Список використаних джерел:

1. Шестак С. В. Недержавний контроль за діяльністю міліції: теоретико-правовий аспект : дис.. … канд. юрид. наук : 12.00.01 / Шестак Станіслав Валентинович. – Х., 2009. – 199 с.

2. Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави : Закон України від 19.06.2003 р. № 975-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 46. – Ст. 366.

3. Комзюк А.Т. Громадський контроль як засіб забезпечення законності у сфері державного управління / А. Т. Комзюк, О. Паньчук // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2003. – Вип. 23. – С. 160–164.

Адміністративна відповідальність за порушення

порядку зберігання товарів на митних складах

та здійснення операцій із цими товарами відповідно до нової редакції Митного кодексу України

Слюсар К.М.

студентка ІІІ курсу юридичного факультету

Навчально-наукового інституту права, психології та економіки

Львівського державного університету внутрішніх справ

Адміністративна відповідальність є одним із видів юридичної відповідальності, що регулює правовідносини, які виникають при вчиненні адміністративного проступку (правопорушення). Іншими словами, адміністративна відповідальність – це обов’язок особи, яка вчинила адміністративний проступок, нести відповідальність за свої протиправні дії у межах встановленого законом стягнення [1, c. 521].

Працівники митних органів постійно зустрічаються у своїй діяльності з адміністративними правопорушеннями у вигляді порушення митних правил. Лише протягом двох перших місяців 2013 року працівники Міністерства доходів і зборів України, до складу якого входять митні органи, ініціювали 3908 справ про порушення митних правил на загальну суму 170,37 млн. грн. З них 2196 справ, в яких реально вилучено предмети правопорушень на суму 82,59 млн. грн. [2].

Спробуємо розглянути особливості адміністративної відповідальності за порушення порядку зберігання товарів на митних складах та здійснення операцій із цими товарами відповідно до нової редакції Митного кодексу України, що набрала чинності 1 червня 2012 року, у порівнянні з попередньою редакцією цього кодексу.

Адміністративна відповідальність за порушення порядку зберігання товарів на митних складах та здійснення операцій із цими товарами передбачена статтею 478 діючого Митного кодексу України [3]. В попередній редакції Митного кодексу України відповідальність за вказане порушення була передбачена статтею 346 [4].

Основна відмінність між цими статтями, а відповідно, новизна діючого Митного кодексу полягає в тому, що законодавець значно розширив зміст статті: якщо стаття 346 старого Митного кодексу складалася лише з однієї частини, то стаття 478 нового Митного кодексу має вже три частини, кожна з яких регулює свої, однорідні відносини та має свої санкції.

Порівняємо склад вказано адміністративного правопорушення.

Об’єктом правопорушення як в новій так і в старій редакції Митного кодексу України є встановлений законодавством порядок розміщення товарів на митних складах, а також встановлені Митним кодексом України строки, умови і порядок зберігання та проведення операцій з товарами, що зберігаються на митних складах [5, c. 592]. Слід наголосити, що в старій редакції кодексу закріплена відповідальність за порушення порядку розміщення товарів саме на митних ліцензійних складах – спеціально обладнаних приміщеннях, резервуарах, майданчиках, що використовуються для зберігання товарів у режимі митного складу (стаття 216 Митного кодексу України від 11 липня 2002 року). У новій редакції Митного кодексу відсутнє поняття «митного ліцензійного складу», а застосовується поняття «митного складу», під яким розуміють митний режим, відповідно до якого іноземні або українські товари зберігаються під митним контролем із умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності (стаття 121 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року).

Об’єктивна сторона правопорушення полягає в недотриманні порядку розміщення, строків і порядку зберігання та проведення без дозволу митних органів операцій з товарами, що зберігаються на митних складах [6, c. 616].

Фактично, об’єктивна сторона вказаного правопорушення є однаковою як в попередній, так і в новій редакції Митного кодексу. Відмінність полягає лише в тому, що в новій редакції кодексу об’єктивна сторона більш деталізована. Якщо стаття 346 старого Митного кодексу України встановлює відповідальність за порушення встановленого законодавством порядку розміщення товарів на митних ліцензійних складах для зберігання, недотримання встановлених цим кодексом строків, умов і порядку зберігання зазначених товарів, а так само проведення операцій з товарами, що зберігаються на митних ліцензійних складах, без дозволу митного органу, то стаття 478 нової редакції Митного кодексу України встановлює відповідальність за:

- проведення з товарами, що зберігаються в режимі митного складу на митних складах, операцій з підготовки таких товарів до продажу (відчуження) та транспортування: консолідація та подрібнення партій, формування відправлень, сортування, пакування, перепакування, маркування, навантаження, вивантаження, перевантаження, взяття проб і зразків товарів та інші подібні операції, без дозволу митного органу (частина 1 статті 478);

- зміну стану товарів, що зберігаються в режимі митного складу на митних складах, без дозволу митного органу, невжиття передбачених кодексом заходів щодо товарів, строк зберігання яких в режимі митного складу закінчився, а так само порушення встановленого кодексом строку розпорядження товарами, які зберігаються на митному складі, у разі анулювання дозволу на відкриття та експлуатацію цього складу (частина 2 статті 478);

- видачу без дозволу митного органу або втрату товарів, що зберігаються в режимі митного складу на митних складах (частина 3 статті 478).

Безумовно, що така деталізація є перевагою нового Митного кодексу України, адже дозволяє більш точно та неупереджено здійснити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Суб’єктом відповідальності в старій редакції кодексу є посадові особи митних ліцензійних складів, в новій редакції – посадові особи митних складів.

Суб’єктивна сторона правопорушення – вина у формі умислу.

Санкція за вказане правопорушення – штраф. В новій редакції Митного кодексу України дещо інші санкції порівняно з попередньою редакцією. Якщо максимальний розмір штрафу є однаковим в обох випадках – одна тисяча неоподаткованих мінімумів доходів громадян, то мінімальний розмір штрафу в новій редакції є меншим – двадцять неоподаткованих мінімумів доходів громадян порівняно з п’ятистами неоподаткованими мінімумами доходів громадян в старій редакції.

Не зважаючи на менший розмір штрафу, перевагою нової редакції Митного кодексу України є чітко передбачений розмір відповідальності: штраф у розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян (частина 1), штраф у розмірі п’ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян (частина 2), штраф у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян (частина 3). В старій редакції розмір штрафу за вчинення правопорушення становив від п’ятисот до тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що завжди дає можливість для зловживання посадовими особами, які притягають до адміністративної відповідальності.

Чітка деталізація порушення порядку зберігання товарів на митних складах та здійснення операцій із цими товарами, чітко встановлений розмір штрафів за вказане порушення дають підстави стверджувати, що нова редакція Митного кодексу України є більш досконалою, а отже покращиться робота працівників митних органів України.