
- •Розділ 1
- •1.1. Напівпровідники. Загальні відомості
- •1.2. Фізичні основи роботи електронно-діркового переходу (p-n переходу)
- •Розділ 2
- •2.1. Класифікація напівпровідниковихприладів
- •2.2. Напівпровідникові резистори
- •2.3. Напівпровідниковідіоди
- •2.4. Біполярні транзистори
- •2.4.1. Побудова та принцип дГГтранзистора
- •2.4.4. Основні режими роботи біполярноготранзистора
- •2.4.5. Одноперехідний транзистор
- •2.5. Уніполярні (польові) транзистори
- •2.5.1. Загальні відомості
- •2.5.5. Біполярнітранзисторизізольованимзатвором (бтіз)
- •2.6.2.Триністор(керованийдіод)
- •2. Напівпровідниковіприлади та їх стисла характеристика
- •2 .6.3. Спеціальні типи тиристорів (симістор, фототиристор, двоопераційний тиристор, оптронний тиристор)
- •2. Напівпровідниковіприлади та їхстисла характеристика
- •2.6.4. Електростатичні тиристори
- •2.6.5. Запірний тиристор з мон-керуванням
- •Розділ 3
- •3.1. Загальні відомості про підсилювачі таїхкласифікація
- •3. Підсилювачі електричних сигналів
- •3.2. Основні параметри і характеристики підсилювачів
- •3.3. Принципи побудови підсилювачів
- •3.4. Основні режими (класи) роботи підсилювачів
- •3.5. Кола зміщення підсилюючих каскадів
- •3.6. Температурна стабілізація підсилювачів
- •3.7. Каскади попереднього підсилення
- •3.7.1. Каскад попереднього підсилення на біполярному транзисторі з се
- •3. Підсилювачі електричних сигналів
- •3.7.2. Підсилюючий каскад з ск (емітерний повторювач)
- •3.7.3. Підсилюючий каскад з сб
- •3.8. Каскади попереднього підсилення на польовихтранзисторах
- •3.8.1. Підсилюючий каскад з cb
- •3.8.2. Підсилюючий каскадзСс
- •3. Підсилювачі електричних сигналів
- •3.8.3. Зворотні зв'язки в підсилювачах
- •3. ПідСилювачі електричних сигналів
- •3.9. Багатокаскадні підсилювачі
- •3.9.1. Багатокаскадні підсилювачі з резистивно-ємнісними міжкаскадними зв'язками
- •3.9.2. Багатокаскадні підсилювачі зтрансформаторним зв'язком
- •3.9.3. Безтрансформаторні вихідні каскади підсилення
- •Розділ 4
- •4.1. Загальні відомості
- •4. Підсилюва 41 постійного струму
- •4.2. Підсилювач прямого підсилення
- •4. ПідСилювАчі постійного струму
- •4.3. Балансні ппс
- •4. ПідсилюваЧі пОстійного струму
- •4.4. Диференційний ппс
- •4.5. Підсилювачі з подвійним перетворенням
- •4. ПідсилюваЧі постійного струму
- •4.6.2. Інвертуючий підсилювач
- •4.6.3. Неінвертуючий підсилювач
- •4.6.4. Перетворювач струму в напругу
- •4.6.5. Інвертуючийсуматор
- •4.6.6. Неінвертуючийсуматор
- •4. Підсилювачі постійного струму
- •4.6.7. Інтегруючий підсилювач (інтегратор)
- •4.6.8. Диференціюючий підсилювач (диференціатор)
- •4.6.9. Компаратори (схеми порівняння)
- •4.6.11. Збільшення потужності вихідного сигналу оп
- •4.6.12. Прецизійний випрямляч
- •4. ПідСилювачі постійного струму
- •Розділ 5
- •5. Імпульсні пристрої
- •5.2. Електронні ключі та найпростіші схеми формування імпульсів
- •5. Імпульсні пристрої
- •5. Імпульсні пристрої
- •5.3. Мультивібратори
- •5.3.1. Загальні відомості
- •5.3.2. Мультивібратор з колекторно-базовими зв'язками в автоколивальному режимі
- •5. Імпульсні пристрої
- •5.3.3. Мультивібратор на оп
- •5.3.4. Одновібратор з колекторно-базовими зв'язками (чекаючий мультивібратор)
3. Підсилювачі електричних сигналів
*
За характером зміни вхідного сигналу з часом бувають підсилювачі постійного та змінного струму..
Найпростіший вузол, що забезпечує підсилення електричного сигналу, називається підсилювальним каскадом.
За видом зв'язку між джерелом сигналу та каскадами підсилювачі поділяються на підсилювачі з безпосереднім, резистивним, оптронним, резистивно-ємнісним, трансформаторним або резонансно-трансформаторним зв'язком.
Перші три види зв'язку можуть використовуватися у підсилювачах як постійного, такі змінного струму, решта - тільки у підсилювачах змінного струму.
Надалі ми будемо розглядати лінійні підсилювачі, у яких пропорційним змінам вхідного сигналу відповідають пропорційні зміни вихідного.
3.2. Основні параметри і характеристики підсилювачів
Підсилювальні властивості підсилювача оцінюються такими характеристиками:
1) коефіцієнт підсилення - для лінійного підсилювача це:
- за напругою Ки = ——',
Ікт
- за струмом K, = —;
Д,„
*<u
- за потужністю
У загальному випадку величини Кц та K, є комплексними. Тому
• л A p .( _ \
/~l filtX tilL\ і J \ф«,(д Ф*т I J /ф
(3.1)
К = -,
А« Аюе""
Де <p ф^ - фази вихідного та вхідного сигналів;
3. Підсилювачі електричних сигналів
фаз між вхідним та вихідним сигналами. Величина Кр=КиК/ - завжди дійсне число.
У багатьох випадках коефіцієнт підсилення представляють у логарифмічних одиницях-децибелах (дБ):
2) вхідний опір за постійним або змінним (залежно від виду підсилю вача) струмом R^ =—— ;
*sx
3) вихідний опір підсилювача^^ (опір між вихідними клемами підси лювача за вимкненого опору навантаження);
p
4) коефіцієнт корисної дії (к.к.д.) r] = _2iL, де P - загальна по тужність, що відбирається від джерела живлення.
Найважливішими характеристиками підсилювачів є амплітудна та аплітудно-частотна, наведені на рис. 3.2. та рис. 3.3 відповідно.
__ f_ являє собою залежність вихідної
напруги від вхідної U^=f{U^. На рисунку позначено: аб - робоча ділянка, на якій пропорційним змінам вхідного сигналу відповідають пропорційні зміни вихідного; U бв - режим насичення (тут з
^. ростом вхідного сигналу ріст
D =
вихідного припиняється -Рис. 3.2 - Амплітудна характеристика підсилювач виходить з лінійно-(JiHrf(UJ підсилювача Г0 режиму).
Величина
називається динамічним діапазоном підсилювача.
( £Дитах ^^ CArrmin) ~ Р<>боЧИЙ ДІЗПаЗОН ВХІДНОЇ НЗПруГИ.
68
(3.2)
U
Нелінійність характеристики при вхідних напругах, менших за пояснюється наявністю шумових сигналів.
Амплітудно-частотна характеристика (АЧХ) - це за-лежність коефіцієнта підсилення Ки від кругової частоти co ((LF=27tflf- частота сигналу, що підсилюється).
На рисунку позначено:
Кц0 - найбільший коефіцієнт підсилення;
vu,
K,.
Ku,=
- таке знижен-
tt>H
ня підсилення звукового сигна лу не фіксується чітко вухом Рис.З.З-Амплітудно-частотна людини. характеристика K=f(a) підсилювача
3 АЧХ визначають робочий діапазон частот підсилюваного сигналу -від и>н до 0).