
- •Розділ 1
- •1.1. Напівпровідники. Загальні відомості
- •1.2. Фізичні основи роботи електронно-діркового переходу (p-n переходу)
- •Розділ 2
- •2.1. Класифікація напівпровідниковихприладів
- •2.2. Напівпровідникові резистори
- •2.3. Напівпровідниковідіоди
- •2.4. Біполярні транзистори
- •2.4.1. Побудова та принцип дГГтранзистора
- •2.4.4. Основні режими роботи біполярноготранзистора
- •2.4.5. Одноперехідний транзистор
- •2.5. Уніполярні (польові) транзистори
- •2.5.1. Загальні відомості
- •2.5.5. Біполярнітранзисторизізольованимзатвором (бтіз)
- •2.6.2.Триністор(керованийдіод)
- •2. Напівпровідниковіприлади та їх стисла характеристика
- •2 .6.3. Спеціальні типи тиристорів (симістор, фототиристор, двоопераційний тиристор, оптронний тиристор)
- •2. Напівпровідниковіприлади та їхстисла характеристика
- •2.6.4. Електростатичні тиристори
- •2.6.5. Запірний тиристор з мон-керуванням
- •Розділ 3
- •3.1. Загальні відомості про підсилювачі таїхкласифікація
- •3. Підсилювачі електричних сигналів
- •3.2. Основні параметри і характеристики підсилювачів
- •3.3. Принципи побудови підсилювачів
- •3.4. Основні режими (класи) роботи підсилювачів
- •3.5. Кола зміщення підсилюючих каскадів
- •3.6. Температурна стабілізація підсилювачів
- •3.7. Каскади попереднього підсилення
- •3.7.1. Каскад попереднього підсилення на біполярному транзисторі з се
- •3. Підсилювачі електричних сигналів
- •3.7.2. Підсилюючий каскад з ск (емітерний повторювач)
- •3.7.3. Підсилюючий каскад з сб
- •3.8. Каскади попереднього підсилення на польовихтранзисторах
- •3.8.1. Підсилюючий каскад з cb
- •3.8.2. Підсилюючий каскадзСс
- •3. Підсилювачі електричних сигналів
- •3.8.3. Зворотні зв'язки в підсилювачах
- •3. ПідСилювачі електричних сигналів
- •3.9. Багатокаскадні підсилювачі
- •3.9.1. Багатокаскадні підсилювачі з резистивно-ємнісними міжкаскадними зв'язками
- •3.9.2. Багатокаскадні підсилювачі зтрансформаторним зв'язком
- •3.9.3. Безтрансформаторні вихідні каскади підсилення
- •Розділ 4
- •4.1. Загальні відомості
- •4. Підсилюва 41 постійного струму
- •4.2. Підсилювач прямого підсилення
- •4. ПідСилювАчі постійного струму
- •4.3. Балансні ппс
- •4. ПідсилюваЧі пОстійного струму
- •4.4. Диференційний ппс
- •4.5. Підсилювачі з подвійним перетворенням
- •4. ПідсилюваЧі постійного струму
- •4.6.2. Інвертуючий підсилювач
- •4.6.3. Неінвертуючий підсилювач
- •4.6.4. Перетворювач струму в напругу
- •4.6.5. Інвертуючийсуматор
- •4.6.6. Неінвертуючийсуматор
- •4. Підсилювачі постійного струму
- •4.6.7. Інтегруючий підсилювач (інтегратор)
- •4.6.8. Диференціюючий підсилювач (диференціатор)
- •4.6.9. Компаратори (схеми порівняння)
- •4.6.11. Збільшення потужності вихідного сигналу оп
- •4.6.12. Прецизійний випрямляч
- •4. ПідСилювачі постійного струму
- •Розділ 5
- •5. Імпульсні пристрої
- •5.2. Електронні ключі та найпростіші схеми формування імпульсів
- •5. Імпульсні пристрої
- •5. Імпульсні пристрої
- •5.3. Мультивібратори
- •5.3.1. Загальні відомості
- •5.3.2. Мультивібратор з колекторно-базовими зв'язками в автоколивальному режимі
- •5. Імпульсні пристрої
- •5.3.3. Мультивібратор на оп
- •5.3.4. Одновібратор з колекторно-базовими зв'язками (чекаючий мультивібратор)
3.5. Кола зміщення підсилюючих каскадів
Клас AB є проміжним між класами А і В: має менші викривлення сигналу, ніж клас В, у якому вони обумовлені не-лінійністю початкової ділянки вхідної характеристики транзистора (див. рис. 2.16), але більш економічний, ніж клас А.
3. ПІДСИЛЮВА ЧІЕЛЄКТРИЧНИХ СИГНАЛІВ
аямшмвпвпвввшввмввввшшмІІ ІІшвІІяимиииІ
умовно закороченим). У цій схемі напруга зміщення задається допоміжним джерелом напруги £йІ, яке разом з опором RK утворює коло зміщення.
Параметри кола зміщення розраховують за допомогою вихідної динамічної характеристики транзистора за постійним струмом, показаної на рис. 3.8,6. Клас режиму роботи підсилювача визначає положення
точки спокою P, а отже, значення Іок,
Рис. 3.8 - Динамічні характеристики транзистора за постійним струмом:
U,
ПК'
а - вхідна, б - вихідна
Знайшовши величину І0£ і користуючись вхідною характеристикою транзистора (рис. 3.8,a), визначають UnE. Після цього знаходять Rc
Б'
E3M-Uo
допоміжним джерелом
напруги
Як було зазначено, щоб задати режим спокою каскаду, на його вхід необхідно подати певне значення постійної напруги, яка має назву напруги зміщення, а кола, що забезпечують подачу цієї напруги, називаються колами зміщення (робоча точка P зміщується з положення, що відповідає /А=0 в положення, обумовлене класом).
Існує два способи задання початкової напруги: фіксованим струмом або фіксованою напругою.
Перший спосіб реалізується за допомогою двох схем. Одну з них зображено на рис. 3.7 (вважаємо джерело вхідного сигналу
(3.4)
'os
Схему зміщення фіксованим струмом бази за наявності одного джерела напруги зображено на рис. 3.9. Режим спокою забезпечується напругою джерела Ек і опором RK:
Ек - иОБ
'OE
Спосіб задання зміщення фіксованою напругою реалізується дільником напруги, як показано на рис. 3.10- резистори Д; і R,. Для розрахунку параметрів дільника
Рис. 3.9 - Зміщення за одного джерела напруги
. 3. Підсилювачі електричних сигналів
_
o
^*^ використовують
такі співвід p
к
ношення:
^+/обЛг^_ /ЖІҐ1„1~
иОБ
К2 - - ,
(3.6)
(3. 7)
'a
. (3.8) Остання схема знайшла
_ о —
найширше використання при
кас-
Рис. 3.10 - Зміщення фіксованою побудові підсилюючих t напругою кадів
3.6. Температурна стабілізація підсилювачів
Я
к
випливає із попередніх викладів,
положення точки спокою на
вихідній
характеристиці залежить від коефіцієнта
передачі транзисто
ра
за струмом. При підвищенні температури
навколишнього середови
ща
він зростає, при зниженні - зменшується.
В результаті положення
точки
спокою транзистора змінюється залежно
від температури на-
Ік вколишнього
середовища або при
заміні транзистора на інший (коефіцієнти передачі різних екземплярів транзисторів навіть одного типу можуть суттєво різнитися).
Переміщення (дрейф) точки спокою зі змінами температури навколишнього середовища показано на рис.3.11.
Щоб забезпечити температурну стабілізацію режиму спокою, засто-Рис. 3.11 - Температурний дрейф совують так звані кола температур-точки спокою транзистора ної стабілізації.
У підсилювачах за схемою з СЕ для цього послідовно з емітером транзистора вмикається резистор RE, шунтований конденсатором С£, якпоказанонарис.3.12.
Розглянемо, яким чином резистор RE стабілізує режим спокою, скориставшись рівняннями (3.9 -3.10), а також тим, що Ud = const (задається дільником Rj, R2 i від температури не залежить).
Ud=UOE+IOERE. (3.9)
звідки
OEE
Так, наприклад, при зростанні температури транзистора, збільшується його коефіцієнт передачі fS,
Rr. (3-Ю)
Рис. 3.12- Підсилювач зтемпературноюстабілізацією
що призводить до зростання колекторного струму спокою /otf=P /Оі, а
отже, і струму емітера ІОЕ=(ІОК + ІОБ)- Падіння напруги на RL збільшується, а це, виходячи з (3.10), викликає зменшення UQE, що, у свою чергу, зменшить ІОБ, а значить, і Іок (приблизно до попереднього значення).
Таким чином, спроба відхилення '1ОК від заданого значення припиняється за рахунок наявності в схемі R£, яке у даному випадку здійснює від'ємний зворотний зв'язок за струмом.
Зрозуміло, що при зменшенні температури струм /О^також практично не змінить свого значення.
Звичайно, задають RE=(Q,\+Q,2)RK.
Конденсатор С£ забезпечує вимкнення від'ємного зворотного зв'язку за вхідним сигналом. Його ємність визначається зі співвідношення l/K>HCE«RE, де сои-нижня границя діапазону робочих частот підсилюваного сигналу.