Список використаних джерел:

1. Кримінально-процесуальний кодекс України. Документ 4651-17, чинний, поточна редакція – Редакція від 01.01.2013, підстава 5288-17

2.за ред..Шепітько – 2-ге вид., переробл. І доповн. – К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2004р. – 728 с.

Щодо визначення поняття судової експертизи як виду діяльності Репешко п.І.

к.держ.упр., старший викладач кафедри державної служби

Чорноморського державного університету імені Петра Могили

Поняття «експертиза» досить часто вживається у науковій, виробничій та споживчій сферах повсякденного життя сучасного людства. Це поняття застосовується при проведенні різноманітних досліджень, які вимагають спеціальних професійних знань. Свого часу М. К. Алєксандров та Н. В. Терзієв пропонували розуміти під експертизою сукупність дій, що проводиться експертами в процесі встановлення відповідей на поставлені перед ними питання [1, с. 3]. Поняття «експертиза», за О. Р. Россінською, застосовується в науці та практиці для позначення досліджень, що потребують застосування професійних знань. Результати експертизи отримують дослідним шляхом за допомогою спеціального інструментарію – експертних методик [2, с. 19].

Судова експертиза відрізняється від несудових експертиз, на думку О. Р. Шляхова, тим, що порядок її призначення та виконання, а також використання отриманих при цьому результатів урегламентоване процесуальним законодавством [3, с. 5]. Н. І. Клименко та Н. О. Коміссарова також переконані, що судові експертизи відрізняються від інших експертиз тим, що мають особливий статус. Подібність до експертиз в інших сферах людської діяльності полягає в тому, що вони є дослідженнями, які засновані на використанні спеціальних знань. Ці експертизи виконуються також в ході судового дослідження в кримінальних і цивільних справах, справах про адміністративні правопорушення, господарських спорах. Підстави і порядок призначення судових експертиз визначаються відповідними процесуальними кодексами України. Ці кодекси встановлюють права і обов’язки осіб, приймають участь у проведенні судової експертизи, їх правовідношення, зміст основних процесуальних документів, які при цьому складаються та регламентують інші питання, які пов’язані з порядком призначення і проведення експертизи. Таким чином, судову експертизу відрізняють від інших експертиз в інших сферах людської діяльності за наступними ознаками: 1) підготовка матеріалів на судову експертизу, її призначення і проведення проводиться з дотриманням правової регламентації; 2) експертні дослідження засновані на використані спеціальних знань в різних галузях науки і техніки; 3) висновок експерта має статус джерела доказів; 4) як правило, для дослідження використовується обладнання, без якого неможливе його проведення на сучасному науковому рівні; 5) проводиться підготовка експертних кадрів і здійснюється контроль за якістю їх досліджень; 6) проводяться складні комплексні і комісійні експертизи; 7) розробляються нові наукові методики експертних досліджень [4, с. 32].

О. Р. Россінська теж вважає, що судова експертиза – це відмінний від інших специфічний різновид експертиз, що володіє особливим статусом. Схожість її з експертизами в інших сферах людської діяльності полягає в тому, що вона, по суті, є дослідженням, заснованим на використанні спеціальних знань [2, с. 21]. Як спосіб сприйняття, дослідження і перевірки доказів, необхідних суддям у тих випадках, коли вони не мають спеціальних знань, без яких певні факти і докази не можуть бути правильно досліджені, сприйняті, перевірені та оцінені судом, визначав експертизу А. Ф. Клейнман [5, с. 55]. Ю. В. Грошевий зі співавторами вважає, судова експертиза – це завжди проведення спеціального дослідження, що потребує глибоких знань у тій чи іншій галузі [6, с.4]. Т. А. Лілуашвілі пропонував розуміти під судовою експертизою наукове дослідження, яке проводить особа, що призначена судом у якості експерта, з дотриманням форми, встановленої процесуальним законодавством [7, с. 8].

Судова експертиза, як справедливо стверджують у свою чергу А. В. Дулов, А. І. Грамович зі співавторами, виконується для досягнення всіх цілей розслідування: розкриття злочинів, викриття злочинців, профілактики злочинності. Її призначення полягає у наданні допомоги у пізнавальній, перетворювальній діяльності слідчого, вона дозволяє розширити його прогностичні можливості. Завдання судової експертизи: 1) забезпечити ідентифікацію об’єктів та суб’єктів по залишеним ними слідам; 2) збільшити знання про елементи криміналістичної структури, зв’язках між цими елементами; 3) розширяти знання про етапи розвитку даного злочину (підготовка, механізм, результати, можливі наслідки); 4) забезпечувати пізнання різних процесів взаємодії, його результатів (появлення залежностей, змін, дефектів в інших системах), допомагати виявляти сліди цих взаємодій. Судова експертиза повинна підвищити можливості органу розслідування з підвищення наукового прогнозування всіх явищ, які складають об’єкти експертного дослідження [8, с. 374].

На думку В. О. Михайлова та Ю. П. Дубягіна, судова експертиза – це процесуальна дія, що полягає у виконанні за дорученням слідчого (органу дізнання) або судових органів досліджень різних об’єктів фахівцями у галузі науки, техніки, мистецтва або ремесла і дачі на підставі цих досліджень висновків по спеціальним питанням. Висновки експертів є джерелами доказів, а фактичні дані, що містяться в них, – доказами [9, с.3]. Таке визначення найбільш враховує визначені процесуальним законодавством вимоги до судової експертизи як науково обґрунтованого та об’єктивного джерела доказів, застосовуваного у судочинстві для встановлення істини у справах.

Визначення судової експертизи набуло законодавчого закріплення у статті 1 Закону України «Про судову експертизу», – це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об’єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства [10]. Судово-медична і судово-психіатрична експертизи, згідно статті 71 Основ законодавства України про охорону здоров’я, – проводиться за призначенням особи, яка проводить дізнання, слідчого, прокурора або суду у порядку, встановленому законодавством, для вирішення питань, що потребують спеціальних знань в галузі судової медицини або судової психіатрії [11]. Судово-психіатрична експертиза у адміністративних, кримінальних і цивільних справах, згідно статті 21 Закону України «Про психіатричну допомогу», – призначається і проводиться на підставах та в порядку, передбачених законом [12].

Судова експертиза як галузь наукового знання складалася протягом багатьох десятиліть, тому підсумовуючи наведене вище, видається можливим визначити судову експертизу як діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб по забезпеченню правосуддя та вирішення справ незалежною, об’єктивною, компетентною та кваліфікованою експертизою, що здійснюється професійними (атестованими) судовими експертами на підставі Закону України «Про судову експертизу» та іншими особами у межах їх компетенції, у порядку та на підставах, визначених відповідними нормами процесуального права чинного законодавства України.