
- •«Реформування законодавства України та розвиток суспільних відносин в Україні: питання взаємодії» (м. Ужгород, 30-31 березня 2013 р.) м. Ужгород
- •Редакційна колегія:
- •Напрям 1. Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень Правова освіта та її вплив на діяльність працівників овс Годяк а.І.
- •Список використаних джерел:
- •Дефектность нормативно-правового акта как нарушение присяги госслужащего Горчаков с.В.
- •Список использованных источников:
- •Р.Лащенко про значення копних судів на Україні Івасечко о.Я.
- •Список використаних джерел:
- •Порівняльна характеристика прав та обов’язків адвокатів Франції та Федеративної республіки Німеччина Компанейцев с.В.
- •Список використаних джерел:
- •Роль і. Бентама у становленні деонтології як науки Награбова л.В.
- •Список використаних джерел:
- •Правовое взаимовлияние российских и западных истоков кредитной кооперации Невлев в.В.
- •Список использованных источников:
- •Феномен правоутворення: теоретико-методологічний аспект Нечипоренко а.О.
- •Правовое регулирование медицинской деятельности на Украине ( х – начало хvii в.В.) Парамонова о.С.
- •Виситаева р.Б.
- •Список использованных источников:
- •Концептуальні положення статуту Міністерства закордонних справ унр Отто Ейхельмана Турчин я.Б.
- •Список використаних джерел:
- •Система права в романо-германській правовій сім’ї Шаганенко в.П.
- •Список використаних джерел:
- •Напрям 2. Конституційне право; муніципальне право принципи виборчого права як підгалузі конституційного права україни Апшай ф.В.
- •Список використаних джерел:
- •Права на свободу совісті в україні: конституційно-правовий аспект Бедь в.В.
- •Список використаних джерел:
- •Парадигма конституціоналізму, як категорія конституційного права україни
- •Ленгер я.І.
- •Список використаних джерел:
- •Мовність законодавства
- •Список використаних джерел:
- •Уявлення про свободу совісті та віросповідання: світовий досвід Громовчук м.В.,
- •Список використаних джерел:
- •Общественный контроль как современный феномен Двойных о.С.
- •Харитонов в.И.
- •Список использованных источников:
- •Щодо питання повноважень члена Вищої ради юстиції Марчук о.Л.
- •Список використаних джерел:
- •Свобода релігії та свобода совісті в сучасному світі Палінчак м.М.
- •Список використаних джерел:
- •Реформування судової влади: правовий та моральний аспект Придачук о.А.
- •Список використаних джерел:
- •Форми взаємодії органів державної влади щодо звернень громадян Сергєєв м.А.
- •Список використаних джерел:
- •Фінансування виборів народних депутатів України Таратухін м.Ю.
- •Список використаних джерел:
- •Напрям 3. Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право Ювенальна юстиція – захист прав і інтересів дитини чи один із засобів держави зруйнувати сім’ю? Артеменко д.С.
- •Список використаних джерел:
- •Об’єкти права слідування: порівняльний аналіз норм міжнародного та національного законодавства Гаценко о.О.
- •Список використаних джерел:
- •Актуальные проблемы образования, связанные с предпринимательской деятельностью Ерали Абдикарим
- •Сейтжаппарова Багила
- •Список использованных источников:
- •Регулювання аутсорсингових відносин в сша Єфименко м.М.
- •Список використаних джерел:
- •Гарантії забезпечення нотаріальної таємниці Желіховська ю.В.
- •Список використаних джерел:
- •Право доступу до фотографічного твору як особисте немайнове право автора Зварич ж.І.
- •Список використаних джерел:
- •Цивільно – процесуальне представництво адвокатом прав в суді Ізула м.П.
- •Список використаних джерел:
- •В очікуванні нового Житлового кодексу України: науково-практичний аспект Кармаза о.О.
- •Список використаних джерел:
- •Проблеми і перспективи розвитку авторського права в інформаційному суспільстві (цивільно-правовий аспект) Кохановський в.О.
- •Список використаних джерел:
- •Деякі проблемні аспекти визначення правової природи арбітражної угоди
- •Список використаних джерел:
- •Правова природа договору транспортного експедирування Маленко о.В.
- •Список використаних джерел:
- •Сторони у справах про захист честі, гідності та ділової репутації Можаровська к.В.
- •Список використаних джерел:
- •Відшкодування моральної (немайнової) шкоди фізичній особі за нормами статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод при порушенні права на доступ до суду
- •Вирішення питання про допустимість, належність, істотність та достатність доказів у міжнародному комерційному арбітражі Пільков к.М.
- •Список використаних джерел:
- •Принцип верховенства права та доступність цивільного судочинства Романчук о.М.
- •Список використаних джерел:
- •До питання уточнення нормативного закріплення правового статусу працівників патронатної служби в Україні Романюк л.В.
- •Список використаних джерел:
- •Напрям 4. Господарське право, господарсько-процесуальне право Щодо питання реєстрації ліцензійних договорів Клочко а.В.
- •Список використаних джерел:
- •Теоретико-практичні проблеми вдосконалення господарсько-правового регулювання державного нагляду (контролю) у разі ліквідації страховиків Коваленко т.В.
- •Список використаних джерел:
- •Обмеження граничного рівня торговельної надбавки як охоронний спосіб правового регулювання цін на продовольчу продукцію Кожух м.С.
- •Список використаних джерел:
- •Мета застосування способів забезпечення виконання господарських зобов’язань як критерій віднесення до таких способів відповідних заходів захисту та відповідальності Мушинська ю.О.
- •Список використаних джерел:
- •Напрям 5. Трудове право; право соціального забезпечення Проблеми реформування пенсійної системи України Салькова т.В.
- •Список використаних джерел:
- •К вопросу о принципах и задачах деятельности федеральной инспекции труда Российской Федерации Унковский а.В.
- •Список использованных источников:
- •Напрям 6. Земельне право; аграрне право; екологічне право; природоресурсне право правові проблеми державотворення сільськогосподарської інспекції в україні Бондар о.Г.
- •Список використаних джерел:
- •Екологізація суспільної свідомості – об’єктивний процес протидії глобальним екологічним загрозам Горбенко в.О.
- •Список використаних джерел:
- •Правове забезпечення консервації земель сільськогосподарського призначення Дейнега м.А.
- •Список використаних джерел:
- •До питання обліку лісів України Дожук і.Я.
- •Список використаних джерел:
- •Видобування нафти та газу як вид права природокористування Макаренко н.А.
- •Список використаних джерел:
- •Правові проблеми розвитку закладів культури клубного типу на селі Муржак а.С.
- •Список використаних джерел:
- •Правові аспекти соціального розвитку села України Халупний а.В.
- •Список використаних джерел:
- •Напрям 7. Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право Примус у податковому праві Андрєєва а.О.
- •Список використаних джерел:
- •Щодо екологічно доцільних ставок екологічного податку у контексті підвищення фіскальної ефективності Білецька г.М.
- •Шкуренко н.Г.
- •Список використаних джерел:
- •Проблеми законодавчого забезпечення попередження і протидії корупції в Україні Боднарчук о.Г.
- •Список використаних джерел:
- •Щодо напрямів адміністративної реформи в області діяльності шкіл-інтернат для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування Боднарчук о.І.
- •Список використаних джерел:
- •Особливості розвитку пільгового житлового кредитування молоді в Україні Васьківська к.М.
- •Список використаних джерел:
- •Державно-правове регулювання діяльності громадських об’єднань в Російській імперії у період з 60-тих рр. Хvііі ст. По 20-ті рр. Хх ст.
- •Список використаних джерел:
- •Щодо визначення суб’єктного складу сторін та предметної підсудності у справах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків»
- •Досвід контрольно-інспекційних органів зарубіжних країн у сфері природокористування та охорони навколишнього природнього середовища
- •Список використаних джерел:
- •Адміністративна відповідальність за недоставлення товарів до митного органу призначення: новели нової редакції Митного кодексу України Михайлишин ю.А.
- •Список використаних джерел:
- •Адміністративна правосуб’єктність юридичних осіб Пасічник а.В.
- •Список використаних джерел:
- •Інформаційно-аналітичне забезпечення оперативно-розшукової тактики у протидії економічній злочинності Рогозін с.М.
- •Список використаних джерел:
- •«Громадський контроль» та його відмежування від суміжних категорій Сквірський і.О.
- •Список використаних джерел:
- •Список використаних джерел:
- •Особливості адміністративно-правового статусу Державної служби експортного контролю України Хаврук в.О.
- •Список використаних джерел:
- •Напрям 8. Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право Вимагання: деякі питання кваліфікації за Кримінальним кодексом України Cоловйова а.Б.
- •Список використаних джерел:
- •Проблеми та особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх Артюх т.В.
- •Список використаних джерел:
- •Обмежена осудність за кримінальним законодавством України Берш а.Я.
- •Список використаних джерел:
- •Характеристика сучасних структур організованої злочинності Гриненко і.М.
- •Список використаних джерел:
- •Злочини проти правосуддя та шляхи їх запобігання Гульчак а.В.
- •Список використаних джерел:
- •Дія кримінального закону у просторі Кедик в.П.
- •Список використаних джерел:
- •Список використаних джерел:
- •Забезпечення інвестиційної безпеки держави нормами чинного Кримінального кодексу України Кравець л.К.
- •Список використаних джерел:
- •Суспільна небезпечність та наслідки для потерпілої особи Кухар о.В.
- •Список використаних джерел:
- •Розуміння неповнолітніми сутності кримінально-правових заборон та можливості їх кримінально-правової оцінки Назимко є.С.
- •Список використаних джерел:
- •До питання про кримінально-правову охорону встановленого порядку виконання рішень третейських судів, міжнародного комерційного арбітражу Палюх л.М.
- •Список використаних джерел:
- •Механизм причинения вреда интересам службы в органах местного самоуправления (криминологический аспект) Полубояринова а.Н.
- •Список использованных источников:
- •Об’єкт злочину в кримінальному праві Продайко д.Д.
- •Список використаних джерел:
- •Деякі проблеми систематизації злочинів проти власності за Кримінальним кодексом України Соловйова а.М.
- •Список використаних джерел:
- •Насильницький грабіж як об’єкт наукового дослідження Тихонов в.А.
- •Список використаних джерел:
- •Кримінологічні особливості учасників корупційного підкупу у публічній сфері Цитряк в.Я.
- •Список використаних джерел:
- •Проблеми удосконалення законодавства про кримінальну відповідальність за незаконні дії щодо державного діяча Чорний р.Л.
- •Список використаних джерел:
- •Напрямки координації превентивної діяльності овс у сільській місцевості Шевчук т.І.
- •Список використаних джерел:
- •Детермінанти транснаціональної організованої злочинності Шепетько с.А.
- •Список використаних джерел:
- •Напрям 9. Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність Сучасні тенденції використання спеціальних знань у кримінальному провадженні Ахтирська н.М.
- •Список використаних джерел:
- •Вербалізація і верифікація в контексті проведення слідчих (розшукових) дій Ващук о.П.
- •Список використаних джерел:
- •Порушення теоретичних основ обшуку новим кримінально-процесуальним кодексом України
- •Список використаних джерел:
- •Щодо визначення поняття судової експертизи як виду діяльності Репешко п.І.
- •Список використаних джерел:
- •Експертиза у змагальному судочинстві Шумаєв д.Г.
- •Список використаних джерел:
- •Список використаних джерел:
- •Особенности деятельности прокуратуры при представительстве интересов в суде Гутник о.В.
- •Ляхова н.М.
- •Список использованных источников:
- •Діяльність прокурора щодо забезпечення відшкодування немайнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням Назарук о.І.
- •Список використаних джерел:
- •Деякі особливості дисциплінарної відповідальності суддів Шевченко а.В.
- •Список використаний джерел:
- •Напрям 11. Міжнародне право Угоди снд щодо повернення культурних цінностей України Задорожній о.В.
- •Список використаних джерел:
- •Пограничная (евразийская) цивилизация как основа правового развития Украины Зайцева а.Г.
- •Список использованных источников:
- •Про особливості становлення принципу непорушності державних кордонів в міжнародному публічному праві Ілюшина т.В.
- •Список використаних джерел:
- •Особливості гарантій виконання судових рішень для реалізації права на справедливий судовий розгляд Коруц у.З.
- •Cписок використаних джерел:
- •«Due process of law» як основа права на справедливий судовий розгляд Луценко о.О.
- •Список використаних джерел:
- •Щодо питання визначення та класифікації міжнародно-правових стандартів Мартиновський д.П.
- •Список використаних джерел:
- •Визначення поняття «пробація» в міжнародних актах та законодавстві зарубіжних країн Ягунов д.В.
- •Список використаних джерел:
- •Напрям 12. Філософія права змі в системі суспільно-правової комунікації: моделі реалізації інформаційної політики Андреєв д.В.
- •Список використаних джерел:
- •«Реформування законодавства України та розвиток суспільних відносин в Україні: питання взаємодії»
- •73034, М. Херсон, вул. Паровозна, 46-а, офіс 105.
Досвід контрольно-інспекційних органів зарубіжних країн у сфері природокористування та охорони навколишнього природнього середовища
Іщук Ю.В.
аспірант кафедри адміністративного та фінансового права
Національного університету біоресурсів та природокористування України
Слід зазначити, що в усіх високорозвинених країнах світу визнана необхідність теоретичного обґрунтування і здійснення практичних кроків у фінансуванні екологічної та земельної політики, яка передбачає збереження природи, якість навколишнього природного середовища, раціональне використання реальних і потенційних природних ресурсів, підтримку екологічної рівноваги в природі та забезпечення умов існування для людини.
У наш час в багатьох країнах світу розроблені і діють національні програми використання та охорони навколишнього природного середовища і раціонального використання природних ресурсів, які реалізують відповідні контрольно-інспекційні органи в сфері природокористування. Вони мають принципово новий характер порівняно з колишньою політикою охорони природи, яка мала обмежену сферу дії і виходила з концепції ліквідації наслідків порушення довкілля.
Яскравим прикладом практичного здійснення таких програм збоку відповідних органів державної влади, які відповідають за природокористування є програма збереження болотних угідь, прийнята Урядом Канади у 1991 році. Основним завданням цієї програми є створення умов для використання природних ресурсів і територій таким чином, щоб не спричиняти виникнення збитків та погіршення стану боліт, поновлення і відтворення водно-болотних угідь там, де продовжується їх деградація або існування цих територій знаходиться на критичному рівні. Головними критеріями, що визначають напрямки діяльності у короткостроковому періоді, є попередження подальшого знищення цих природних угідь і запобігання шкоди, яка може бути завдана природним ресурсам, у довгостроковому періоді збоку контрольно-інспекційних органів в сфері природокористування в Канаді.
Аналогічні програми були розроблені і в інших країнах: Сполучених Штатах Америки – The US Wetlands Action Plan (US Fish & Wildlife Service, 1990), The US Environment Protection Agency and Army Corps of Engineers (Lynch-Stewart, 1992); Нідерландах – Danish «no loss» wetlands policy (Moller, 1995); Європейському Співтоваристві – European Union principles for the implementing a no net loss policy (Commission of the European Communities, 1995) [1, с. 241-242].
Нова за змістом політика збереження природного середовища втілюється у формі національних програм, в яких передбачена взаємодія органів державного управління, приватного сектору, науки, фінансових установ. У всіх країнах прийняті закони про охорону природного середовища, в яких закріплені функції держави з регулювання природоохоронної діяльності, повноваження контрольно-інспекційних органів в сфері природокористування, а також визначені права і обов’язки природо користувачів [2, с. 431].
Наприклад, такими законами в США є закон «Про національну політику в сфері навколишнього середовища» (1970 р.), в Японії – основний закон з боротьби із забрудненнями навколишнього природного середовища (1967 р.), у Швеції – закон «Про охорону навколишнього середовища» (1969 р.). Приймаються й інші спеціальні законодавчі акти, спрямовані на попередження та усунення порушень якості окремих компонентів навколишнього середовища. В основу законодавчої піраміди закладені численні нормативні акти (постанови, накази, правила тощо) органів місцевої влади, які найбільшою мірою враховують природно-географічну та соціально-економічну специфіку того чи іншого регіону.
У США вже у 1970 році було сформульовано положення про обов’язковість проведення державної екологічної експертизи всіх напрямків господарської діяльності. У спеціальних законах визначені конкретні природозахисні заходи з охорони повітря, води, поводження з твердими відходами, контролю за отрутохімікатами й токсичними речовинами, рекультивації земель, боротьби з шумом, неприємними вібраціями та запахами, які суворо контролюються державними органами в сфері охорони довкілля в США [3, с. 95].
В зарубіжних країнах, крім спеціальних органів державного управління, створені центральні органи державного управління з великими повноваженнями в сфері охорони довкілля, які відповідають за керівництво в національних масштабах політикою в галузі навколишнього природного середовища, за координацію дій інших зацікавлених юридичних і фізичних осіб, установ і відомств, за участь у міжнародних програмах співробітництва. Наприклад, такими органами у США є Федеральне агентство з охорони навколишнього природного середовища, в Японії – Управління з охорони навколишнього природного середовища, у Франції – Міністерство з якості життя. Крім того, у деяких країнах при урядах створені консультативні органи: в США – Рада з якості навколишнього середовища; в Англії – Постійна королівська комісія з боротьби із забрудненням навколишнього середовища.
Основою діяльності контрольно-інспекційних органів в сфері природо- користування в зарубіжних країнах є принцип нормативно якісного стану довкілля, який забезпечується або системою норм і стандартів на граничнодопустимі рівні антропогенного навантаження: склад забруднень, викидів, скидів, або системою оподаткування підприємств, які допускають порушення встановлених вимог природокористування. Обидва принципи можуть бути органічно поєднані. Регулювання охорони довкілля в зарубіжних країнах підкріплюється системою економічних важелів стимулювання і адміністративних санкцій збоку державних інспекційних органів в сфері охорони навколишнього природнього середовища.
Паралельно із стимулюванням існують і важелі примусового характеру, які застосовуються до порушників екологічних норм і стандартів. У першу чергу – це заборона виробництва будь-яких хімічних речовин, що мають підвищену токсичність, вимоги щодо припинення викидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище в містах і районах, де склалася критична санітарно-гігієнічна ситуація. У деяких країнах для підприємств, які забруднюють середовище, встановлений прогресивний податок за понаднормативні викиди забруднюючих речовин. Ряд законодавчих систем передбачають штрафні санкції на випадок недотримання встановлених екологічних норм, а в окремих випадках – кримінальну відповідальність або заборону виробничої діяльності підприємства. Контролюючі функції у даному випадку здійснюють органи державної влади в сфері природокористування [4, с. 411-412].
Зазначимо, що економічно розвинені держави фінансують основну частину фундаментальних наукових досліджень і підготовку кадрів для галузі охорони навколишнього природного середовища (в тому числі і забезпечення кадрами інспекційних органів в сфері природокористування), залишаючи за приватним бізнесом розробку та здійснення високорентабельних науково-технічних робіт. Обсяги щорічних державних асигнувань на дослідження в галузі екології і охорони природних ресурсів постійно збільшуються.
В Японії природоохоронне законодавство і державне управління охороною навколишнього природного середовища зорієнтовані на розробку в першу чергу стандартів здоров’я, додаткових обмежень емісій для окремих галузей промисловості. Саме в Японії розроблені найжорсткіші у світі санітарно-гігієнічні стандарти якості води. Особливістю екологічної політики Японії є широке використання компенсацій за шкоду, завдану довкіллю, які виплачуються потерпілим підприємствами-забруднювачами. В цій країні діє законодавство з контролю за виробництвом фреонів, розроблена спеціальна програма реконструкції підприємств з виробництва фреонів, обсяг фінансування якої щороку становить 300 млн. доларів, передбачені пільги з кредитування і податків на екологічні заходи.
Екологічна політика та діяльність інспекційних органів державної влади в сфері охорони довкілля в Великобританії ґрунтується перш за все на якісних характеристиках об’єктів навколишнього середовища. Визнано за необхідне проведення оцінки навколишнього середовища до початку проектування будь-якого будівництва, а в подальшому – періодичного контролю за станом навколишнього природного середовища. Щодо екологічного планування і управління початковий варіант екологічної експертизи порівнюється з іншими варіантами оцінок, що дозволяє більш оптимально визначати параметри антропогенного впливу.
Правове регулювання охорони навколишнього природного середовища та діяльність контрольно-інспекційних органів в сфері природокористування у Франції пов’язане з соціальним поняттям якості життя, рівнем екологічної свідомості і освіти населення, відображеним у чинному французькому законодавстві, для реалізації об’єктивних потреб охорони навколишнього середовища, життя і діяльності людини.
У Польщі питання використання і охорони середовища регламентуються Конституцією Польщі, законами та іншими загальнодержавними законодавчими актами. Дотримання законів і правил чітко контролюється Державною інспекцією з охорони навколишнього середовища Польщі [5, с. 477-479].
На даний момент людство повинне серйозно переосмислити ставлення до природи і об’єднати зусилля націй і народів у боротьбі за врятування біосфери планети, здійснення нових локальних, регіональних і міжнародних програм подальшого розвитку та виживання, які повинні базуватися на нових соціально-політичних засадах, екологічній основі, глибоких екологічних знаннях і підвищеній екологічній свідомості з відповідною підтримкою органів державної влади в сфері охорони довкілля у всіх країнах (в тому числі і ефективною діяльністю інспекційних органів в сфері природокористування).
Слід зазначити, що Україна через високий рівень концентрації промислового виробництва та сільського господарства, хижацьке використання природних ресурсів протягом десятиріч перетворилася в одну з найнебезпечніших в екологічному відношенні країну. Нинішня екологічна ситуація в нашій країні характеризується як глибока еколого-економічна криза, яка зумовлена закономірностями функціонування адміністративно-командної економіки колишнього СРСР. Нарощування продуктивних сил здійснювалося практично без врахування екологічних наслідків, існував відомчий, споживацький підхід до розміщення нових виробництв. Були допущені серйозні помилки збоку органів державної влади в сфері охорони довкілля в організації комплексного використання природних ресурсів, недостатня увага приділялася державному управлінню охороною природи та контролю за якістю природного середовища в Україні [6, с. 12].
Як підсумок, слід зазначити, що перехід України до регульованої ринкової економіки та здійснення ефективної діяльності щодо охорони довкілля потребує змін пріоритетів у здійсненні регулювання природокористування та екологічної функції держави взагалі (в тому числі і змін у діяльності контрольно-інспекційних органів в сфері охорони довкілля в Україні).
Поряд із посиленням адміністративного впливу у цій сфері, який раніше був єдиним шляхом забезпечення оптимального природокористування, в умовах ринку першочергову роль відіграють економічні важелі. Робота з формування нового економічного механізму природокористування є принциповою, оскільки практично не існує вітчизняних і зарубіжних аналогів наукових досліджень в галузі економіки природокористування та безпечного використання природних ресурсів. Зарубіжний досвід різних країн світу свідчить, що в перспективі розвиток ринкових відносин і конкуренції призведе до значного підвищення рівня виробництва, стимулювання енерго- і ресурсозбереження, структурної перебудови економіки, що дозволить суттєво зменшити рівень забруднення довкілля, в тому числі і в українських реаліях.
Незважаючи на глибоку еколого-економічну кризу, відсутності належного контролю збоку органів державної влади щодо використання природних ресурсів та вкрай не ефективну діяльність контрольно-інспекційних органів в сфері охорони довкілля в Україні, впровадження сучасних економічних методів регулювання природокористування та охорони навколишнього природного середовища залишається одним із першочергових завдань, оскільки від його успішного вирішення значною мірою залежить економічна ефективність народного господарства, здатність економіки України до стабільного і тривалого саморозвитку.