Міністерство освіти і науки України

Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка

Фінансово-економічний факультет

Кафедра обліку і аудиту

Індивідуальна робота

з дисципліни «Бухгалтерський облік»

Виконала:

студентка групи 301-ЕФ

Верещака Т.П.

Перевірила:

Глушко А.Д.

Полтава - 2013

Склад індивідуальної роботи

1. Класифікація господарських засобів підприємства

2. Баланс підприємства

3. Основна процедура бухгалтерського обліку

Розділ 1. Класифікація господарських засобів.

Господарські засоби – це матеріальні цінності, які залучені у господарську діяльність або є її результатом, а також грошові кошти та різні права.

Для управління діяльністю підприємства необхідно знати, які господарські засоби воно має, де вони розміщені, за рахунок яких джерел утворені і для чого призначені. Тому господарські засоби прийнято групувати за двома ознаками: за видами та розміщенням і за джерелами формування та цільовим призначенням. Перша класифікація дозволяє з’ясувати, якими господарськими засобами володіє підприємство. Друга класифікація показує, за рахунок яких джерел утворилися господарські засоби підприємств і організацій.

За видами та розміщенням господарські засоби поділяються на необоротні, оборотні активи і витрати майбутніх періодів.

Необоротні активи – це активи підприємства, які використовуються протягом періоду, що перевищує один рік або операційний цикл, якщо він більший за рік. Операційний цикл – проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності та отриманням коштів від реалізації чи виробленої з них продукції. До необоротних господарських засобів підприємства належать матеріальні і нематеріальні активи.

Матеріальні активи – засоби підприємства, які мають матеріально-речову форму. До групи матеріальних активів підприємства включають: основні засоби, незавершені капітальні вкладення, довгострокові фінансові інвестиції, довгострокова дебіторська заборгованість, інші необоротні матеріальні активи. Основні засоби – це сукупність матеріальних засобів, що використовуються на підприємстві більше одного року або операційного циклу, поступово переносять свою вартість на створювану продукцію, не змінюють свою натуральну форму і мають вартість більшу ніж встановлений підприємством критерій. До основних засобів належать: будівлі, споруди, транспортні засоби. Незавершені капітальні вкладення – вкладення коштів у незакінчені будівництвом об’єкти. Довгострокові фінансові інвестиції – це внески підприємства в цінні папери інших підприємств на строк більше одного року, операційного циклу. Довгострокова дебіторська заборгованість – заборгованість фізичних і юридичних осіб підприємству, яка має бути погашена протягом періоду більшого операційного циклу або протягом року. Інші необоротні матеріальні активи – інструменти, інвентар, бібліотечні фонди, які використовуються більше одного року (або операційного циклу).

Нематеріальні активи – це активи, які не мають матеріальної форми, але сприяють одержанню доходу. До них належать: права користування природними ресурсами, майном, права на знаки для товарів і послуг, авторські права, гудвіл.

Оборотні активи – це активи, які підприємство використовує протягом року або операційного циклу, якщо він більший за рік, а також грошові кошти та їх еквіваленти. Вони поділяються на активи у сфері виробництва, активи у сфері обігу, вилучені з обігу. До активів у сфері виробництва належать предмети праці і незавершене виробництво. Предметами праці є сировина, основні і допоміжні матеріали, паливо, запасні частини, напівфабрикати та ін. Незавершене виробництво – це матеріали, які знаходяться на певній обробці.Активи у сфері обігу поділяються на предмети обігу (готова продукція, товари), грошові кошти (в касі, на поточному рахунку, в дорозі, грошові документи), кошти в розрахунках (заборгованість фізичних і юридичних осіб підприємству, що включає заборгованість покупців, бюджету, підзвітних осіб, заборгованість з відшкодування збитків).До вилучених з обігу активів належать збитки підприємства та платежі з прибутку до бюджету.

Витрати майбутніх періодів – це витрати, що мали місце протягом поточного або попереднього періодів, але належать до наступних.

Всі господарські засоби мають відповідні джерела утворення і цільове призначення. Господарські засоби за джерелами утворення та цільовим призначенням поділяються на дві групи: власні, позикові.

До власних джерел належать: власний капітал, цільове фінансування, доходи майбутніх періодів. Власний капітал – це кошти, які належать підприємству протягом усієї діяльності. До нього відносять: статутний капітал, пайовий капітал,резервний капітал, прибуток та ін. Статутний капітал формується за рахунок сукупності вкладів засновників у майно підприємства для забезпечення його діяльності в розмірах, визначених установчими документами (статутом). Розмір статутного капіталу може змінюватися лише за рішенням засновників (акціонерів) за рахунок додаткових вкладень засновників або за рахунок частини прибутку підприємства. Аналогічно формується і пайовий капітал, наприклад у кооперативах. Резервний капітал є джерелом коштів, призначених для покриття передбачуваних у майбутньому можливих видатків, резервів на списання прострочених боргів, гарантійних зобов’язань, збитків. Прибуток підприємства є безпосереднім джерелом поповнення господарських засобів і відповідних резервів. У бухгалтерському обліку відображають не тільки формування прибутку, а й розподіл прибутку між власниками, виплати за облігаціями, відрахування в резервний капітал та інше використання.

Цільове фінансування – кошти, отримані підприємством з різних джерел, які не підлягають поверненню, але можуть бути використані лише на визначені цілі. Доходи майбутніх періодів – це доходи, отримані в звітному або попередньому періоді, які належать до майбутніх періодів.

Позикові джерела формування господарських засобів – довгострокові і поточні зобов’язання. Довгострокові – це заборгованість фізичним і юридичним особам, яка має бути погашена протягом періоду, що перевищує один рік або операційний цикл, якщо він більший за рік. Вони поділяються на довгострокові зобов’язання кредитам банку та довгострокову кредиторську заборгованість (заборгованість по оренді, по облігаціям, по векселям). Поточні зобов’язання – це заборгованість фізичним і юридичним особам, яка має бути погашена протягом 12 місяців або операційного циклу, якщо він більший за рік. Вони включають короткострокові зобов’язання по кредитам банку, короткострокову кредиторську заборгованість (заборгованість постачальникам, по векселям та ін.), короткострокові зобов’язання за розподілом (заборгованість по оплаті праці, перед бюджетом, перед органами соціального страхування).

Рис.1.Класифікація господарських засобів за видами тарозміщенням

Задача №1: виконати класифікацію господарських засобів підприємства на підставі вихідних даних, наведених в таблиці 1. При класифікації за видами та розміщенням виділити такі групи:

1. Необоротні активи

2. Оборотні активи

3. Витрати майбутніх періодів.

При класифікації за джерелами утворення і цільовим призначенням виділити такі групи:

1. Власний капітал

2. Забезпечення майбутніх витрат і платежів

3. Довгострокові зобов’язання

4. Поточні зобов’язання

5. Доходи майбутніх періодів.

Таблиця №2.1.

Класифікація господарських засобів

A	П	Код стро-ки	Номер рахунку	№ з/п	Види господарських засобів та їх джерел	На поч. року	На кін. року
1	2	3	4	5	6	7	8
	3.1.	1510	501	1	Довгострокові кредити банків в нац. валюті	31	35
2.1.		1165	333	2	Грошові кошти в дорозі в нац. валюті	5	8
	4.1.	1625	52	3	Розрахунки з кредиторами за страхування на випадок безробіття	20	18
	4.2.	1690	621	4	Короткострокові векселі видані в національній валюті	14	8
	4.3.	1615	685	5	Розрахунки з кредиторами за товари, строк оплати яких не настав	32	16
	4.4.	1610	611	6	Поточна заборгованість за довгострок. зобовязаннями в іноземній валюті	10	8
2.2.		1130	371	7	Розрахунки за виданими авансами	12	8
1.1.		1001	125	8	Авторські права(первісна вартість)	9	5
	4.5.	1630	621	9	Розрахунки за заробітною платою	19	22
(1.2.)		1012	133	10	Знос нематеріальних активів	8	5
	3.2.	1510	502	11	Довгострокові кредити банків в іноземній валюті	31	25
2.3.		1155	377	12	Розрахунки з іншими дебіторами	8	6
2.4.		1165	334	13	Гроші в дорозі в іноземній валюті	12	6
2.5.		1165	312	14	Поточний рахунок в іноземній валюті	33	35
2.6.		1165	313	15	Інші рахунки в банку в національній валюті	52	71
1	2	3	4	5	6	7	8
	4.6.	1660	681	16	Розрахунки з кредиторами за авансами одержаними	31	21
	4.7.	1690	622	17	Короткострокові векселі видані в іноземній валюті	7	16
2.7.		1165	311	18	Поточний рахунок в національній валюті	122	99
2.8.		1100	203	19	Паливо ( вугілля)	19	22
	4.8.	1690	662	20	Розрахунки з депонентами	5	6
2.9.		1190	23	21	Незавершене виробництво	31	40
2.10.		1155	341	22	Короткострокові векселі одержані	12	8
(1.3.)		1012	131	23	Знос основних засобів	26	33
2.11.		1165	301	24	Каса в національній валюті	22	16
2.12.		1100	207	25	Запасні частини	23	30
	4.9.	1610	612	26	Поточна заборгованість за довгострок. зобовязаннями в національній валюті	12	10
2.13.		1165	331	27	Грошові документи в національній валюті	15	7
3.1.		1170	39	28	Витрати майбутніх періодів	22	18
1.4.		1000	121	29	Права користування природними ресурсами	11	10
2.15.		1155	372	30	Розрахунки з підзвітн. особами (заборг. підзвітним особам)	6	4
	1.1.	1420	441	31	Нерозподілений прибуток
2.16.		1100	203	32	Паливо (дизельне пальне)	20	17
1.5.		1015	352	33	Незавершені капітальні інвестиції	22	40
	2.1.	1525	48	34	Цільове фінансування	42	49
1.6.		1010	103	35	Будинки та споруд (первісна вартість)	83	71
	4.10.	1660	632	36	Розрахунки з іноземними постачальниками	26	22
1.7.		1030	14	37	Довгострокові фінансові інвестиції	18	31
	4.11.	1660	605	38	Прострочені позики в нац. валюті	17	11
1.8.		1000	123	39	Права користування торговою маркою	10	11
	4.12.	1600	601	40	Короткострокові кредити банків	33	37
2.17.		1100	26	41	Готова продукція	39	25
2.18.		1125	377	42	Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги, строк оплати яких не настав	27	32
	4.13.	1625	652	43	Розрахунки з кредиторами за соціальним страхуванням	20	16
1.9.		1090	184	44	Інші необоротні активи	11	9
	4.14.	1660	631	45	Розрахунки з вітчизняними постачальниками	36	31
2.19.		1100	201	46	Сировина та матеріали	21	19
2.20.		1160	352	47	Інші поточні фінансові інвестиції	23	17
(2.21.)		1155	38	48	Резерв сумнівних боргів	7	5
2.22.		1155	377	49	Розрахунки з іншими дебіторами	23	17
1.10.		1000	125	50	Права користування інтелектуальною власністю (первісна вартість)	10	8
2.23.		1100	22	51	Малоцінні та швидкозношувані предмети	7	9
	1.2.	1400	40	52	Статутний капітал	277	283
	1.3.	1420	442	53	непокриті збитки минулих років	3	7
2.24.		1155	374	54	Розрахунки за претензіями	6	8
	4.15.	1620	641	55	Розрахунки з кредиторами за податками	27	23
					Разом	1386	1328
За видами розміщення:					1. Необоротні активи	140	147
					2. Оборотні активи	531	499
					3. Витрати майбутніх періодів	22	18
За джерелами утворення та цільовим призначенням:					1.Власний капітал	280	290
					2. Забезпечення майбутніх витрат та платежів	42	49
					3. Довгострокові зобовязання	62	60
					4. Поточні зобовязання	309	265
					5. Доходи майбутніх періодів	-	-

Поч.: Актив - 693 Кін.: Актив - 664

Пасив - 693 Пасив - 664

Розділ 2. Баланс підприємства.

Бухгалтерський баланс – форма бухгалтерської звітності , яка показує у грошовому виразі стан господарських засобів за складом і використанням, джерелами надходження та призначення на певну дату. Баланс - звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов’язання і власний капітал. Метою складання балансу є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату. За формою баланс представляє собою двосторонню таблицю. Ліва частина балансу, де господарські засоби відображені за видами і розміщенням називається активом. Права частина балансу, де господарські засоби показані за джерелами утворення і цільовим призначенням називаються пасивом.

Оскільки і в активі, і в пасиві відображені ті самі господарські засоби, згруповані за різними ознаками, підсумки активу і пасиву завжди мають бути рівні. Актив і пасив балансу поділяються на окремі балансові статті. Стаття балансу — це показник, який відображає величину певного економічно однорідного виду засобів, джерел їх утворення та коштів у грошовому вираженні на певну дату. Грошове вираження називають оцінкою статті.

Кожній статті відповідає рядок балансу, який має код. В кожній статті відображено або окремий вид господарських засобів, або їх джерело. Однорідні за економічним змістом статті активу і пасиву балансу об’єднані у розділи. Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 «Баланс» актив складається з трьох розділів:

• необоротні активи;

• оборотні активи;

• витрати майбутніх періодів.

Пасив балансу складається з п’яти розділів:

• власний капітал;

• забезпечення наступних витрат і платежів;

• довгострокові зобов’язання;

• поточні зобов’язання;

• доходи майбутніх періодів.

Таким чином в балансі відображають активи, капітал і зобов’язання, які пов’язані між собою основним рівнянням балансу:

Активи = Капітал + Зобов’язання

Активи – це система показників, які відображають склад і розміщення засобів господарства, згрупованих у якісно однорідні групи.

Пасив - це система показників, які відображають джерела утворення й цільове призначення засобів господарства, також згруповані в якісно-однорідні групи.

Власний капітал – це частина в активах підприємства, що залишається після вирахування зобов’язань.

Зобов’язання – заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють в собі економічні вигоди.

В залежності від моменту складання структури переліку статей розрізняють такі види балансу:

Існує дві форми подання балансу: двостороння або горизонтальна і одностороння або вертикальна.

Існує безліч різних видів бухгалтерських балансів, які класифікуються за різними ознаками, в залежності від призначення, змісту і порядку складання.

За способом формування:

• Сальдовий баланс - характеризує в грошовій оцінці майно господарюючого суб'єкта і джерела утворення майна станом на певну дату.

• Оборотний баланс - крім залишків коштів і джерел формування майна на початок і кінець періоду містить дані про їх рух за звітний період

За строками складання:

• Вступний (початковий) баланс - перший баланс, щоскладається на початку діяльності компанії.

• Заключний баланс - звітний документ про виробничо-фінансової діяльності компанії за певний період часу.

• Річний бухгалтерський баланс - заключний баланс, який є завершенням звітного року і служить обґрунтуванням для відкриття рахунків у новому звітному році.

• Проміжний бухгалтерський баланс надається за період більш короткий, ніж повний звітний рік, і зазвичай є скороченою формою звичайного звіту, хоча більшість стандартів не забороняють надавати проміжний баланс в повному обсязі.

• Ліквідаційні баланси складаються для характеристики майнового стану компанії при припинення діяльності як юридичної особи.

За ступенем готовності:

• Попередній (провізорний) баланс - бухгалтерський баланс, складається заздалегідь на кінець звітного періоду з урахуванням очікуваних змін у складі майна компанії.

• Заключний баланс - звітний документ про виробничо-фінансової діяльності компанії за певний період часу.

За рівнем консолідації:

• Єдиний бухгалтерський баланс - відображає діяльність однієї компанії.

• Консолідований (зведений) баланс – зведений звіт про діяльність та фінансові результати материнського і дочірніх товариств у цілому.

• Розділовий баланс –складається при поділі одного господарюючого суб'єкта на кілька юридичних осіб або при виділенні з єдиного балансу певної частки капіталу для утворення нової організації.

За ознакою джерела складання:

• Інвентарні баланси складають на підставі інвентарної відомості майна, коштів у розрахунках, зобов'язань.

• Книжковий баланс будується за даними бухгалтерського обліку без перевірки книжкових записів шляхом інвентаризації.

За наявності регулюючих статей:

• Баланс-брутто (грубий, з тарою) – відображає стан господарських засобів з урахуванням регулюючих статей. Регулюючі статті збільшують кількість статей балансу та обсяг інформації в ньому. До них належать: знос основних засобів, знос нематеріальних активів, знос інших необоротних матеріальних активів, резерв сумнівних боргів, неоплачений капітал, вилучений капітал. При складанні балансу-брутто ці статті включаються до валюти балансу (підсумки активу чи пасиву).

• Баланс-нетто (чистий, без тари) – відображає стан господарських засобів без урахування господарських статей, тобто вони до валюти балансу не включаються.

Залежно від обсягу інформації :

• Простий баланс – у ньому відображається майновий стан (а інколи й динаміку) простого господарства, тобто господарства, в якому немає структурних підрозділів, допоміжних виробництв та допоміжних підприємств із самостійним обліком.

• Складний баланс – його потребували складні господарства, що мали відділи, філії чи підприємства, які самостійно вели рахівництво і складали прості баланси.

• Зведений баланс – складається з простих балансів в цілому.

За формами власності розрізняють баланси державних, муніципальних, змішаних і спільних, приватних компаній, а також громадських організацій.

Розділ 3. Основна процедура бухгалтерського обліку.

Діяльність кожного підприємства полягає у виконанні різноманітних господарських операцій. Але в бухгалтерському обліку вони можуть бути відображені тільки тоді, коли їх належно оформлено первинними документами.

Основна процедура бухгалтерського обліку визначає послідовність відображення інформації і передбачає такі етапи:

• інвентар;

• вступний баланс;

• журнал реєстрації господарських операцій;

• головна книга;

• оборотна відомість;

• заключний баланс.

Інвентар – це перелік всього того, чим володіє підприємство, а також його боргів різним фізичним і юридичним особам та боргів йому фізичних і юридичних осіб, з якими у підприємства складуються економічні відносини. В інвентарі знаходиться сума активів підприємства та кредиторська заборгованість. За даними інвентарю можна визначити власних капітал підприємства (А = К + З; К = А - З).

Вступний баланс – це інвентар, перетворений у більш зручний для економічного аналізу та сприйняття вигляд.

У вступному балансі господарські засоби відображаються на певну дату, а зміни, що відбуваються у складі господарських засобів і їх джерел кожного дня, не враховуються. Тому для того, щоб зареєструвати всі господарські операції, вони фіксуються у журналі реєстрації. Записи здійснюються у хронологічному порядку. В журналі зазначається дата здійснення операцій, її зміст, сума, кореспонденція рахунків, на яких вона відображається.

Запис господарських операцій в журналі реєстрації операцій не дозволяє систематизувати їх за певними об’єктами обліку. Для цього використовується головна книга, яка представляє собою сукупність рахунків підприємства. У головній книзі відкриваються всі рахунки, балансові статті, за якими є в балансі. Протягом місяця в головній книзі здійснюється поточний облік. У ній відображаються всі операції, зареєстровані в журналі. В головній книзі господарські операції систематизуються по рахункам, тому облік в ній називається систематичним.

Для перевірки правильності записів на рахунках головної книги, перед складанням балансу, складається оборотна відомість. Вона складається на кінець періоду за всіма синтетичними рахунками, яким відповідають окремі статті балансу, а також за аналітичними рахунками, які відкриваються до того чи іншого синтетичного рахунка.

Оборотна відомість по синтетичним рахункам – це спосіб узагальнення даних поточного бухгалтерського обліку та ув'язування його з балансом. Вона представляє собою зведення початкових і кінцевих залишків та оборотів по всім синтетичним рахункам. За формою має вигляд таблиці, в якій крім графи найменування рахунку є ще три графи: початковий залишок, оборот, кінцевий залишок. Кожна з них має дві колонки (Дт, Кт).

Правильність записів на рахунках за допомогою оборотної відомості перевіряється шляхом встановлення таких рівностей:

1. сума початкових залишків за дебетом всіх рахунків має дорівнювати сумі початкових залишків за кредитом всіх рахунків;

2. сума оборотів за дебетом всіх рахунків має дорівнювати сумі оборотів за кредитом всіх рахунків;

3. сума кінцевих залишків за дебетом всіх рахунків має дорівнювати сумі кінцевих залишків за кредитом всіх рахунків;

4. сума оборотів за дебетом всіх рахунків або сума оборотів за кредитом всіх рахунків має дорівнювати сумі господарських операцій за період.

Розглянута оборотна відомість називається простою, з її допомогою можуть бути виявлені помилки, пов'язані з порушенням принципу подвійного запису. Вона не дозволяє встановити порушення кореспонденції рахунків. Цей недолік усуває шахова оборотна відомість, яка за будовою нагадує шахову дошку. Всі рахунки записуються на ній двічі: один раз по вертикалі (Дт рахунків), два рази по горизонталі (Кт). Суми оборотів по кожному рахунку записуються на перетині відповідних кореспондуючих рахунків даної операції, з кредита в дебет рахунків.

Оборотні відомості по аналітичним рахункам складаються по всім аналітичним рахункам, які відкриваються до того чи іншого синтетичного рахунку.

Заключний баланс відображає стан господарських засобів, Їх джерел на звітну дату і відрізняється від вступного тим, що в ньому враховуються зміни, які відбулися внаслідок господарських операцій за місяць.

Всі етапи основної процедури бухгалтерського обліку можуть бути представлені в алгебраїчній формі.

Рахунки бухгалтерського обліку та подвійний запис

Задача 1

1. На основі вихідних даних складаємо інвентар фірми ВАТ «Фламінго» на 31 січня 2013 р.

Таблиця №3.1.