
- •Гірничо-геологічна характеристика порід і умови проведення конвеєрного штреку
- •Вибір форми і розмірів поперечного перерізу штреку
- •Вибір і обґрунтування способу проведення виробки
- •Вибір технологічної схеми і засобів механізації проведення виробки
- •Швидкість проведення виробки
- •Розрахунок продуктивності прохідницького комбайну
- •Розрахунок і вибір кріплення виробки
- •Розрахунок провітрювання виробки і вибір вентилятора місцевого провітрювання
- •Технологія й організація робіт при проведенні виробки
- •Допоміжні процеси при проведенні виробки
- •Охорона праці і протипожежний захист при проведенні конвеєрного штреку
Розрахунок провітрювання виробки і вибір вентилятора місцевого провітрювання
Загальні положення
Для газових шахт приймаємо нагнітальний спосіб провітрювання конвеєрного ходку, тому що в цих умовах він найбільш ефективний. Вентилятор місцевого провітрювання встановлюється у виробці зі свіжім струменем повітря на відстані не менш 10м від вихідного з тупикового вироблення струменя для попередження рециркуляції повітря [4]. Відставання вентиляторного трубопроводу від вибою вироблення повинне бути не більш 8м [4]. тупикові вироблення в газових шахтах ІІІ категорії і вище повинні обладнатися резервними ВМП із резервним електроживленням [4], ВМП повинний працювати безупинно. У випадку зупинки основного вентилятора автоматично повинний вмикатися резервний ВМП. Якщо і він відключений усі роботи повинні бути припинені, напруга знята, а люди негайно виведені на свіжий вентиляційний струмінь.
Розрахунок витрати повітря для провітрювання виробки
Розрахунок виконуємо відповідно до „Посібника з проектування вентиляції вугільних шахт” [10].
Витрата повітря, необхідна для провітрювання тупикових виробок, розраховується по наступних чинниках: по виділенню метану; по газах, що утворюються при підривних роботах; по найбільшому числу людей, по мінімальній швидкості повітря.
При виїмці вугілля в тупикових виробках комбайнами чи відбійними молотками, вибурюванням пласту, а також при проходці стовбурів, витрата повітря по виділенню метану розраховується по формулі:
Qм.п
=
, м3/хв
(8.1)
де; Із.п.= 3,5 – метановиділення на привибійній ділянці, м3/хв.;
С – припустима, згідно ПБ, концентрація метану у вихідній з виробки вентиляційному струмені, %; С = 1% [4];
С0 – концентрація метану в струмені повітря, що надходить у тупикову виробку, %; С0 = 0,05%
Дані підставляємо у формулу (8.1), отримуємо:
Qм.п
=
Розрахунок витрати повітря по числу людей знаходиться по формулі:
Qз.п. = 6۰nчел.з.п, м3/хв. (8.2)
де; nчел.з.п – найбільше число людей, що одночасно працюють у привибійному просторі тупикової виробки (стовбура), чол.;
Дані підставляємо у формулу (8.2), отримуємо:
Qз.п..=
6
Витрата повітря по мінімальній швидкості у виробці розраховується по формулі
Qч.п. = 60۰υn.min۰S, м3/хв (8.3)
де; υn.min – мінімально припустима, згідно ПБ, швидкість повітря в тупиковій виробці (стовбурі), м/с; υn.min = 0,25м/с [4];
S – площа поперечного перетину виробки у світлі, м2.
Остаточно приймається найбільша розрахункова кількість повітря, отримана по розрахункам Qм.п =196,5 м3/хв.
Вибір вентилятора місцевого провітрювання
Приймаємо гнучкий вентиляційний трубопровід.
Діаметр трубопроводу орієнтовно розраховуємо по формулі:
dтр
=
0,3
м
(8.4)
де; kтр – коефіцієнт, що враховує витоки повітря у вентиляційному трубопровод.[10], с.84
dтр
Приймаємо стандартний діаметр трубопроводу 0,8 м.
Аеродинамічний опір гнучкого вентиляційного трубопроводу визначаємо по формулі:
Rтр = rтр۰ (lтр + 20dтр۰n1۰10dтр۰n2), Кл (8.5)
де; rтр=0,0161 – питомий аеродинамічний опір гнучкого вентиляційного трубопроводу без витоків повітря, Кл; [10];
lтр =1100– довжина трубопроводу, м;
dтр =0,8– діаметр трубопроводу, м;
n1=1 – число поворотів трубопроводу на 90°;
n2=0 – число поворотів трубопроводу на 45°;
Rтр=
0,0161
(1100
+
20
Продуктивність вентилятора місцевого провітрювання визначаємо по формулі:
Qв
= Qз.п۰kут.тр.=
3,3
,
м3/с
(8.6)
Депресія вентилятора, що працює гнучкий вентиляційний трубопровід, визначається по формулі: [10,c. 90]
h2
=Q
в2
Rmp
(
)2,
да Па (8.7)
h2
=8,352
17,71
(
)2
=494,1
Попередньо ВМ вибираємо по [10] з об’ємом Qз.п. Для визначення робочого режиму вентилятора на одному графіку будуємо аеродинамічні характеристики вентилятора і вентиляційного трубопроводу. Приймаємо вентилятор ВМЦ-8
Для побудови аеродинамічної характеристики вентиляційного трубопроводу визначаються координати шістьох крапок.
|
0 |
0,25Qз.п. |
0,5Q з.п. |
0,75Q з.п. |
Q з.п. |
1,25Q з.п. |
Q з.п. |
0 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
kут.тр. |
0 |
1,63 |
1,77 |
1,93 |
2,09 |
2,27 |
Qв, м3/с |
0 |
1,63 |
3,54 |
5,79 |
11,99 |
11,95 |
hв, даПа |
0 |
116,31 |
549,01 |
1468,6 |
6298,1 |
5643,7 |
По отриманим даним будуємо характеристику мережі трубопровода (рисунок 8.1 ).
З аеродинамічної характеристики вентилятора береться та, яка знаходиться вище крапки з координатами Qв і hв.
Крапка перетинання аеродинамічних характеристик вентилятора і вентиляційного трубопровіду називається робочою крапкою. Вона визначає робочий режим вентилятора.
Робоча крапка вентилятора ВМЦ-8 на даний вентиляційний трубопровід буде мати такі параметри:
Qр.т = 6,4 м3/с; Нр.т. = 180 даПа
Рисунок
8.1 - Графік аеродинамічних характеристик
в
ентиляційного
трубопровіда і вентилятора ВМЦ-8