підсилення сигналу.
Rg, Св - утворюють коло автоматичного зміщення, яке задає режим спокою класу А шляхом подачі напруги зміщення до затвору VT1 через резистор Rr Одночасно коло автоматичного зміщення забезпечує температурну стабілізацію режиму спокою.
Cr C2 ~ розділяючі конденсатори.
Св - виключає від'ємний зворотний зв'язок за струмом для змінного вхідного сигналу.
I
Рис. 3.21 - Часові діаграми роботи каскадузСВ
и3=0
Г
рафоаналітичний
розрахунок схеми
проводиться наступним чином.
На стоковій характеристиці
польового транзистора будуємо
лінію навантаження за постійним
струмом, як це показано на рис.3.22,
Uc=EcIc(Rc+RB)-
Знаючи Uor знайдемо Rg = = Um /Ioc Оскільки навантажен ням транзистора є, наприклад, на- и Е отупний підсилюючий каскад на рис ^ _ ^^. хар^ерт7ти польовому транзисторі з дуже ПОЛЬового транзистора з керуючим великим вхідним опором, то р-лпереходоміканаломл-типута Ям» Rc, R^ R^ і всі побудови динамічнахарактеристикакаскадузСВ
Q~7
з. пІ
3. Підсилювачі електричних сигналів
за змінним струмом можна виконати за допомогою лінії навантаження за струмом.
Коефіцієнт підсилення за напругою
(3.21)
Kn=S-
Ri+Rc
де S - крутизна;
Rj - внутрішній опір польового транзистора.
Розглянутий каскад набув широкого розповсюдження у вхідних колах інтегральних підсилювачів.