7. Малоконтактні і безконтактні схеми керування крановими електроприводами
Найбільш перспективними схемами керування електроприводами кранових механізмів є мало- і безконтактні схеми, силова частина в яких виконується на базі напівпровідникових вентилів (діодів, тиристорів, симісторів), а самі схеми керування - на базі напівпровідникових, магнітних або цифрових елементів.
Переваги таких схем очевидні: великий ККД завдяки малим втратам потужності в перехідних режимах електроприводів і під час перетворення енергії, а також висока надійність у зв'язку з незначним використанням контактної апаратури.
Керування асинхронними короткозамкненими двигунами. У кранових механізмах, що не вимагають регулювання швидкості обертання, може використовуватися одношвидкісний двигун, керований тиристорним пускачем, який може працювати в тривалому і повторно-короткочасному режимах з ТВ = 60 %. Якщо умови роботи задовольняє приводний електродвигун з короткозамкненим ротором, а механізм вимагає регулювання швидкості обертання, а тривалість роботи електропривода на пониженій швидкості є невеликою, то доцільним є використання одношвид-кісних двигунів з тиристорними станціями керування (ТСК-Р). Вони безконтактні, мають швидкодію до 6 000 вмик./год. і дозволяють забезпечити такі режими роботи двигунів: безударний (плавний) пуск і реверс; регулювання швидкості обертання (з наявним зворотним зв'язком за швидкістю обертання) у діапазоні до 10:1; регульоване чи нерегульоване динамічне гальмування.
Станції можуть бути нереверсивними і реверсивними, тривалого і повторно-короткочасного режимів роботи з ТВ = 15, 25, 40, 60 % і гарантійним терміном служби не менше 18 000 вмикань. Отже, вони можуть задовольняти вимоги різних механізмів - від електроприводів механізмів кранових лебідок і пасажирських ліфтів до електроприводів помп, шпинделів, шліфувальних голівок тощо. Станції ТСК-Р випускаються на номінальні напруги 220 і 380 В (за замовленням на 660 В), та різні струми, у тому числі 25, 63 і 100 А.
Структурна схема нереверсивної тиристорної станції керування зображена на рис. 3.8.
Блоки станції зібрані на базі уніфікованої блокової конструкції і вбудовані в одну шафу, причому всі блоки, крім силових, можуть бути використані в будь-яких модифікаціях станцій керування. Таке виконання дозволяє швид - ко усувати можливі пошкодження заміною несправних блоків справними.
Рис.
3.9. Схема нереверсивної тирис -
торної станції керування.
СОР- струмообмежувальний реактор;
БС1 - БСЗ силові блоки;
БК1 – БКЗ - блоки керування;
БСЗ - блоки струмової відсічки і
захисту;
ПК - пульт керування;
БОШ – блок обмеження ширини
імпульсів;
БЖ - блок живлення (на схемі не
показаний).
Індуктивність струмообмежувальних реакторів вибирається так, щоби забезпечити обмеження струмів короткого замикання до значень, допустимих для тиристорів силових блоків за час усунення короткого замикання. Силові блоки виконуються однофазними і мають: два зустрічно-паралельно увімкнених тиристори, які виконують роль безконтактного комутатора і регулятора напруги, що підводиться до двигуна; вихідний трансформатор керування, що дозволяє одержувати імпульси керування тиристорами з максимальними напругою 8 В і струмом 500 мА; датчик струму і сигналізації стану тиристорів.
Контрольні запитання.
1. Охарактеризуйте найбільш поширені пити підіймальних кранів.
2. Які особливості двигунів, що використовуються в механізмах підіймальних кранів?
3. Від чого залежить ККД передачі кранових механізмів?
4. Як розрахувати статичну потужність кранових механізмів?
5. В чому полягає метод еквівалентних величин вибору двигуна кранових механізмів?
6. Охарактеризуйте електроприводи, що використовуються для гальм кранових механізмів?
7. Опишіть принципову схему кулачкового контролера типу ККП-102.
8. Опишіть принципову схему магнітного контролера типу ТС А.
9. Як розрахувати симетричні опори пускорегулювальних реостатів?
10.Охарактеризуйте структурну схему нереверсивної тиристорної станції керування підіймальним краном?
11.Охарактеризуйте пускові регулювальні безконтактні пристрої кранових механізмів.