4. Розташування та вибір малих штучних споруд

В умовах камерального трасування місця, де слід очікувати накопичення води біля земляного полотна, визначаються при сумісному розгляді повздовжнього профілю і топографічної карти.

В усіх понижених місцях профілю, крім місць перетину сідловини, слід призначити штучні споруди.

Ці штучні споруди називаються малими (мости отвором до 20 м і труби) і розміщуються на періодичних водостоках, тобто таких, де вода з’являється тільки від зливи або сніготанення. Крім малих штучних споруд, виникає необхідність розмістити середні і великі мости через постійні водостоки. Сам процес розміщення їх забруднення не викликає, а принцип призначення схеми моста буде пояснений нижче.

Більш детально про принцип розміщення малих штучних споруд можна прочитати в підручнику Кантора.

Для всіх малих штучних споруджень необхідно намітити басейни, обводячи їх на карті по вододілу і підрахувати їх площі (в межах карти). Для цих штучних споруд необхідно виконати розрахунок стоку поверхневих вод і підібрати малі штучні споруди. Територія місцевості, з якої атмосферні опади стікають до водопропускного спорудження, називається водозбором чи басейном спорудження. Водозбір розташований з верхньої сторони від води і обмежений по периметру лініями водо розділів і полотном дороги.

Лінія, що з’єднує найбільш знижені точки водозбору, називається логом чи руслом, бічні поверхні обмежені, обмежені вододілом і руслом, називають схилами водозбору.

Порядок розміщення водопропускних споруд на трасі.

Знаходження на карті району трасування головного вододілу – лінії, яка з’єднує найвищі точки рельєфу місцевості.

1. Визначаю по понижених точках рельєфу місцевості висоти відміток землі на схематичному повздовжньому профілі та перетину місця знаходження даних висот на трасу карти району трасування.

2. Намічаю підвищені точки, а також понижені для визначення периметру ліній водозбору.

3. Біля кожного визначеного пониженого місця відміток землі схематичного повздовжнього профілю намічаються проходження русла, а з обох сторін від нього – межі водозбору.

4. По всій довжині траси намічаються вододіли, а також виконується підбір типу та отвору штучних споруд, при цьому використовуються монограма дощових витрат, графіки водопропускної спроможності штучних споруд.

4.1 Розташування та вибір малих штучних споруд

При одночасному розгляді карти з нанесеною трасою і повздовжнього профілю визначаю місце розташування малих водопропускних штучних споруд. Вони будуть розташовуватись в усіх понижених місцях профілю. Для кожної споруди потрібно визначити наступні дані:

1. Площа водозбору (басейну) – F (км²). Вона визначається накладенням палетки на кожний басейн. Межі басейну обмежуються лініями водотоків з верхньої сторони і трасою з низової сторони. Необхідно обчислити кількість квадратів. (п) - площа кожного квадрату буде 0,0625 км², так як в одному сантиметрі – 0,25 0,25. Потім кількість квадратів множимо на 0,0625 і отримуємо площу басейну.

2. Довжина логу (L) для кожного басейну вимірюється по карті від найвищої точки водозбору (Н_в) до найнижчої висоти перед штучною спорудою (Н_л). Довжина головного логу І_л визначається за формулою:

І_л = Н_в - Н_л /L,‰ (4.1)

Н_в - найвища точка водозбору,

Н_{л -} найнижча висота перед штучною спорудою,

L - довжина логу

Такі розрахунки робимо для кожного басейну, всі дані зводимо в таблицю.

Таблиця 4.1

№	n	F	L	Висота логу м.		І
				Нв	Нл
1	6	0,375	0,525	125,00	114,00	20,95
2	9	0,563	1,025	130,00	118,40	11,32
3	8	0,500	0,975	125,00	115,40	9,85
4	19	1,188	2,050	128,90	113,80	7,37
5	11	0,688	1,200	127,50	119,00	7,08
6	5	0,313	0,650	127,50	123,10	6,77
7	8	0,500	0,575	127,50	122,60	8,52