Діагностика дилатаційної кардіоміопатії

1. Фізикальне обстеження

- збільшення меж серця

- поява ІІ та ІУ тонів під час аускультації серця

- високий ступінь серцевої недостатності

- порушення автоматизму (синусова тахікардія чи брадикардія), миготлива аритмія, шлуночкова екстрасистолія

2. ЕКГ – гіпертрофія лівого шлуночка, гіпертрофія правого шлуночка, гіпертрофія обох шлуночків, інфарктоподібні зміни, справжньорубцеві зміни, низьковольтажний комплекс QRS,

3. Ro-дослідження - збільшення розмірів серця за рахунок збільшення лівих розмірів серця чи тотальне, куляста форма серця, скорочення серця мляві, аритмічні

4. ЕХОКГ – розширені порожнини серця, дифузна гіпокінезія лівого шлуночка, зниження фракції викиду менше 40%, зміщення мітрального клапану до верхнього серця, наявність внутрішньо порожнинних тромбів.

Лікування. Сучасна та раціональна терапія хворих ДКМП - це поліпшення скоротливої здатності міокарда, оскільки серцева недостатність за ДК є стійкою і характеризується рефрактерністю до терапії такими лікарськими засобами як серцеві глікозиди та діуретики. Наявні засоби навіть у звичайних терапевтичних дозах нерідко призводять до порушень ритму серця у цих хворих. Крім того, за ДК встановлено присутність антитіл як до самих серцевих глікозидів, так і до рецепторів серцевих глікозидів.

Стандартне лікування ДК

Види лікування	Методи лікування
Діуретична терапія	Петльові діуретики: фуросемід – від 100 до 300 мг; калійзберігаючі препарати - верошпірон – 25 мг щодня; тіазидні діуретики – гіпотіазид по 50 мг щодня; комбіновані діуретики (тріампур); в разі стійких гіпоонкотичних набряків – ізольована ультрафільтрація
Поліпшення центральної геодинаміки	Препарати, що переважно впливають на тонус вен (нітрогліцерин, пролонговані нітрати. молсидомін); артеріальні вазодилятатори (фенталамін, апресин); змішані вазодилятатори (нітропрусид натрію, каптоприл)
Патогенетичне лікування	Інгібітори АПФ - каптоприл (капотен) до 76 мг на добу
Запобігання формуванню тромбів, тромбоемболій	Гепарин, аспірин, непрямі антикоагулянти (фраксипарин, клексан, фенілін, синкумар, варфарин)
Проти аритмічні засоби	Похідні фенотіазіну (етмозин. етацізин). дезопіраміду (ритмілен. ритмонорм)
Метаболічна терапія	Корвітин, неотон. мілдронат. Триовіт

За неефективності медикаментозного лікування серцевої недостатності хворих на ДК можна використати хірургічні, механічні і фізіологічні методи лікування. Трансплантація серця є засобом вибору лікування таких хворих. При сучасній імуносупресивній терапії п’ятирічне виживання таких хворих складає 80%, причому 65% із них повертаються до праці. Механічне лікування полягає в застосування еластичної сітки (сітки Анкор), що уявляє собою мішок, сплетений з багатошарових ниток для механічного обмеження дилатації серця. Електрофізіологічні методи лікування хворих із серцевою недостатністю на ДК полягають у встановленні кардіостимулятора з фіксованою або адаптованою частотою, що дає змогу ефективніше і безпечніше проводити медикаментозне лікування.