Список використаних джерел:

1. Адміністративне право України. Академічний курс: Підруч.: У 2-х т.: Т.1. \ Ред. колег.: В.Б. Авер’янов (голова). – К.: Юридична думка, 2004. – 584 с.

2. Алексеев С.С. Общая теория права: В 2-х т. – М.: Юрид. Лит., 1982 – Т. 2. – 361 с.

3. Братусь С.Н. Субъекты гражданского права. – М.: ГИЮЛ, 1950. – 156 с.

4. Веберс Я.Р. Правосубъектность граждан в советском гражданском и семейном праве. – Рига: Зинатне, 1976. – 231 с.

5. Витрук Н.В. Основы теории правового положения личности в социалистическом обществе. – М.: Наука, 1979. – 229 с.

6. Иоффе О.С., Шаргородский М.Д. Вопросы теории права. – М.: Юридическая литература, 1961. – 378 с.

7. Козлова Н.В. Правосубъектность юридического лица. М.: Статут, 2005. – 476 с.

8. Колпаков В.К. Орган виконавчої влади як суб’єкт адміністративного права // Державне управління: проблеми адміністративно-правової теорії та практики / За заг. ред. В.Б. Авер’янова. – К.: Факт, 2003. – С. 113–118.

9. Красавчиков О.А. Социальное содержание правоспособности // Правоведение. – 1960. – № 1. – С. 12–25.

10. Матузов Н.И. Личность, права, демократия. Теоретические проблемы субъективного права. – Саратов: Изд-во Саратовского ун-та, 1972. – 290 с.

Інформаційно-аналітичне забезпечення оперативно-розшукової тактики у протидії економічній злочинності Рогозін с.М.

к.ю.н., начальник ГУБОЗ МВС України

Широке впровадження у правоохоронну діяльність інформаційних технологій з метою швидкого, об’єктивного та неупередженого розслідування злочинів у сфері економіки висуває багато актуальних проблем, які потребують наукового дослідження, обґрунтування і практичного вирішення. Серед таких можна виділити напрями використання інформації у діяльності правоохоронних органів під час попередження, виявлення та розслідування злочинів у сфері економіки. Адже основою ефективності заходів протидії економічній злочинності є швидкість, повнота та достовірність інформації, яка використовується під час розслідування злочинів у сфері економіки.

Слід зазначити, що необхідність накопичення та обробки інформації для неодноразового використання в майбутньому, свого часу, ініціювала появу величезної кількості інформаційних систем у різних сферах людської діяльності. У кожній з таких систем було відображено частину інформації про об’єкта, що призначена сприяти вирішенню завдань, для яких була створена певна система. Це призвело до того, що інформація про значну кількість об’єктів матеріального світу розсіялася по-різних інформаційних системах як за рівнем зосередження, так і службовою та відомчою належністю [1, с. 3].

Інформаційно-аналітичне забезпечення – це сукупність компонентів з організації діяльності щодо виявлення осіб і фактів, які становлять оперативний інтерес, збору, передачі та обробки інформації, аналітичних методів її аналізу, внутрішніх і зовнішніх каналів її транспортування (зв’язків) та, власне, інформацію. Інформаційно-аналітичне забезпечення повинно послідовно реалізовувати принципи єдності процесів пошуку, організації та опрацювання інформації за допомогою застосування технічних засобів збору, накопичення, опрацювання і передачі інформації в поєднанні з використанням аналітичних методів математичної статистики і моделей прогнозно-аналітичних розрахунків [2, с. 23].

За результатами аналізу матеріалів слідчої практики можна зробити висновок, що до основних джерел інформаційно-аналітичного забезпечення оперативно-розшукової тактики щодо протидії економічній злочинності належать: 1) автоматизовані робочі місця (28,6%); 2) автоматизовані інформаційні системи (21,7%); 3) негласний апарат (18,3%); 4) оперативні обліки (14,2%); 5) Інтернет (9,8%); 6) гласні джерела (телебачення, преса, громадяни) (7,4%) тощо.

Слід погодитися із думкою Г. М. Бірюкова, що для боротьби із сучасною злочинністю необхідно, насамперед, застосовувати сили, засоби, методи та форми оперативно-розшукової діяльності. Ведуча роль у протидії названій вище злочинності відіграє інформаційно-аналітичне та правове забезпечення оперативно-розшукової діяльності, своєчасне вивчення оперативно-розшукової ситуації, яка склалася на момент прийняття оперативно-тактичного рішення, прогнозування та моделювання, організація та проведення оперативних комбінацій тощо. Все це у сукупності є змістом оперативно-розшукової тактики [3, c. 266].

Враховуючи те, що в основі інформаційного забезпечення оперативно-розшукової тактики лежать, здебільшого, негласні джерела, важливим є питання щодо надійного захисту правової інформації з обмеженим доступом. При цьому, при захисті інформації слід ураховувати наступні аспекти: 1) правовий, який передбачає нормативно-правове закріплення відносин у сфері захисту інформації, особливості виконання правил внутрішнього трудового розпорядку щодо обмежень і дотримання технологічних заходів захисного характеру, а також порядку притягнення винних осіб до відповідальності за порушення правил захисту інформації; 2) організаційний – передбачає відповідальне виконання працівниками заходів управлінського, режимного і секретного характеру, які визначають порядок захисту інформації у сфері протидії економічній злочинності, а також забезпечують неухильне виконання правил захисту інформації з обмеженим доступом. Слід ураховувати, що необхідно проводити постійні та раптові перевірки працівників, які мають право доступу до інформації з обмеженим доступом для попередження витоку важливої інформації. Адже, як свідчить практика, близько 63% витоку інформації відбувається через працівників правоохоронних органів, а 37% – унаслідок незаконного доступу до програмного забезпечення чи до відповідного інформаційно-технічного засобу. При цьому, варто мати на увазі, що близько 17% працівників правоохоронних органів можуть завжди продати інформацію у сфері протидії економічній злочинності, а 37% – залежно від особистих життєвих обставин. Тому важливим є професійний відбір на заміщення вакантних посад, а також постійний контроль працівників щодо порядку дотримання вимог чинного законодавства у сфері захисту інформації; 3) технічний характеризується наявністю новітніх засобів обробки інформації та відповідного програмного забезпечення для дотримання правил захисту інформації з обмеженим доступом.

До перспективних напрямів розвитку інформаційного забезпечення оперативно-розшукової діяльності та відповідно оперативно-розшукової тактики можна віднести: 1) створення на основі ЕОМ автоматизованого робочого місця оперативного працівника для всіх суб’єктів ОРД; 2) розробка технічних систем для спеціалізованих підрозділів і створення експертних систем підтримки процесу прийняття рішень; 3) наукове обґрунтування методики з використанням побутових технічних засобів для прихованої фіксації, вилучення, зберігання та використання інформації, необхідної для вирішення оперативно-розшукових завдань по боротьбі зі злочинністю [4, с. 32].

Отже, з метою ефективного інформаційно-аналітичного забезпечення оперативно-розшукової тактики у протидії економічній злочинності доцільно здійснити наступні заходи: 1) сформувати узгоджену систему інформаційно-правого забезпечення діяльності правоохоронних органів, яка дозволить своєчасно отримати необхідну інформацію; 2) підвищити ефективність оперативно-розшукової роботи з негласними джерелами з урахуванням латентності транснаціональної економічної злочинності; 3) визначити порядок взаємодії правоохоронних органів щодо інформаційно-аналітичного забезпечення оперативно-розшукової тактики у протидії економічній злочинності; 4) підвищити рівень міжнародного співробітництва у сфері обміну інформацією для протидії транснаціональній економічній злочинності.